Ухвала від 29.10.2013 по справі 2а/0370/964/12

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Справа № 90972/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-Трейд» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент-Трейд» звернулася з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення відповідача: №0018181501 від 23.12.2011 року, яким ОДПІ зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІІ квартал 2011 року в розмірі 8 477 646 грн. та № 0018191501 від 23.12.2011 року, яким ОДПІ збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 66 876,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що товариством правомірно враховано збитки 2010 року у складі валових витрат І кварталу 2011 року та, як наслідок, правильно включило від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, яке є результатом розрахунку за підсумками І кв. 2011 року (із врахуванням збитків 2010 року), до складу валових витрат II-III кварталів 2011 року, в той час як Луцька ОДПІ невірно тлумачить пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України.

Посилається на те, що дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі витрат 2 кварталу, 2-3 кварталу, зазначена законодавча норма не містить.Положення пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України вказують, що, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 23.12.2011 року №№ 0018181501, 0018191501.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що згідно п.3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пункт 150.1 статті 150 ПК застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат II кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить. Негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому - у другому, другому-третьому, другому-четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації 1 кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що у зв'язку з набранням 01.04.2011 року чинності розділу III Податкового кодексу України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, крім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, у відповідності до п.22.4 ст. 22 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 2 грудня 2011 року Луцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності ТзОВ «Континент-Трейд» з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2011 року, про що складено акт перевірки № 9623/15-1/34396513 від 02.12.2011 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме: задекларовано в ІІ-ІІІ кварталі 2011 року від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду в сумі 8 768 414 грн. із врахуванням від'ємного значення 2010 року, в зв'язку з чим завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 8 477 646 грн. та занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 66 876 грн.

На підставі акта перевірки ОДПІ винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення: №0018181501 від 23.12.2011 року, яким податковим органом зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІІ квартал 2011 року в розмірі 8 477 646 грн. та № 0018191501 від 23.12.2011 року, яким збільшено ТзОВ «Континет-Трейд» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 66 876,00 грн.

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку врегульовані ПК України, зокрема, розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств». Згідно з п. 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX Перехідні положення ПК України, розділ III «Податок на прибуток» цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. При цьому, відповідно до розділу XIX Прикінцеві положення ПК України Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втрачає чинність лише 01.04.2011 року.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі - Закон України №334/94-ВР), що діяв у І кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 22.4. ст.22 Закону України №334/94-ВР передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Таким чином, від'ємне значення об'єкту оподаткування (збитки) минулих податкових періодів є обов'язковою складовою валових витрат І кварталу 2011 року, оскільки їх включення до складу витрат саме в даному періоді було передбачено нормами діючого на той час Закону України №334/94-ВР.

Пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, визначено, що пункт 150.1 статті 150 ПК України, застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Встановлено, що у рядку 08 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування в розмірі 9 066 187 грн., при розрахунку якого враховано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 9 046 968 грн.

На думку апеляційного суду, оскільки у 2010 році та 1 кварталі 2011 року правовідносини з приводу формування платником податків від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток були унормовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», то суд першої інстанції обґрунтовано керувався при вирішенні спору п. 6.1 ст. 6 згаданого акту законодавства, відповідно до якого, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що показник від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток 1 кварталу 2011 року є єдиною неподільною величиною і для цілей справляння податку на прибуток не може бути структурований по періодам виникнення, та як таке не передбачено законом.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року у справі №2а/0370/964/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-Трейд» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.В. Клюба

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 01.11.2013 року.

Попередній документ
34588253
Наступний документ
34588255
Інформація про рішення:
№ рішення: 34588254
№ справи: 2а/0370/964/12
Дата рішення: 29.10.2013
Дата публікації: 07.11.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: