"17" жовтня 2013 р.справа № 2а/0814/489/2012
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
секретарі судового засідання: Троянов А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Запоріжжя на постанову Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 02 квітня 2012 року у справі № 2а/0814/489/2012 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання незаконним рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, як особі, яка має дитину інваліда з дитинства,-
В лютому 2012 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до суду в якому просила визнати дії управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах неправомірними. Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя № 50 від 08 жовтня 2010 року. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя призначити пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 3 Прікинцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" та статті 17 Закону України „Про пенсійне забезпечення", як особі, яка має інваліда з дитинства.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 квітня 2012 року позов задоволено. Визнано рішення № 50 від 08 жовтня 2010 року, засідання Комісії для розгляду з питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсії управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо відмови в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком, на пільгових умовах, як особі, яка має інваліда з дитинства незаконним та скасувати його. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до заяви від 15.09.2010 року, згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як особі, яка має інваліда з дитинства.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи та просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 має дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка має статус інваліда з дитинства III групи.
Відповідно до статті 17 Закону України „Про пенсійне забезпечення" жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком, після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми.
15 вересня 2010 року позивач звернулась із заявою до відповідача про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах як матері, яка має дочку інваліда з дитинства та додала всі необхідні документи.
Рішенням засідання Комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсії позивачу відмовлено, з тих підстав, що за поданими документами не підтверджене право на призначення дострокової пенсії за віком, як матері інваліду з дитинства.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
Отже, названою нормою матеріального права встановлені умови, за яких особа має право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Статтею 81 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами пенсійного фонду України.
Інструкцією про встановлення груп інвалідності, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 07.04.2004 року № 516/9115, встановлено, що залежно від ступеня обмеження життєдіяльності встановлюють І, II, III грипу інвалідності, а також причини інвалідності: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; трудове каліцтво; професійне захворювання; поранення, контузія, травма, каліцтво і таке інше. При цьому зазначений нормативно - правовий акт не встановлює зв'язок причин інвалідності з терміном, коли такі причини були встановлені відповідним закладом.
Вимоги управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя стосовно того, що позивач повинен підтвердити, що вона є мати інваліда з дитинства до шестирічного віку в законодавстві відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що донька позивача була визнана інвалідом дитинства після досягнення нею шестирічного віку, але це не може бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства так як в пункті З Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що до числа інвалідів з дитинства належать також діти - інваліди віком до 16 років.
Посилання відповідача на порядок подання та оформлення документів для призначення пенсій, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, не можна приймати до уваги, оскільки це підзаконний нормативний акт, тож застосуванню підлягають норми Законів України.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Запоріжжя - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 02 квітня 2012 року у справі № 2а/0814/489/2012 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров