Справа № 428/2667/13-к
Вирок
іменем України
11 квітня 2013 року
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого судді Юхимука Р.С., при секретарі Шевцовій С.В., за участю прокурора прокуратури м.Сєвєродонецька - ОСОБА_1, обвинуваченого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_2, що народився 29 грудня 1988 року у м.Сєвєродонецьку Луганської області, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, українця, раніше судимого:
- 15 березня 2006 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, з іспитовим терміном на 1 рік;
- 08 листопада 2006 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, відповідно до ст. 71 КК України приєднано 6 місяців за вироком від 15 березня 2006 року, остаточно до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 10 березня 2010 року Сєвєродонецьким міським судом за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 5 місяців, згідно ст. 71 КК України приєднано не відбуту частину покарання за вироком суду від 08 листопада 2006 року у вигляді 1 місяця позбавлення волі, остаточно до 1 року 6 місяців позбавлення волі; звільнений 08 червня 2011 року по закінченню терміну відбування покарання;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
встановив:
ОСОБА_2, маючи намір на незаконне придбання, виготовлення, перевезення та зберігання наркотичних засобів без мети збути, і, реалізуючи його, наприкінці вересня 2012 року, знаходячись в районі с.Воєводівка м.Сєвєродонецька, зібрав декілька частин дикорослих рослин конопель, які відніс на горище будинку № 97 по вулиці Кооперативній с.Воєводівка, який належить його родині, де висушив, після чого наприкінці лютого 2013 року, забавши вказані висушені рослини конопель, перетер їх, після чого запакував у паперовий згорток, перевіз їх на маршрутному таксі до себе додому, за адресою АДРЕСА_1, де зберігав для власного вживання, шляхом куріння.
05 березня 2013 року ОСОБА_2, забравши з собою згорток з подрібненою марихуаною, яка знаходилась у нього в паперовому пакунку, поклавши його в кишеню джинсових брюк, вийшов в під'їзд будинку № 45 по вулиці Менделєєва покурити сигарку, та 05 березня 2013 року о 01 годині 20 хвилин, у першому під'їзді, був затриманий працівниками міліції, де до нього були застосовані міри адміністративного реагування, за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 175 КУпАП. В ході особистого огляду 05 березня 2013 року у присутності запрошених понятих, у лівому кармані джинсових штанів, одягнутих на ньому, було виявлено та вилучено паперовий пакунок з речовиною рослинного походження зеленого кольору, в подрібненому вигляді.
Згідно висновку експертизи № 55/9 від 12.03.2013 року, речовина рослинного походження у згортку, наданому на експертизу є канабісом, який внесений до списку 1 таблиці 1 «Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено». Маса канабісу, наданого на експертизу (в перерахунок на суху речовину) становить 9,27 грамів.
Дану речовину ОСОБА_2 придбав, виготовив, перевіз та зберігав для особистого вживання, без мети збуту.
Тобто своїми умисними діями, що виразились у незаконному придбанні, виготовленні, перевезенні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.
25 березня 2013 року під час досудового розслідування між підозрюваним та прокурором було досягнуто угоди про визнання винуватості згідно з умовами якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України. Обвинувачений ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, активно сприяв розкриттю вчиненого ним злочину і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік та звільнення від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки, а також покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені п. 2, 3 ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів невеликої та середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки, укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що зміст умови та порядок укладення угоди відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, узгоджена міра покарання сторонами та наявна згода обвинуваченого, визначена в межах санкцій ч. 1 ст. 309 К України, а тому не суперечить вимогам Закону та інтересам суспільства. Підстав для відмови про затвердження угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України не встановлено.
За таких обставин суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та міри покарання.
Керуючись ст. 475 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_2 та прокурором прокуратури м.Сєвєродонецька Луганської області ОСОБА_1, укладену 25 березня 2013 року під час досудового розслідування.
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки та відповідно до пунктів 2, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід не обирати.
Керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави № рахунку 31111115700080 УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, іден.код одержувача 37944909 документально підтверджені витрати за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів № 55/9 у сумі 294,00 грн.
Вирок суду може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя: