8.1.5
Іменем України
05 листопада 2013 року Справа № 812/8789/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Островської О.П.,
при секретарі судового засідання: Тельдековій Н.В.,
за участю:
представника позивача: Буркової О.М.,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 1502,20 грн.,-
21 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 1502,20 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській ОДПІ м. Луганська.
Відповідно до статті 291 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_2 перебуває на спрощеній системі оподаткування, та відноситься до 2 групи, відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 травня 2012 р., станом на грудень 2012 р. має заборгованість перед бюджетом з плати єдиного податку у розмірі 1502,20 грн. Заборгованість зі сплати єдиного податку-підприємця виникла внаслідок:
- несплати суми узгодженого податкового зобов'язання нарахованого платником самостійно, відповідно до поданої заяви № 4164 від 13.04.12 р. у розмірі сплати щомісячно 214,60 грн. з червня по грудень 2012 р.
Органом державної податкової служби здійснювались заходи, передбачені ПК України, а саме: направлено податкову вимогу №6 від 17.10.2012 р. на суму боргу у розмірі 858,40 грн., яку було направлено поштовим зв'язком на адресу підприємця.
На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) суму податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 1 тис.502 грн.20 коп. в доход місцевого бюджету Ленінського району м. Луганська.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суду стягнути з відповідача суму заборгованості.
Відповідач у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі та надав на адресу суду відзив в якому просив вирішити питання про можливість надання розстрочки виконання судового рішення у зв'язку з тяжким матеріальним станом та похилим віком.
Заслухавши пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.
Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до положень статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована у якості фізичної особи - підприємця 03.04.2012 року виконавчим комітетом Луганської міської ради м. Луганська, згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ААВ №232502 (а.с.6).
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 є платником податків і зборів, відповідно до чинного законодавства України, зареєстрована та знаходиться на обліку в Ленінській об'єднаній державній податковій інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області (а.с.7).
Пунктами 291.2 та 291.3 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
На підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 13.04.2012 року поданої до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, відповідач просив перевести її на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.05.2012 року (а.с.8).
Обрана ставка єдиного податку платником при переході на спрощену систему оподаткування 20% доходу - у разу включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (друга група платників єдиного податку).
Відповідно до пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктом 295.1. статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.
Згідно Рішення Луганської міської ради від 12.01.2012 року №19/3 для другої групи платників податків єдиного податку встановлені фіксовані ставки на території м. Луганська на 2012 рік у 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати, яка з 01.01.2012 року складала 1073,00 грн.
Згідно статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Заборгованість зі сплати єдиного податку-підприємця виникла внаслідок несплати суми узгодженого податкового зобов'язання нарахованого платником самостійно, відповідно до поданої заяви № 4164 від 13.04.12 р. у розмірі сплати щомісячно 214,60 грн. з червня по грудень 2012 р., що підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 07.10.2013 року (а.с.10).
Станом на 07.10.2013 року у відповідача рахується заборгованість перед бюджетом по єдиному податку у сумі 1502,20 грн., що також підтверджено висновком та зворотнім боком облікової картки, (а.с. 11, 14-16).
Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що позивачем на адресу відповідача надсилалась податкова вимога форми «Ф» від 17 жовтня 2012 року №6/27471/19 з повідомленням про податковий борг у сумі 858,40 грн.(а.с.9). Відповідач вимогу отримав, що підтверджується особистим підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.9).
Порядок формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами державної податкової служби визначений Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, який затверджено Наказ Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1037 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1432/18727 (далі - Порядок).
Вимога форми «Ф» від 17 жовтня 2012 року №6/27471/19 вважається врученою фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2.
Положенням пп. 20.1.19 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 1502,20 грн. підлягають задоволенню.
24 жовтня 2013 року відповідач надав на адресу суду відзив в якому просив вирішити питання про можливість надання розстрочки виконання судового рішення у зв'язку з тяжким матеріальним станом та похилим віком.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного клопотання .
клопотання .
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).
Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що відстрочення та розстрочення виконання судового рішення є винятковим заходом, який застосовується за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Також суд зазначає, що за загальним правилом питання про розстрочення виконання рішення суду вирішується після його ухвалення, а не в порядку винесення.
За таких обставин у задоволенні заяви відповідача слід відмовити.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 1502,20 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) суму податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 1502,20 грн. (одна тисяча п'ятсот дві гривні 20 копійок) в доход місцевого бюджету Ленінського району м. Луганська.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 05 листопада 2013 року.
Суддя О.П. Островська