"03" жовтня 2013 р. справа № 2а/434/10/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в П'ятихатському районі Дніпропетровської області, ОСОБА_1 на постанову П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2012 року у справі №2а/434/10/12 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в П'ятихатському районі Дніпропетровської області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в П'ятихатському районі Дніпропетровської області щодо невиплати державної пенсії як інваліду війни 3-ої групи у розмірі, передбаченому статтею 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 04 липня 2011 року протиправною та зобов'язати перерахувати та виплатити недоплачену суму державної пенсії у розмірі 200 відсотків мінімальної пенсії за віком статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» починаючи з 04 липня 2011 року.
Постановою П'ятихатського районного суду позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в П'ятихатському районі Дніпропетровської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в П'ятихатському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04 липня 2011 року до 22 липня 2011 року включно.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якії, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду скасувати та направити справу на новий розгляд. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема відсутністю у суду першої інстанції підстав для застосування статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки при вирішені данної категорії справ підлягають застосуванню саме постанови Кабінету Міністрів України, які на час виникнення спірних правовідносин встановлювали розміри пенсійних виплат зазначеним категоріям громадян. Також доводи апеляційної скарги обгрунтовани тим що фінансування виплат по зазначеному Закону проводиться з Державного бюджету України, який затверджується Верховною Радою України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Відповідач посилається на неврахування судом першої інстанції відсутності бюджетних коштів на рахунки органу Пенсійного фонду України для виплати пенсій призначених відповідно до статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач, подавши апеляційну скаргу, просив оскаржувану постанову змінити, виключивши з абзацу третього резолютивної частини рішення слова: "...по 22 липня 2011 року включно", додавши слова: "у розмірі 2 мінімальних пенсій за віком."
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є інвалідом війни 3-ої групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.9), знаходиться на обліку у відповідача, та є особою, на яку розповсюджується дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На заяву позивача щодо перерахунку пенсії відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідач листом №3619/0547 від 07.12.2012 року повідомив, що пенсія позивачу виплачується відповідно до норм діючого законодавства і відповідно підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Правомірність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії є предметом спору, переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на перерахунок пенсії. Позиція суду обґрунтована тим, що відповідно до статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивач мав право на перерахунок пенсії як інвалід війни з числа солдатів і матросів строкової служби III групи у розмірі 105 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року, встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу, бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік». На виконання делегованих законодавцем повноважень Кабінет Міністрів України приймає постанову від 06.07.2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів витрат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, яка набрала чинності 23.07.2011 року. Враховуючи дату набрання чинності вищевказаної постанови суд першої інстанції задовольняє позовні вимоги саме до 23.07.2011 року.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.
Відповідно до абзацу другого статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» мінімальні розміри пенсій по інвалідності встановлюються: інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, II групи - трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, III групи - двох мінімальних пенсій за віком, іншим інвалідам з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - 200 процентів, II групи - 100 процентів і III групи - 50 процентів мінімального розміру пенсії за віком.
Проте, дію статті 22 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005р. №3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік", на 2007 рік - згідно із Законом України від 19.12.2006 р. №489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
На зміну статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» згідно із Законами України від 20.12.2005 р. №3235-IV, від 19.12.2006 р. №489-V встановлено, що мінімальний розмір пенсії по інвалідності встановлюється в розмірі: інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 120 процентів, II групи - 110 процентів, III групи - 105 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; іншим інвалідам з числа солдатів і матросів строкової служби I групи у розмірі - 110 процентів, II групи - 105 процентів, III групи - 100 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам з числа єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби - у розмірі 110 процентів, з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони - 120 процентів, а з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони - 130 процентів відповідних від мінімальних розмірів пенсій, передбачених для інвалідів з числа солдатів і матросів строкової служби.
Відповідно до підпункту 2 пункту 29 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"абзаци другий та третій частини першої статті 22 замінено трьома абзацами такого змісту:
"інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 120 відсотків, II групи - 110 відсотків, III групи - 105 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
іншим інвалідам з числа солдатів і матросів строкової служби I групи - у розмірі 110 відсотків, II групи - 105 відсотків, III групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
інвалідам з числа єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби - у розмірі 110 відсотків, з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони - 120 відсотків, а з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони - 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для інвалідів з числа солдатів і матросів строкової служби".
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 29 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. №107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини першої цього Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 22 Закону №2262 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На виконання делегованих повноважень приймається постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів витрат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, яка набрала чинності 23.07.2011 року (далі Постанова №745).
Виходячи з пріоритету законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню та із них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", отже норми цього Закону і підлягають застосуванню.
Також слід зазначити що відповідно до Рішення Конституційного суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у період з 04.07.2011 року до 22.07.2011 року.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.
Відповідач здійснював виплату пенсії відповідно до Постанови № 745 з моменту вступу її у законну силу з 23.07.2011. Тому права позивача не були порушені починаючи з 23.07.2011 і саме на цій підставі суд апеляційної інстанції задовольняє позовні вимоги до 23.07.2011 року.
Враховуючи принципи пріоритетності законів над підзаконними актами, при перерахунку пенсії необхідно керуватись саме нормами закону, а не постановами Кабінету Міністрів.
Інших доводів, якими б відповідач та позивач спростовував обґрунтованість висновків суду першої інстанції, апеляційні скарга не містять.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в П'ятихатському районі Дніпропетровської області - залишити без задоволення
Постанову П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2012 року у справі №2а/434/10/12 - без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна