"23" вересня 2013 р. справа № 2а-5847/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у місті Кіровограді ради на постанову Ленінського районного суду міста Кіровограда від 06 липня 2010 року у справі № 2-5847/10 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у місті Кіровограді ради про визнання дій неправомірними та перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати дії Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у місті Кіровограді ради (далі - Управління) щодо відмови у виплаті недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 16 березня 2006 року по 16 березня 2009 року та зобов'язати виплатити недоплачену допомогу за вказаний період.
Постановою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 06 липня 2010 року позивні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищезазначену постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має дитину - доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та є особою, на яку поширюється дія статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ (надалі Закон № 2811-ХІІ) (а.с.17). Відповідно до довідки про отримання допомоги від 01 березня 2010 року № 306/8 позивач за період з липня 2007 року по 31 грудня 2007 року отримала допомогу, а саме: в липні 129, 03 гривні, в серпні - 132, 64 гривні, в вересні 134, 45 гривень, в жовтні - 136, 13 гривень, в листопаді - 140, 05 гривень, в грудні - 144, 10 гривень. Вважаючи, що Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у місті Кіровограді ради недоплачено державну допомогу по догляду за дитиною, звернулась до суду з позовом.
Згідно частиною 1 статті 15 вищезазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статті 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Дію частини 1 статті 15 Закону України №2811-ХІІ та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України №2811-ХІІ зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року №489-V "Про державний бюджет України на 2007" (надалі Закон №489-V).
Статтею 56 Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України № 2811-ХІІ здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України №2811-ХІІ щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішення Конституційного Суду України у справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що дії відповідача по нарахуванню та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до шести років, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року є протиправними, а тому недоотримана допомога за цей період підлягає стягненню з відповідача. Позивач отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з липня 2007 року і відповідач повинен був провести нарахування сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Отже, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги позивача за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 рік.
Відповідно до ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ленінської районної у місті Кіровограді ради - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду міста Кіровограда від 06 липня 2010 року у справі № 2-5847/10 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна