Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 жовтня 2013 р. Справа №805/14095/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 10 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Козаченка А. В.
при секретарі Гусєвій Л. С.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Кашлакова А. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання дій неправомірними,-
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання дій неправомірними.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 31.07.2013р. він звернувся до відповідача із заявою про прийняття в експлуатацію певного об'єкта та відповідними документами. Проте 06.09.2013р. відповідачем було відмовлено в реєстрації декларації у зв'язку з тим, що технічний паспорт на об'єкт нерухомості виготовлений після 29.04.2013р., тобто після дати набрання чинності Порядку прийняття в експлуатацію.
На думку позивача, вказане посилання, як підстава відмови у реєстрації декларації та поверненні наданих документів для усунення недоліків є неправомірною та суперечить нормам діючого законодавства так як вказаний порядок не встановлює жодних вимог щодо дати виготовлення технічного паспорта, його дійсності.
Також позивач звертає увагу, що в якості підстави для відмови в прийнятті в експлуатацію житлового будинку відповідачем зазначено, що в технічних паспортах на житловий будинок, форми якого передбачені в Додатках 3, 4 до Інструкції про техінвентаризацію не зазначаються відомості щодо відповідності або невідповідності об'єкта вимогам надійності та безпечної експлуатації. Проте, на думку позивача, саме в додатках 3 та 4 встановлені форми техпаспортів на квартиру та садовий (дачний) будинок, а форма технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок встановлена у додатках 2 до вказаної інструкції.
Також позивач звертає увагу, що звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, який також було подано до відповідача, у висновках містить запис про відповідність об'єкта вимогам надійності та безпечної експлуатації об'єкта, а отже з цього приводу відмова у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації є неправомірною.
Крім того, позивач вважає, що, відповідно до п. 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів, зазначених у пункті 1.1 розділу цього Пункту, здійснюється безоплатно територіальними органами Держархбудінспекції України протягом 10 робочіх днів з дня подання заяви власниками земельних ділянок, шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Як зазначає позивач, відповідь ІДАБК було зареєстровано 06.09.2013р., а надано 18.09.2013р., що, на думку позивача, є порушенням положень Порядку прийняття в експлуатацію.
На підставі викладеного позивач просив визнати дії відповідача щодо безпідставної відмови в реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а також щодо несвоєчасності надання відповіді неправомірними, просив зобов'язати відповідача зареєструвати Декларацію про готовність об'єкта-житловий будинок літ. «А-2», літня кухня літ. «Б», гараж літ. «В», огорожа літ. «Н» за адресою: АДРЕСА_1, до експлуатації протягом 10 робочіх днів з дня набрання сили рішенням суду.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічно викладеному в позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, надав письмові заперечення.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що згідно до Указу Президента України від 08.04.2011р. №439/2011 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», Державна архітектурно-будівельна інспекція України є правонаступником прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.
Державна архітектурно-будівельна інспекція є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства. Державна архітектурно-будівельна інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства; проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області утворена згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» від 23.05.2011р. №549.
Згідно з п. 3 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, областях, мм. Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19.11.2007р. №317, основними завданнями Інспекції є, у тому числі, виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю й нагляду в сфері будівництва, містобудування та архітектури (державний архітектурно-будівельний контроль).
Згідно п.п.8 п.1 Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, основним завданням Інспекції є, у тому числі, виконання в межах повноважень здійснення контролю за дотриманням юридичними і фізичними особами вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Таким чином, відповідач є суб'єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані йому діючим законодавством України повноваження.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 (а.с. 12), позивач є власником земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №1401 від 07.08.2008р.
09.11.2012р. Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки видано технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок (а.с 16-20), що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно висновку звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта (а.с. 13-15), за результатами проведення технічного обстеження об'єкта індивідуального житлового будинку з мансардою АДРЕСА_1, встановлено його відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації і можливість його безпечної експлуатації.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, 31.07.2013р. позивач надав відповідачу декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (а.с. 10-11) та інші документи, що необхідні для прийняття в експлуатацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Листом від 06.09.2013р. (а.с. 9) відповідачем було повернуто декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Житловий будинок літ. «А-2», літня кухня літ. «Б», гараж літ. «В», огорожа «Н», що розташований за відповідною адресою, та зазначено, що для прийняття об'єкта в експлуатацію позивачу необхідно надати технічний паспорт об'єкта, виготовлений після 29.04.2013р. (після набрання чинності Порядком), що інформація у п. 6 зазначена не вірно.
Відповідно до 1.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.03.2013р. №95 (далі-Порядок №95), цей Порядок встановлює процедуру та умови прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт та механізм проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж:індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, збудованих у період з 05 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року; збудованих до 12 березня 2011 року: громадських будинків I і II категорій складності; будівель і споруд сільськогосподарського призначення I і II категорій складності.
Згідно до п. 3.1 Порядку №95, прийняття в експлуатацію об'єктів, зазначених у пункті 1.1 розділу I цього Порядку, здійснюється безоплатно територіальними органами Держархбудінспекції України (далі - Інспекція) протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об'єкти, за результатами технічного обстеження цих об'єктів шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація), яка складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що технічний паспорт, наданий позивачем, цілком відповідає вимогам п.3.1 Порядку №95, адже вказаний порядок не передбачає вимог щодо дати виготовлення технічного паспорту, а саме: виготовлення його до чи після набрання чинності Порядком №95.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що посилання відповідача на невідповідність технічного паспорту, що виготовлений після 29.04.2013р., є неправомірним.
Відповідно до вимог п. 3.2 Порядку №95, замовник або його уповноважена особа подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, до якої додаються:два примірники заповненої декларації; звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них загальною площею до 100 квадратних метрів включно); засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт; технічного паспорта. Заява про прийняття в експлуатацію об'єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об'єкта (у разі їх наявності).
Як зазначено у п 3.3 Порядку №95, інспекція розглядає документи, зазначені у пункті 3.2 цього розділу, та приймає рішення про реєстрацію декларації або її повернення у строк, передбачений пунктом 3.1 цього розділу.
Згідно до п. 3.4 Порядку №95, дані, зазначені в декларації, повинні узгоджуватись з документами, які подаються разом з нею. Замовник відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.
У відповідності з п. 3.5 Порядку №95, інспекція повертає замовнику декларацію, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства та виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Згідно з вимогами п.п. 3.6, 3.7 Порядку №95, у разі прийняття рішення про повернення декларації Інспекція у строк, передбачений для її реєстрації, надсилає замовнику письмове повідомлення про прийняте рішення з обґрунтуванням причин повернення. Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про повернення декларації, замовник може повторно подати до Інспекції документи згідно з цим Порядком.
З приводу посилання інспекції при наданні відповіді від 06.09.2013р. на форми технічних паспортів, передбачених Додатком 3, 4 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, суд зазначає.
П. 1.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року №127 (далі - Інструкція №127), вказує, що ця Інструкція розроблена відповідно до чинного законодавства з метою нормативно-методичного забезпечення діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна (далі - суб'єкти господарювання).
Суд звертає увагу, що Додаток 3 Інструкції №127 являє собою бланк Технічного паспорту на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а Додаток 4 Інструкції №127 - це бланк Технічного паспорту на садовий (дачний) будинок, натомість Технічний паспорт, що надав до інспекції позивач, це Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що посилання інспекції при наданні відповіді від 06.09.2013р. на форми технічних паспортів, передбачених Додатком 3, 4 Інструкції №127 є помилковими та не можуть вважатися, як такі, що винесені на законних підставах.
Також суд звертає увагу, що у листі відповідача від 06.09.2013р. як аргумент для повернення декларації, вказано, що у п. 6 інформація зазначена не вірно.
Беручи до уваги п.п. 3.6, 3.7 Порядку №95, суд зауважує, що відповідачем у листі не вказано, яка саме інформація зазначена невірно, а тим більше - обргунтування цього факту. Суд вважає, що відповідач у вказаній частині відповіді, допустився неточного та неконкретного формулювання, чим позбавив позивача усунути саме ті недоліки, які стали підставою для прийняття рішення про повернення декларації.
У вказаних Інструкції №127 та Порядку №95 жодним чином не зазначено, що технічний паспорт повинен бути виготолений після набрання чинності вищевказаним Порядком.
Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що відповідачем не доведений факт правомірності дій щодо повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Житловий будинок літ. «А-2», літня кухня літ. «Б», гараж літ. «В», огорожа «Н», що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Також суд звертає увагу, що Додаток 2 Порядку №95 встановлює певний бланк Декларації про готовність об*єкта до експлуатації. Відповідно до вказаного бланку та приписів Порядку №95, будь- яких вимог щодо посади особи, що видає звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об*єкта, не зазначено.
Також суд звертає увагу, що відповідно до вимог п. 3.1, 3.6, 3, 7 Порядку №95, у інспекції виник обов'язок протягом 10 днів прийняти рішення щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта, або щодо повернення декларації з зазначенням причин повернення. Тому, беручи до уваги встановлену судом неправомірність дій відповідача щодо повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації, суд приходить до висновку щодо зобов'язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Житловий будинок літ. «А-2», літня кухня літ. «Б», гараж літ. «В», огорожа «Н», АДРЕСА_1.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цієї частині.
Щодо позовних вимог про несвоєчасне надання відповіді Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, суд зазначає, що позивачем не надано доказів щодо звернення до інспекції з відповідною заявою саме 31.07.2013р. та враховуючи те, що 06.09.2013р. позивачу була надана відповідь інспекції, суд вважає, що на час розгляду справи відсутній об'єкт судового захисту.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до частини задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання дій неправомірними - задовольнити частково.
Визнати дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області щодо повернення декларації про готовність об'єкта - житловий будинок літ. «А-2», літня кухня літ. «Б», гараж літ. «В», огорожа літ. «Н» за адресою: АДРЕСА_1, - неправомірними.
Зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Житловий будинок літ. «А-2», літня кухня літ. «Б», гараж літ. «В», огорожа «Н», за адресою: АДРЕСА_1.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 22 (двадцять дві) грн., 94 (дев'яносто чотири) коп.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 30.10.2013р.
Постанова в повному обсязі виготовлена 04.11.2013р.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Козаченко А.В.