Справа № 368/1254/13-ц
провадження № 2/368/456/13
Рішення
іменем України
"18" липня 2013 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Шевченко І. І.
при секретарі Губенко А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю та його витребування, -
встановив:
позивач просить суд визнати житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_1 та визнати автомобіль Форд Транзит 2006 року випуску, колір білий, номер шасі НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, особистою приватною власністю ОСОБА_1, посилаючись на те, що 06.09.2008 р. між ним, ОСОБА_1, та ОСОБА_2 було укладено шлюб, у зв'язку з чим відділом реєстрації актів громадського стану Кагарлицького районного управлінням юстиції Київської області було видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_3 від 06.09.2008 р.
Подружнє життя з відповідачем у нього не склалося, оскільки як виявилось згодом їхні характери є зовсім різними, його погляди та відповідача на подружнє життя не співпадають, у зв'язку з чим між ними постійно виникали конфлікти та сварки.
У зв'язку з чим шлюбні відносини між ним та відповідачем фактично припинились. На даний час він та відповідач вже протягом півтора місяці не проживають разом, не ведуть спільного господарства та побуту.
Від шлюбу він та відповідач мають двох неповнолітніх дітей, а саме: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.06.2004 р. йому належала 1/2 частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 яку він успадкував від бабусі.
Згідно ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України 1/2 частина квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 була його особистою власністю.
01.11.2011 р. на підставі договору купівлі-продажу ним було продано 1/2 частина квартири. Відповідно до п. 4 договору купівлі-продажу квартира була продана за 452000 гривень, що є еквівалентом 56500 доларів США. Він як власник 1/2 частина квартири отримав від продажу 225802,25 гривень, є еквівалентом 28250 доларів США.
Враховуючи, що ним було продано 1/2 частина квартири, яка була його особистою власністю, кошти отримані від продажу також є його особистою власністю.
Під час шлюбу він вирішив придбати житловий будинок в м. Кагарлик. Підшукавши підходящий житловий будинок, 15.05.2013 р. він уклав договір купівлі-продажу, відповідно до якого він придбав житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1. Вартість придбаного житлового будинку відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу становила 71700 гривень, що є еквівалентом 9000 доларів США.
При цьому, розрахунок за придбаний житловий будинок ним здійснювався його особистими коштами, які він отримав від продажу частини квартири.
Також, за час шлюбу він вирішив придбати автомобіль. Отримавши пропозицію придбати автомобіль, який за технічними характеристиками його влаштовував, він придбав автомобіль Форд Транзит 2006 року виписку. Вартість автомобіля за становила 56000 гривень, що є еквівалентом 7000 доларів США. Проте, оскільки на той час він не міг оформити автомобіль на своє ім'я, так як на той час не був ніде зареєстрований, придбаний автомобіль був зареєстрований на відповідача згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 від 24.11.2012 р. Розрахунок за придбаний автомобіль, як і за житловий будинок, ним здійснювався його особистими коштами, які він отримав від продажу частини квартири.
На час придбання вищевказаного майна спільних коштів, яких би достатньо було для придбання будинку та автомобіля у нього та відповідача не було, оскільки він хоч і працював, але отримані кошти ішли на сімейні витрати, а відповідач знаходиться в декретній відпустці та доглядає дитину до досягнення 3 років.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Отже, відповідно до норм п. 3 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України хоча спірне майно було ним придбано за час шлюбу, воно є його особистою приватною власністю, оскільки придбано за його особисті кошти, отримані від продажу частини квартири, яка належала на праві спільної сумісної власності.
Він зверталась до відповідача з приводу вирішення питання щодо його особистої приватної власності. Однак, відповідач відмовляється вищезазначене майно визнати його особистою власністю, чим порушує його право на вказане майно.
Згідно ст. 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи те, що відповідач не визнає його права на придбане ним майно та відмовляється повернути його йому, відповідно до норм ст. ст. 388, 392 Цивільного кодексу України, він з метою захисту свого права приватної власності може звернутись до суду з позовом про визнання права власності.
Відповідач позовні вимоги позивача визнала. Підтвердила, що в дійсності позивач мав квартиру у м. Києві, яку він отримав у спадщину та продав і за отриманні кошти ним було придбано житловий будинок та машину.
Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне заявлений позов задовольнити.
В судовому засіданні суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
06.09.2008 р. між позивачем - ОСОБА_1, та відповідачем - ОСОБА_2, було укладено шлюб, у зв'язку з чим відділом реєстрації актів громадського стану Кагарлицького районного управлінням юстиції Київської області було видано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_3 від 06.09.2008 р.
Подружнє життя у сторін не склалося, оскільки як виявилось згодом їхні характери є зовсім різними, на подружнє життя не співпадають, у зв'язку з чим між сторонами постійно виникали конфлікти та сварки.
У зв'язку з чим шлюбні відносини між сторонами фактично припинились. На даний час сторони проживають окремо.
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей, а саме: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.06.2004 р. позивачу належала 1/2 частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 яку він успадкував від бабусі.
Згідно ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України 1/2 частина квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 була його особистою власністю.
01.11.2011 р. на підставі договору купівлі-продажу позивачем було продано 1/2 частина квартири. Відповідно до п. 4 договору купівлі-продажу квартира була продана за 452000 гривень, що є еквівалентом 56500 доларів США. Позивач, як власник 1/2 частина квартири, отримав від продажу 225802,25 гривень, є еквівалентом 28250 доларів США.
Враховуючи, що позивачем було продано 1/2 частина квартири, яка була його особистою власністю, кошти отримані від продажу також є його особистою власністю.
Під час шлюбу позивачем було придбано: житловий будинок в АДРЕСА_1. Вартість придбаного житлового будинку відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу становила 71700 гривень, що є еквівалентом 9000 доларів США.
При цьому, розрахунок за придбаний житловий будинок позивачем здійснювався його особистими коштами, які він отримав від продажу частини квартири.
Також, за час шлюбу позивачем було придбано автомобіль марки Форд Транзит, 2006 року виписку. Вартість автомобіля за становила 56000 гривень, що є еквівалентом 7000 доларів США, який був оформлений на відповідача, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 від 24.11.2012 р. Розрахунок за придбаний автомобіль, як і за житловий будинок, позивачем здійснювався його особистими коштами, які були отримані від продажу частини квартири, яку було отримано у спадок.
На час придбання вищевказаного майна спільних коштів, яких би достатньо було для придбання будинку та автомобіля у нього та відповідача не було, оскільки він хоч і працював, але отримані кошти ішли на сімейні витрати, а відповідач знаходиться в декретній відпустці та доглядає дитину до досягнення 3 років.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Отже, відповідно до норм п. 3 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України хоча спірне майно було ним придбано за час шлюбу, воно є його особистою приватною власністю, оскільки придбано за його особисті кошти, отримані від продажу частини квартири, яка належала на праві спільної сумісної власності.
Згідно ст. 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суд вважає обґрунтованими вимоги позивача, тому задовольняє позовні вимоги позивача та визнає житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль ФОРД Транзит, 2006 року випуску, колір білий, номер шасі НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, особистою приватною власністю ОСОБА_1.
На підставі вищевикладеного та керуючись ЦК України, постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.95 року, Конституцією України, ст. ст. 10, 11,60, 88, 212,213,214, 215, 218 ЦПК України суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю та його витребування - задовольнити.
Визнати житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_1.
Визнати автомобіль ФОРД Транзит, 2006 року випуску, колір білий, номер шасі НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, особистою приватною власністю ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: І. І. Шевченко