"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/74949/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої: суддів:Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2012 року
у справі № 2а-1913/12/2170
за позовом: ОСОБА_4
до: Державної податкової служби у Херсонській області
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Державної податкової служби у Херсонській області про визнання протиправним і скасування наказу ДПС у Херсонській області від 24 квітня 2012 року № 217-о «Про звільнення», поновлення на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Херсонській області з 24 квітня 2012 року та стягнення з Державної податкової служби у Херсонській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним і скасовано наказ Державної податкової служби у Херсонській області від 24 квітня 2012 року № 217-о «Про звільнення» та поновлено ОСОБА_4 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Херсонській області з 24 квітня 2012 року; стягнуто з Державної податкової служби у Херсонській області на користь ОСОБА_4 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 10421 (десять тисяч чотириста двадцять одну) грн. 48 (сорок вісім) копійок.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2012 року апеляційну скаргу Державної податкової служби у Херсонській області залишено без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової служби у Херсонській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишено без змін.
Державна податкова служба у Херсонській області, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2012 року у справі № 2а-1913/12/2170 в частині поновлення ОСОБА_4 в органах податкової міліції ДПА у Херсонській області та стягнення з ДПА у Херсонській області на користь ОСОБА_4 грошового утримання за час вимушеного прогулу з 24 квітня .2012 року в сумі 10421 грн.48 коп. і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 21 серпня 2001 року позивач проходив службу в органах податкової міліції Державної податкової адміністрації у Херсонській області, посада, яку він обіймав до звільнення - старший оперуповноважений з особливо важливих справ відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Херсонській області.
Листом Державної податкової адміністрації у Херсонській області від 22 грудня 2011 року № 101/0/04-021 позивача попереджено про наступне звільнення з податкової міліції з 28 лютого 2012 року згідно із підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.
23 квітня 2012 року позивачу у зв'язку зі скороченням займаної ним посади, запропоновано посади: старший оперуповноважений Скадовського територіального відділення головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби та оперуповноважений Генічеського територіального відділення головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби, від яких позивач відмовився з огляду на те, що переведення на зазначені посади передбачає переїзд до іншого місця проживання, яке значно віддалено від місця його попередньої роботи та нинішнього місця проживання, тобто в такому разі відбулась би істотна зміна умов служби (праці).
За таких обставин, наказом ДПС у Херсонській області від 24 квітня 2012 року № 217-о «Про звільнення» позивача звільнено з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Херсонській області на підставі підпункту «г» пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.
Так, відповідно до підпункту «г» пункту 64 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (надалі також - Положення №114) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
Згідно з пунктом 45 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ при скороченні штатів провадиться переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі. Переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу на нижчі посади при скороченні штатів і за станом здоров'я провадиться прямими начальниками в межах наданих їм прав за умови, якщо немає можливості для призначення на рівнозначну посаду.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час звільнення позивача, в управлінні податкової міліції Державної податкової служби у Херсонській області (номенклатура ДПС у Херсонській області) були наявні 4 вакантні посади старшого оперуповноваженого, які позивачу не пропонувались.
Крім того, структурний підрозділ, в якому працював позивач - відділ протидії незаконному обігу підакцизних товарів управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Херсонській області зі штатною чисельністю 5 штатних одиниць (начальник відділу, 3 старші оперуповноважені з особливо важливих справ, 1 старший оперуповноважений), перетворено на сектор протидії незаконному обігу підакцизних товарів управління податкової міліції Державної податкової служби у Херсонській області із штатною чисельністю 3 штатні одиниці (завідувач сектору, 1 старший оперуповноважений з особливо важливих справ та 1 старший оперуповноважений), і, відтак, посада, яку обіймав позивач, безпосередньо не скорочена, а увійшла до штату сектору протидії незаконному обігу підакцизних товарів управління податкової міліції Державної податкової служби у Херсонській області.
Також, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до наданої відповідачем довідки, посада старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ сектору протидії незаконному обігу підакцизних товарів управління податкової міліції Державної податкової служби у Херсонській області на час звільнення позивача була вакантною.
Враховуючи вищенаведене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідачем було допущено порушення прав позивача, оскільки останньому не запропоновано на переведення на рівнозначної посади в тому органі, де він проходив службу, яка, як встановлено судами попередніх інстанцій, була вакантними.
Посади, які пропонувались позивачу, є нижчими за ту, яку він обіймав і переведення на вказані посади зумовило б істотну зміну умов його служби внаслідок переїзду для проживання в іншу місцевість. За умови перебування на утриманні позивача двох неповнолітніх дітей така зміна істотних умов служби потягла б за собою ускладнення звичайних умов життя та праці позивача без належних на те підстав. За таких обставин, відмова позивача від зайняття цих посад є обґрунтованою.
Також, як підтверджується матеріалами справи, відповідачем не доведено на підставі належних та допустимих доказів неможливості подальшого використання позивача на службі або призначення рівнозначні посаді, що є суттєвим для правильного вирішення вказаного спору.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії.
Таким чином, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини та наведені положення законодавства, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що наказ ДПС у Херсонській області від 24 квітня 2012 року № 217-о не відповідає критеріям, встановленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 24 Положення № 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Таким чином, юридично правильними є висновки судів попередніх інстанцій про стягнення з Державної податкової служби у Херсонській області на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі судові рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну Державної податкової служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2012 року у справі № 2а-1913/12/2170 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча: Н.Є. Блажівська
Судді: М.В. Сірош
Є.А. Усенко