29 жовтня 2013 року Справа № 37084/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.
за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мендоса» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У січні 2011 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мендоса» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 28.12.2010 року: №0003502341/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 46 957,50 грн., з яких: основний платіж - 31 305 грн. та штрафні (фінансові санкції) - 15 652,50 грн.; № 0003512341/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 37 566,00 грн., з яких: основний платіж - 25 044,00 грн. та штрафні (фінансові санкції) - 12 522,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 11/23-60/32637247 від 23 грудня 2010 року, суперечать вимогам ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 5,11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», так як валові витрати сформовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Мендоса» правомірно, вони підтверджені первинними бухгалтерськими документами, а придбання будівельних матеріалів у ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю позивача.
Позивач посилається на те, що в ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. 344/94-ВР не встановлено переліку конкретних документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових, а правила ведення податкового обліку, встановлені ст. 11 згаданого Закону, не містять вказівок стосовно того, що валові витрати мають бути підтверджені тільки товаро-транспортними накладними.
Вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мендоса» не знало і не могло знати про вади у діяльності ТзОВ «С. Дж . Р. Груп», адже товариство «Мендоса» не є контролюючим органом в Україні і в його повноваження не входить зайняття оперативно-розшуковою діяльністю та боротьбою із економічною злочинністю. Щодо документів на придбання товарів, то вони були надані вчасно та оформленні правильно, з дотриманням всіх передбачених законодавством реквізитів, закріплені печаткою та підписом посадової особи, як це передбачено п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.
Звертає увагу на те, що ТзОВ «Мендоса» задекларовано податковий кредит у вересні 2008 року по операціях з ТОВ «С.Дж.Р.Груп» на підставі податкової накладної, яка відповідає вимогам податкового законодавства України.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області № 0003502341/0 від 28 грудня 2010 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Мендоса» визначено суму податкового обов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 46 957,50 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області № 0003512341/0 від 28 грудня 2010 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Мендоса» визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на додану вартість у розмірі 37 566,00 грн.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що договір поставки будівельних матеріалів з ТОВ «С.Дж.Р.Груп» в письмовій формі не укладався, оскільки це була разова поставка. Однак, згідно пояснень директора ТОВ «Мендоса», між ТОВ «Мендоса» та ТОВ «С.Дж.Р.Груп» укладено усну домовленість про поставку будівельних матеріалів, а саме цегли та арматури. Підтвердження виконання поставки будівельних матеріалів підтверджується видатковою накладною № 587 від 23 вересня 2008 року на загальну суму 150 264, 00 грн., в тому числі ПДВ 25 044, 00 грн. та податковою накладною № 587 від 23 вересня 2008 року. Номенклатура поставки ТМЦ ідентична номеклатурі поставки ТМЦ, зазначеної у видатковій накладній.
Суд першої інстанції звертає увагу на те, що будівельні матеріали, а саме - цегла та арматура були поставлені на адресу ТОВ «Мендоса», які в подальшому були використані у господарській діяльності. Посилання відповідача на те, що договір укладений між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп» є нікчемним, суд не бере до уваги, оскільки такий був укладений в усній формі, як це передбачено ст. 205 Цивільного кодексу та виконаний у повному обсязі.
З врахуванням того, що органом державної податкової служби не представлено обвинувального вироку суду щодо посадових осіб ТОВ «С.Дж.Р.Груп» - допустимого доказу, тому у суду першої інстанцї відсутні законні підстави вважати доведеним факт спрямованості правочину на порушення публічного порядку. Таким чином, усі первинні документи по операціях з ТОВ «С.Дж.Р.Груп» були належним чином формлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з чого вбачається, що позивач правомірно відніс до валових витрат суми витрат, понесені ним у зв'язку із реалізацією господарських зобов'язань з ТОВ «С.Дж.Р.Груп».
Крім того, суд першої інстанції вказує на те, що видані ТОВ «С.Дж.Р.Груп» податкові накладні оформлені відповідності до вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та містять необхідні реквізити, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість».
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального права, Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що в ході проведення перевірки ТОВ «Мендоса» не надано товарно-транспортні накладні на постаку ТМЦ, отриманих від ТОВ «С.Дж.Р.Груп», які б підтверджували факт отримання даних ТМЦ.
Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ «Мендоса» не здійснено перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «С.Дж.Р.Груп». Станом на 01.10.2010 року по бухгалтерському рахунку 6311 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «С.Дж.Р.Груп» рахується кредиторська заборгованість в розмірі 150 264,0 грн., в т.ч.ПДВ.
Апелянт вказує на те, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «С.Дж.Р.Груп» здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «С.Дж.Р.Груп», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «С.Дж.Р.Груп» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення гравових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України (ЦКУ).
Також, в ході проведення перевірки не встановлено фажту передачі товарів (послуг) від ТОВ «С.Дж.Р.Груп» до підприємців-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.
Враховуючи те, що у ТОВ «С.Дж.Р.Груп», відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби то операції ТОВ «С.Дж.Р.Груп» не є господарською діяльністю підприємства в розумінні п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Таким чином, правочин, укладений ТОВ «Мендоса» з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», згідно з ч1 ст.203, ч.2 ст.215, ч.2 ст.228 ЦК України є нікчемним (недійсним в силу закону), оскільки направлений на незаконне заволодіння майном держави - несплатою податку на прибуток, податку на додану вартість, а не для настання реальних господарських результатів передбачених договором.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлення від 14 грудня 2010 року № 4/23-60, виданого ДПА у Закарпатській області, на виконання постанови слідчого СВ ПМ ДПА України у Закарпатській області від 7 жовтня 2010 року та на підставі п. 1 ч. 15 ст. 11 закону України «Про державну податкову службу в Україні», наказу ДПА у Закарпатській області від 14 грудня 2010 року № 567, проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мендоса» з питань правильності відображення в податковому обліку фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп» за період з 1 січня 2008 року по 1 жовтня 2010 року, за результатами якої складено акт № 11/23- 60/32637247 від 23 грудня 2010 року.
Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року року (з наступними змінами та доповненнями) та завищення валових витрат з податку на прибуток на загальну суму 125220,00 грн., в тому числі за вересень 2008 року, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 31305,00 грн., в тому числі за 3 квартали 2008 року на суму 31305,00 грн., а також порушення вимог пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.11997 року (з наступними змінами та доповненнями), в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету - 25044,00 грн., в тому числі за вересень 2008 року - 25044,00 грн.
На підставі акту від 23 грудня 2010 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мендоса» з питань відображення в податковому обліку фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "С.Дж.Р.Груп за період з 01.01.2008 року по 01.10.2010 року» ДПІ у м. Ужгороді прийняті податкові повідомлення-рішення від 28 грудня 2010 року № 0003502341/0, яким визначено ТОВ «Мендоса» податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 46 957, 50 грн., в тому числі за основним платежем - 31 305, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 15 652, 00 грн. та № 0003512341/0, яким визначено ТОВ «Мендоса» податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 37566,00 грн., в тому числі за основним платежем - 25044,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 12522,00 грн.
Встановлено, що на підставі усної домовленості, укладеної між директором ТОВ «Мендоса» та менеджером ТОВ «С.Дж.Р.Груп» у вересні 2008 року ТОВ «С.Дж.Р.Груп» поставлено на адресу ТОВ «Мендоса» будівельні матеріали: цеглу рядову в кількості 40 000 шт., цеглу облицювальну в кількості 6000 шт., арматуру 12 мм. в кількості 3 (три) тонни, арматуру 14 мм. в кількості 3 (три) тонни, а всього на загальну суму 150 264,0 грн. ТОВ «С.Дж.Р.Груп» надано ТОВ «Мендоса» видаткову накладну за №587 від 23.09.2008 р. на зазначену суму, в т.ч. ПДВ - 25 044,0 грн.
Під час проведення перевірки встановлено також, що ТОВ «Мендоса» не здійснено перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «С.Дж.Р.Груп» і станом на 01.10.2010 року по бухгалтерському рахунку 6311 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «С.Дж.Р.Груп» рахується кредиторська заборгованість в розмірі 150 264,0 грн., в т.ч. ПДВ. Контролюючому органу ТОВ «Мендоса» не надано жодних товарно-транспортних накладних на поставку ТМЦ, які підтверджували б факт їх отримання, не надано актів приймання-передачі товару, довіреностей інших документів, що підтверджують реальність господарської операції.
Згідно акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 14.10.2010 №823/23-10/34981754 «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р.Груп» (код ЄДРПОУ 34981754) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.08.2008 року по 31.05.2010 року» перевіркою встано відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у період з серпня 2008 р. по травень 2010 р., які підпадають під визначення ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При аналізі податкової звітності встановлено, відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп» (код ЄДРПОУ 34981754) станом на 14.10.2010 р. не звітує, останній звіт був наданий до ДПІ у Печерському районі м. Києва за березень 2010 р. і за юридичною та фактичною адресою - 01042. м. Київ. вул. Патріса Лумумби, не знаходиться. Стан платника ТОВ «С.Дж.Р.Груп», згідно баз даних АІС Податки - « 10» - запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання).
Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У відповідності до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищевказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.5.2.1 ст.5 вищезгаданого Закону).
Згідно п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного тримання платником податку результатів робіт (послуг).
Закон України «Про податок на додану вартість» визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4. ст.7 зазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Нарахування податкового кредиту за господарськими операціями з контрагентами є правомірним за сукупної наявності наступних умов: реальність проведеної господарської операції та її подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; реєстрація контрагента на момент проведення операції в ЄДР та реєстрі платників ПДВ; відсутність відомостей у платника податку про вади статусу та діяльності контрагента; наявність господарської мети проведення відповідних операцій.
Апеляційний суд звертає увагу, що необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів, вартість яких відноситься до валових витрат підприємства. Отже, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.
В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Реальність господарських операцій ТОВ «Мендоса» намагається підтвердити тільки податковою накладною № 587 від 23.09.2008 року, а будь-які інші докази, які підтверджували б реальність господарської опрації відсутні. Тобто, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт реальної поставки ТМЦ та реальність понесених витрат ТОВ «Мендоса» у зв'язку з їх придбанням, у тому числі і по сплаті ПДВ.
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку про порушення позивачем вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року року (з наступними змінами та доповненнями) та завищення валових витрат з податку на прибуток на загальну суму 125220,00 грн., в тому числі за вересень 2008 року, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 31305,00 грн., в тому числі за 3 квартали 2008 року на суму 31305,00 грн., а також порушення вимог пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.11997 року (з наступними змінами та доповненнями), в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету - 25044,00 грн., в тому числі за вересень 2008 року - 25044,00 грн.
З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим його слід скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, ч. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області задовольнити.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року у справі №2а-0770/371/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мендоса» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Т.В. Онишкевич
В.В. Клюба
Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.11.2013 року.