"23" вересня 2013 р. справа № 2а-5779/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Шлай А.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2011 року по справі №2а-5779/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною,-
У червні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради призначити та виплатити на її користь суму недоплаченої допомоги при народженні другої дитини. Розмір виплат визначити, як різницю між сумою, що підлягає оплаті при народженні другої дитини та фактично сплаченою сумою, у розмірі 12760 грн., в порядку та строки визначені законом.
Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2011 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до пункту 2 статті 3, пункту 2 статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» одному з батьків дитини (усиновителю чи опікуну) при народженні дитини надається матеріальна допомога. У разі народження (встановлення опіки) двох або більше дітей допомога надається на кожну дитину.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми № 1751 не передбачено проведення перерахунку призначеної допомоги при народженні дитини.
Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є матір'ю двох дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с 7,9). Після народження другої дитини позивач отримувала допомогу на утримання другої дитини, в розмірі, що визначений на першу дитину. Не погоджуючись з розміром допомоги, яка виплачувалась на утримання другої дитини позивач звернулась з заявою до відповідача про проведення перерахунку призначеної допомоги при народженні другої дитини. Листом від 11 лютого 2011 року надано відповідь з посиланням на затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми № 1751, який не передбачає проведення перерахунку призначеної допомоги при народженні дитини. Не погоджуючись з відмовою Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради здійснити перерахунку призначеної допомоги при народженні другої дитини позивач звернулась до суду.
Правомірність відмови відповідача здійснити перахуноку призначеної разової допомоги при народженні другої дитини є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції повністю задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3, зобов'язавши відповідача виплатити позивачу недоплачену разову допомогу при народжені другої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі, передбаченому Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується за наступних підстав.
Так, Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-XII (далі - Закон №2811-XII) від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що у разі народження (встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину. Відповідно до пункту 3 статті 11 Закону №2811-XII допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Статтею 12 Закону №2811-XII в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин передбачалось, що допомога при народженні дитини надається у розмірі 12 240 гривень - на першу дитину, 25 000 гривень - на другу дитину, 50 000 гривень - на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4 800 гривень, другої дитини - 4 840 гривень, третьої та наступної дитини - 5 000 гривень, решта на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу дитину - 24 місяців, на третю і наступну дитину - 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року Порядку «Про затвердження порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» № 1751 (далі - Порядок) визначено умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім'ям з дітьми, що передбачені Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Відповідно до частини 11 Порядку для призначення допомоги при народженні дитини органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:
1) заява одного з батьків (опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
2) копія свідоцтва про народження дитини;
3) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв'язку з народженням дитини, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану, або довідка для призначення допомоги при народженні дитини, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад. Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей, подають також довідку про склад сім'ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 січня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулась з заявою до Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради, в якій просила призначити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку уперше. При цьому в заяві позивач зазначає, що допомогу при народженні, як на другу дитину буде оформлено після впорядкування свідоцтва про народження другої дитини. При цьому позивач надала згоду на допомогу при народженні другої дитини, як на першу дитину (а.с. 29).
Розглянувши заяву позивача, на виконання вимог Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», керуючись положенням статті 10 Порядку відповідач призначив допомогу при народженні другої дитини, як на першу.
10 лютого 2011 року позивач звертається із заявою до відповідача, в якій просить перерахувати одноразову допомогу при народженні дитини як на другу дитину після переоформлення документів (а.с. 36). Повідомленням про відмову про надання соціальної допомоги № 2640 від 11 лютого 2011 року відповідач відмовляє в проведенні перерахунку призначеної допомоги при народженні дитини посилаючись на Порядок, відповідно до якого не передбачено перерахунок допомоги при народженні дитини.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд апеляційної інстанції не вбачає в діях відповідача порушення норм законодавства. Відповідач діях в межах наданих йому повноважень. Так відповідно до Порядку при призначенні разової допомоги при народженні дитини не передбачено проведення перерахунку цієї допомоги.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду скасувати, відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову.
Відповідно до ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись 195-196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради - задовольнити.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2011 року по справі №2а-5779/11 - скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволені позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна