"03" жовтня 2013 р. справа № 2а-6524/2011
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Днпропетровська
на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2012 року
у справі № 2а-6524/2011
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська
про визнання незаконними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська (далі - Управління), в якому просив: визнати неправомірними дії Управління по відмові в здійсненні перерахунку і призначення йому пенсії, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду ІІ групи та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому основної державної пенсії з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком, згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 75 процентів мінімальної пенсії за віком, згідно ст.50 та ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 травня 2011 року.
Постановою Новомосковського міськрайонного суду від 10 січня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: зобов'язано Управління провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної державної пенсії, згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» але не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно ст.50 та ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного у відповідності до вимог ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 30 травня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, що підтверджується посвідченнями НОМЕР_1 (а.с. 8), є інвалідом ІІ групи.
Позивач має право на отримання основної державної пенсії, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно ст.50 ч.4 ст.54 та ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визнано підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів IІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст.50 зазначеного закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст.53 Закону виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 знаходиться на обліку Управлінні та отримує пенсію згідно ст.50, 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що не оспорюється відповідачем.
Позивач звертався до Управління із заявою про перерахунок його додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян", які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте в перерахунку пенсії йому було відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, Управління нараховувало та виплачувало позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у різні періоди відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремих категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", від 27.12.2005 року №1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 28.05.2008 року №530 "Про питання соціального захисту окремих категорій громадян", від 26.07.1996 року №831 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 р., та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року та від 16.07.2008 року №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".
Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що основна та додаткова пенсії позивачу згідно ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян», які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна розраховуватися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка визначається в порядку, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір якого встановлюється законами про Державний бюджет на відповідні роки.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбаченої ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії встановлюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що мінімальний розмір додаткової пенсії залежить від нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При визначені кінцевих строків зобов'язання відповідача щодо призначення та виплати позивачу додаткової пенсії суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наступне: Законом України «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 року, який набрав чинності 19 червня 2011 року, було встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вищевказаного Закону, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 06 липня 2011 р. №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23 липня 2011 року. Отже суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції при задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 по 22 липня 2011 року, оскільки з 22 липня 2011 року норми ст. 50 і ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 та державної пенсії застосуванню не підлягають, оскільки застосовуються норми Закону України №3491-УI «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік». Так відповідно до рішення Конституційного суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, що у разі наявності суперечностей між нормами законів, що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той із них, який прийнято пізніше. Відповідно позовні вимогу ОСОБА_1 задоволено саме по 22 липня 2011 року.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська- залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2012 року у справі № 2а-6524/2011 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна