Справа: № 2а-16863/11 Головуючий у 1-й інстанції: Соловей Г.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
06 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Фастові Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Фастові Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії,-
встановив:
13 квітня 2011 року позивач звернулась до Фастівського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Фастові Київської області про визнання дій відповідача щодо невиплати додаткової щомісячної пенсії що передбачена згідно ст.51 в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком та доплати передбаченої ч.2 ст.39 в розмірі однієї мінімальної заробітної плати визначених в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату як непрацюючому пенсіонеру проживаючому у зоні посиленого радіологічного контролю щомісячної доплати відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати, та згідно ст.51 в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, за виключенням сум фактично проведених виплат та здійснювати такі виплати у подальшому.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в м. Фастові Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії - задоволено, а саме: визнано дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу щомісячної соціальної допомоги та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» незаконними; зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплату недоотриманої суми позивачу, щомісячної доплати, як непрацюючому пенсіонеру проживаючому в зоні посиленого радіологічного контролю, відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати з 13 жовтня 2010 року по 22 липня 2011 року за виключенням сум фактично проведених виплат; зобов'язано відповідача зробити перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком з урахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за віком з 13 жовтня 2010 року по 22 липня 2011 року за виключенням сум фактично проведених виплат.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в м. Фастові Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення (категорія 4), серія НОМЕР_1, виданим Київською облдержадміністрацією 11 червня 1993 року, отримує пенсію у відповідача та проживає у м. Фастів Київської області, яке за переліком населених пунктів Київської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 51 Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу доплати виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, від 26 липня 1996 року №836.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 26 липня 1996 року №836 відповідач не правомірно виплачував доплату до пенсії та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Фастові Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М. Грищенко
І.О.Лічевецький
.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.