Справа № 2-а-679/232/13
Головуючий у 1-й інстанції: Стасюк Р.М.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
30 жовтня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Сушка О.О.
суддів: Білої Л.М. Загороднюк А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області про перерахунок пенсії , -
Позивач звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області про визнання протиправною відмови відповідача в призначеннні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Cписком №1; зобов'язання відповідача нарахувати та призначити позивачу з 18.04.2013 року пенсію за віком на пільгових умовах за Cписком №1.
Відповідно до постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах; зобов'язано відповідача зарахувати період роботи позивачу з 22.04.1987 року по 30.06.1998 року до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах згідно Списку №1, призначивши пенсію з дня звернення за її призначенням, з 17.07.2013 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, однак від представника третьої особи на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. .
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, з 22.04.1987 року по 30.06.1998 року працювала на посаді помічника санітарного лікаря промислово-санітарної лабораторії CEC Медико-санітарної частини 148 МОЗ СРСР, яка була перейменована в Спеціалізовану медико-санітарну частину №4, що відноситься до робіт з шкідливими умовами праці за Списком № 1.
Судом першої інстанції встановлено, що маючи достатній вік та стаж роботи за Списком № 1 позивач звернулася до відповідача з питанням призначення пільгової пенсії за Списком № 1, проте листом від 26.07.2013 року №5861/04 їй було відмовлено, не зараховано періоди роботи з 22.04.1987 року по 31.12.1987 року та з 22.08.1992 року по 30.06.1998 року з посиланням на те, що не було встановлено доплати за особливо шкідливі умови праці та не була проведена атестація робочого місця.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач дійсно оспорюваний період працювала за Списком № 1, а тому відповідач при зверненні позивача про призначення пенсії на пільгових умовах згідно Списку №1 повинен був керуватися вимогами ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктами 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 і для підтвердження спеціального трудового стажу приймати уточнюючу довідку ДЗ СМСЧ-4 МОЗ України.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Вимогами ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Пунктом 3 Порядку проведення застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року за № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період робота особи, при цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесенні до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Слід зазначити, що період з 22.04.1987 року по 30.06.1998 року, який позивач працювала повний робочий день на посаді помічника санітарного лікаря промислово-санітарної лабораторії CEC, відноситься до роботи з особливо шкідливими умовами праці та підтверджуються наступними доказами: ксерокопією трудової книжки позивача, згідно якої з 22.04.1987 року по 30.06.1998 року працює на посаді помічника санітарного лікаря промислово-санітарної лабораторії CEC; довідкою №220 від 05.04.2004 року, згідно якої за виконувану роботу позивач мала додаткову відпустку 11 календарних днів, підвищення посадового окладу в розмірі 15%, отримувала талони на харчування; довідкою уточнюючою характер роботи СМСЧ-4 №130 від 16.07.2013 року, згідно якої позивач дійсно працювала в ДЗ СМСЧ-4 МОЗ України з 22.04.1987 року (наказ №35а-л від 22.04.1987 року) по 30.06.1998 року (наказ №142 від 30.06.1998 року) на посаді помічника санітарного лікаря промислово-санітарної лабораторії CEC повний робочий день. Дана робота передбачена Списком №1, розділом XXI затвердженого постановою Ради Міністрів CPCР №1173 від 22.08.1956 року; довідкою начальника ЦРБ від 20.08.2013 року щодо рівня радіаційного забруднення в зоні «суворого» режиму ХАЕС.
Крім того, у роз'ясненні Міністерства соціального захисту населення України і міністерства праці України №01-3/406-02-2 від 10.05.1994 року «Про порядок застосування Списків N 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах» передбачено, якщо до Списків включені професії робітників під загальною назвою, то право на пільгове пенсійне забезпечення мають робітники всіх найменувань цих професій, в тому числі головні, старші, їх помічники.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, відповідно визначив правове регулювання спірних правовідносин, постановив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області, - залишити без задоволення, а постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 вересня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Біла Л.М.
Загороднюк А.Г.