Справа № 802/3570/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
31 жовтня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Білої Л.М.
суддів: Загороднюк А.Г. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод" до Державної виконавчої служби Погребищенського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов , -
В серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод" звернулось в суд з позовом до Державної виконавчої служби Погребищенського районного управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанови Погребищенського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП №39312554 від 12.08.2013 року та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №39312554 від 19.08.2013 року.
Ухвалою суду від 09.09.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Вінницькій області.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.09.2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просили скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.09.2013 року та прийняти нову, якою позов задовольнити.
22.10.2013 року до суду надійшло клопотання представника позивача, в якому останній просив відкласти розгляд апеляційної скарги у зв'язку неможливістю прибути в судове засідання. Однак, ознайомившись із заявленим клопотанням, колегія суддів не вбачає наявних підстав для його задоволення, оскільки заявником не наведено поважних причин щодо неможливості прибуття в судове засідання, а відтак, вважає за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутності апелянта.
31.10.2013 року на адресу суду апеляційної інстанції від представника відповідача надійшла заява про здійснення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та необхідності залишення в силі постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 12.09.2013 року, враховуючи наступне.
Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання наказу Господарського суду Вінницької області №902/730/13 від 29.07.2013 року заступником начальника відділу ДВС Погребищенського РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №39312554 від 12.08.2013 року щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод" на користь ФГ "Бухнівське" 69257,10 грн. та надано боржнику строк для добровільного виконання вищевказаної постанови до 19.08.2013 року.
У зв'язку з невиконанням постанови №39312554 від 12.08.2013 року у добровільному порядку, державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору №39312554 від 19.08.2013 року, в якій зазначено про те, що постановою державного виконавця від 12.08.2013 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Вінницької області №902/730/13 від 29.07.2013 року та запропоновано боржнику виконати його у добровільному порядку в строк до 03.07.2013 року. Боржником у наданий строк наказ не виконано, у зв'язку з чим постановлено стягнути з позивача виконавчий збір у розмірі 69257,10 грн.
Постановою начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області від 11.09.2013 року виправлено допущені помилки при винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.08.2013 року, а саме з ".. виконати його в добровільному порядку в строк до 03.07.2013 року" на "... виконати його в строк наданий для самостійного виконання до 19.08.2013 року".
Не погоджуючись з винесеними постановами позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ТОВ "Погребищенський маслосирзавод", тим самим, визнаючи правомірними постанови відповідача ВП №39312554 від 12.08.2013 року та постанови ВП №39312554 від 19.08.2013 року виходив з того, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством.
Надавши правову оцінку діям відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими та повноцінно вмотивованими судом в рішенні від 12.09.2013 року.
Законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження».
Частиною 1 ст. 5 Закону передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.17 Закону №606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів.
Статтею 11 Закону передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
У відповідності до ч.1 ст.25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно ч.2 ст.25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Частиною 5 зазначеної статті, передбачено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Разом з тим ч.1 ст.31 Закону №606 визначено порядок надсилання документів виконавчого провадження, зокрема зазначено, що постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як слідує з матеріалів справи, копію постанови про виконавче провадження надіслано боржнику рекомендованим листом, що підтверджується квитанцією Укрпошти №2220052209045.
Крім того, згідно запиту ВДВС Погребищенського РУЮ від 04.09.2013 року рекомендований лист від 13.08.2013 року вручено 13.08.2013 року представнику позивача - Чорному.
Таким чином, позивачем дійсно отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2013 року, відтак, останній був обізнаним щодо необхідності добровільного виконання судового наказу, однак не вжив жодних заходів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за умов невиконання судового наказу у строк до 19.08.2013 року, обізнаності позивача про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2013 року, у відповідача були наявні правові підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 19.08.2013 року, копія якої була отримана позивачем, що підтверджується належними доказами.
Беручи до уваги вищевикладене, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що дії державного виконавця вчинені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», в межах наданих повноважень, що вірно було встановлено судом першої інстанції.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивачів та залишення в силі постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 12.09.2013 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, підстав для скасування такого рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенський маслосирзавод", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Загороднюк А.Г.
/підпис/ Сушко О.О.
З оригіналом згідно:
секретар