Провадження№ 22ц/790/2950/13
Справа №2/643/129/2013 Головуючий 1 інстанції Єлізаров І.Є.
Категорія: договірні Доповідач: Сащенко І.С.
23 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Сащенко І.С.
суддів: - Овсяннікової, Бездітко В.М.,
при секретарях - Москаленко Е.А., Рудь А.С., Шабас О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі її представника ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 14 березня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» про визнання удаваним кредитного договору,-
У грудні 2011 року ПАТ «Альфа - Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 06.06.2007 року Закрите акціонерне товариство "Апьфа-Банк" та ОСОБА_2 уклали кредитний №490040969, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у сумі 14547,01 доларів США під 12% річних.
Просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованість по кредиту в розмірі 64422,11 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 27082,91 грн., неустойку в розмірі 398676,91 грн. та судові витрати в розмірі 2323 грн.
ОСОБА_2 позовні вимоги банку не визнала, звернулася до суду з зустрічною позовною заявою про визнання удаваним кредитного договору з підстав укладення договору кредиту у іноземній валюті та завищеної процентної ставки.
Представник позивача позов банку підтримала, вимоги зустрічної позовної заяви заперечила.
Представник відповідача наполягав на задоволенні зустрічної позовної заяви.
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 14 березня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Альфа - Банк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованість по кредиту в розмірі 64422,11 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 27082,91 грн., неустойку в розмірі 398676,91 грн. та судові витрати в розмірі 2323 грн.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в особі її представника ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення зустрічного позову ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що при винесенні рішення не враховано, що сума неустойки більше, ніж у 4 рази перевищує суму збитків.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги банку та відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкою порушено умови кредитного договору, в зв'язку з чим є підстави для стягнення заборгованості в повному обсязі.
Проте з такими висновками суду першої інстанції в повному обсязі погодитися не можна.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Встановлено, що між ЗАТ "Апьфа-Банк" та ОСОБА_2 06.06.2007 року було укладено кредитний договір №490040969, за яким позичальниці у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання були надані грошові кошти у сумі 14547,01 доларів США, зі сплатою 12 % відсотків річних. Кредит був наданий на придбання майна, а саме: транспортного засобу - автомобіля NISSAN MICRA, 2007 року випуску, держ. № НОМЕР_1 ( а.с. 5 - 12 ).
Розмір заборгованості встановлений на підставі розрахунку банку та виписок по особовим рахункам ( а.с. 26 - 28 ).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.
В зв'язку з неналежним виконанням умов договору у суду були вся підстави для стягнення заборгованості. Проте, стягнуті судом штрафні санкції в розмірі 398676,91 грн. значно перевищують та не є співмірними з сумою основного боргу, яка складає 64422,11 грн. та значно перевищує розмір збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 548 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З огляду на наведене, з урахуванням обставин справи, що мають істотне значення, колегія суддів вважає за можливе, застосувавши ст.ст. 549, ч.3 551 ЦК України, ухвалити в цій частині нове рішення про зменшення розміру штрафних санкцій до розміру боргу, а саме до 64422,11 грн.
Посилання в зустрічній позовній заяві та апеляційній скарзі на те, що судом не взято до уваги те, що єдиним засобом платежу є національна валюта - гривня, тому договір має бути визнаний удаваним, а також те, що на протязі періоду часу вона знаходилася в лікарні та 30.05.2009 року народила дитину, в зв'язку з чим вона не могла сплачувати кошти на погашення кредиту судовою колегією не приймаються.
Частиною 1 ст. 235 ЦК України визначено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Відповідно до ч. 2 ст. 192 та ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, в тому числі при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями, допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю ".
Грошові кошти в іноземній валюті надані ОСОБА_2 в результаті укладення у відповідності з вимогами законодавства двохстороннього договору про надання кредиту, вважати, що вказаний договір був укладений для приховування будь-якого іншого договору - не можна. Перебування особи на лікуванні та народження дитини не може слугувати підставою для звільнення від обов'язку сплачувати кошти за договором кредиту.
Доводи апеляційної скарги висновків суду в цій частині не спростовують.
Посилання представника ОСОБА_2.в судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що з відповідачки вже була стягнута сума заборгованості за іншим рішенням суду, в зв'язку з чим у позові банку має бути відмовлено, судовою колегією не приймаються.
Судовим наказом Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 27.08.2009 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЗАТ "Апьфа-Банк" заборгованість в сумі 121468,03 шляхом звернення стягнення на предмет застави - автомобіль NISSAN MICRA, 2007 року випуску, держ. № НОМЕР_1. На виконання вказаного рішення суду Червонозаводським відділом ДВС ХМУЮ автомобіль було реалізовано, грошові кошти перераховані на адресу банку, виконавчий лист повернуто стягувачу в зв'язку з завершенням виконавчого провадження ( а.с. 191 - 198 ). Грошові кошти зараховані на рахунок ОСОБА_2 01.06.2011 року в сумі 38786 грн., період, за який проведено стягнення за судовим наказом, згідно з наданим представником банку розрахунком, не враховано при новому зверненні банку до суду про стягнення заборгованості.
За таких обставин, рішення суду підлягає зміні в частині стягнення з відповідачки суми неустойки та судових витрат.
На підставі наведеного та керуючись п.3 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі її представника ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду міста Харкова від 14 березня 2013 року в частині стягнення неустойки та судових витрат - змінити.
Зменшити суму, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа - Банк» як неустойку з 398676,91 грн. до 64422,11 грн. та судовий збір з 2323 грн. до 1559,27 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді -