2-989/13
04 листопада 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
головуючого судді Золотарьова О.Ю.
при секретарі Красновській М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
Позивач звернулася до суду з позовом, який згодом було уточнено шляхом збільшення позовних вимог (а.с. 193), посилаючись на ту обставину, що є власником житлового будинку, що розташований в місті Луганську за адресою: Другий Насосний тупик, буд. №2.
Починаючи з жовтня 1974 року будинок підключений до мережі постачання побутового газу. З цього ж часу батьком позивача укладений договір на постачання газу для побутових потреб у даний будинок.
18 грудня 2008 року між ВАТ «Луганськгаз» в особі начальника Луганського МРУЕГГ (виконавець) та позивачем як володільцем зазначеного житлового будинку (споживач), був укладений договір №15536 установки побутового лічильника газу, згідно у якого виконавець установив належний йому побутовий лічильник газу в будинку споживача, а споживач прийняла його по акту та взяла на себе визначені цим договором обов'язки.
23 грудня 2008 року виконавцем, у будинку позивача встановлено побутовий лічильник газу, позивачу встановлена друга цінова категорія за газ, а саме: до 01.08.2010 року - 0,732 грн./куб.м, з 01.08.2010 року - 1,098 грн./куб.м., за 2009 рік нараховано 3653,41 грн., оплачено - 4657,40ггін.; за 2010 рік нараховано 3590,46 грн., оплачено - 3591,94 грн.; за 2011 рік нараховано 4552,31 грн., оплачено - 4561,80 грн., за 2012 рік нараховано 2453,36 грн., оплачено - 2504,30 грн.
15 серпня 2012 року відповідач у відсутність позивача припинив газопостачання до будинку, що належить позивачу, усно повідомивши, що причиною стала несплата позивачем послуг за газопостачання.
Позивач вважає, що відключення від газопостачання є порушенням її прав, оскільки не згодна з розрахунком розміру заборгованості, документи з розшифровкою даної заборгованості, застосованих тарифів та періодів її утворення, порядку обліку об'єму споживання без лічильника позивачу не надавалися, строк позовної давності стягнення цього боргу сплинув.
Крім того, у зв'язку з неправомірними діями відповідача по відключенню житлового будинку позивача від мережі постачання побутового газу ОСОБА_1 була завдана моральна шкода, яка полягає у порушенні її прав на користування власним будинком, прав споживача газу, у душевних стражданнях.
Позивач була змушена відвідувати прокуратуру міста Луганська та прокуратуру Артемівського району міста Луганська, відчувала переживання стосовно виникнення скрутного становища внаслідок відсутності газопостачання, оскільки неможливо у звичайному порядку облаштовувати побутовий лад сім'ї у будинку, який залишився без опалення. Позивач зазначає про неможливість опалювати будинок, доглядати доньку та готувати їжу.
Відсутність газопостачання змусило позивача позичати кошти в борг для придбання електроплитки, брати на себе непередбачені фінансові зобов'язання, звертатися за юридичною допомогою для захисту прав як власника будинку та споживача послуги на постачання побутового газу. В зв'язку з вищевказаними обставинами вдома склалась нервова обстановка, у позивача та її доньки погіршився нормальний сон. Моральну шкоду позивач оцінила у 70000 грн.
Крім моральної шкоди позивачу була завдана матеріальна шкода на суму 8000 грн.
Посилаючись на наведене, положення Цивільного кодексу України, просила суд зобов'язати відповідача усунути порушення прав споживача газу ОСОБА_1 за адресою м. Луганськ, вул. Другий насосний тупік, 2 шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення права та відновити газопостачання у будинку за вказаною адресою, стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 70 000 грн. та матеріальну шкоду в сумі 8000 грн., застосувати до заборгованості з розрахунку за послуги з газопостачання за особовим рахунком, відкритим за адресою м. Луганськ, вул. Другий насосний тупік, 2 на ім'я ОСОБА_1 перед ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» що утворилась до 23.12.2008 року строк позовної давності.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали доводи позовної заяви та просили уточнені вимоги задовольнити, про що надали суду відповідні пояснення.
Відповідач позов не визнав. Представником відповідача надані письмові заперечення проти позову (а.с. 143-145), які були підтримані в судовому засіданні представником відповідача. Просив суд відмовити в задоволенні позову через необґрунтованість.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Приймаючи рішення по справі, що розглядається, суд виходив з вимог ст. ст. 60, 61 ЦПК України, які регламентують, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень, крім випадків, коли мають місце підстави звільнення від доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до п. п. 1-4 Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" від 12.04.1996 р. № 5 на ці правовідносини поширюється дія закону „Про захист прав споживачів", а вимоги споживачів розглядаються у позовному провадженні.
Відповідно до п. 6 зазначеної Постанови позовна заява, зокрема, повинна містити відомості про те, яке право споживача порушено та коли і у чому це виявилося.
Встановлено, що позивач є власником житлового будинку, що розташований за адресою: м. Луганськ, Другий Насосний тупик, буд. №2 (а.с. 8-9).
У будинок № 2 тупик Другий Насосний в м. Луганську Позивачу постачався природний газ. Особовий рахунок за вищезазначеною адресою було відкрито на ім'я ОСОБА_1 Послуги з газопостачання надавались з 1996 року по теперішній час, що не заперечується сторонами.
Нарахування плати за надані послуги з газопостачання здійснювалось відповідно до норм споживання, встановлених Постановою КМУ 3 619 від 08.06.96 р., а з моменту встановлення газового лічильника 18.11.2008 р. - за діючими цінами на основі фактичних показань лічильника газу.
15.08.2012 року будинок позивача відключено від мереж газопостачання з причин несплати за послугу. Сума заборгованості, згідно акту, складає 17966 грн. 25 коп. (а.с. 171).
Згідно з Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими Постановою КМУ від 09.12.99 р. № 2246 газопостачання припиняється у разі порушення споживачем строків сплати за надані послуги з газопостачання, встановлених в абзаці п'ятнадцятому пункту 10 у пункті 17 цих Правил (п. 6).
При цьому, газорозподільне підприємство зобов'язане поінформувати споживача про причини і строки припинення газопостачання, а газопостачальне підприємство - здійснити протягом одного місяця перерахунок оплати послуг, що надавалися споживачеві.
Згідно п. 7 Правил припинення постачання газу споживачеві в житлових будинках залежно від обставин здійснюється шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвентарної заглушки перед газовим приладом (пристроєм) або на ввідному газопроводі.
Суд, вважає, що відключення будинку позивача від газопостачання суперечить діючому законодавству.
Чинними на даний час нормативними актами заборонено здійснювати подібні дії. Так, п. 2 Постанови Верховної Ради України "Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України" № 512-XIV від 18 березня 1999 року заборонено Кабінету Міністрів України, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, підприємствам і організаціям незалежно від форм власності відключати жилі приміщення від енерго-, тепло-, водо- і газопостачання та відселяти із житла громадян у разі невнесення ними плати за житлово-комунальні послуги.
Статтею 4 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" № 554-IV від 20.02.2003 р. передбачено, що заборгованість громадян, які не уклали договір про реструктуризацію заборгованості та не сплачують поточних платежів, стягується житлово-комунальними підприємствами за рішенням суду.
Таким чином, вимога позивача про зобов'язання відповідача відновити газопостачання у будинку № 2, розташованому за адресою: 91029, м. Луганськ, вул. Другий Насосний Тупік є такими, що підлягають задоволенню.
Із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається, що предметом позовних вимог також є фактично правомірність нарахування відповідачем позивачу заборгованості за спожитий газ в сумі 17966,25 грн., про яку йому стало відомо після відключення будинку від газопостачання.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у рази їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Наданий ПАТ «Луганськгаз» в особі філії Луганського міжрайонного управління газового господарства акт від 15.08.2012 року, у якому зазначено розмір заборгованості в розмірі 1796,25 грн. за особовим рахунком № 127417, власником якого зазначено ОСОБА_2, не встановлює для позивача як споживача газу будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити нарахований борг.
Таким чином, оскарження дій відповідача щодо нарахування позивачу вказаної заборгованості не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту прав.
Зазначений акт може бути визнаний в якості доказу під час вирішення іншого спору, в якому б оспорювались дії, рішення, які є обов'язковими для виконання, зокрема: при визнанні неправомірними дій відповідача щодо відключення від теплопостачання та відшкодування шкоди або при заявленому позові про стягнення заборгованості за теплову енергію, вирішуючи які суд зобов'язаний буде дати оцінку щодо наявності (відсутності) нарахованої заборгованості.
Згідно ст. 57 ЦПК України наданий акт, в якому зазначено про заборгованість за теплову енергію є лише доказом, який у разі виникнення спору повинен оцінюватися судом відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про застосування до суми заборгованості строку позовної давності є такими, що задоволенню не підлягають.
Сума матеріальної шкоди, зазначена позивачем, належними та допустимими доказами не підтверджена. Так, розрахунок матеріальних затрат, наданий позивачем (а.с. 109), викладений нею власноручно та не підтверджений письмовими доказами. Не наведено та не доведено необхідність придбання електроплитки, бензину, витрати на мобільний зв'язок та відвідування сауни, не підтверджено необхідність таких витрат та їх зв'язок з відключенням будинку позивача від мереж газопостачання.
Вимоги про відшкодування моральної шкоди заявлені позивачем, мають розглядатися судом на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» (№3161-ІУ), тож, вирішуючи вимоги позивача в цій частині суд враховує, що відповідно п.5 ст.4 Закону України №3161-ІУ, відшкодування майнової та моральної шкоди передбачене у разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. В даному випадку доказів про те, що існувала небезпека для життя чи здоров'я позивача не надано, тому відсутні підстави для стягнення моральної шкоди із посиланням на ст. ст. 23, 1167 ЦК України.
При таких обставинах, суд вбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 16, 60, 61, 209, 212- 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Луганськгаз” (м. Луганськ, вул. Т.Г.Шевченко, 102, код 03340624) відновити газопостачання у будинку № 2, розташованому за адресою: 91029, м. Луганськ, вул. Другий Насосний Тупік.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: суддя О.Ю.Золотарьов