Справа № 428/2866/13-к
Вирок
іменем України
11 квітня 2013 року
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого судді Юхимука Р.С., при секретарі Шевцовій С.В., за участю прокурора прокуратури м.Сєвєродонецька - ОСОБА_1, захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2, обвинуваченого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3, що народився 01 листопада 1981 року у м.Сєвєродонецьк Луганської області, що проживає без реєстрації за адресою: м.Сєвєродонецьк, с.Сиротине, вулиця Гоголя, будинок № 32, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, що працює комірником дільниці переробки деревини ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, -
встановив:
14 грудня 2012 року комірник дільниці переробки деревини ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» ОСОБА_3 прийняв згідно з актом від 14 грудня 2012 року від працівників СДСБЄЗ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України в Луганській області на відповідальне зберігання сосну звичайну та кримську в кількості 1333 одиниці, яка була виявлена як зрублена невідомими особами у невстановленому місці.
В період часу з 14 грудня 2012 року до 26 грудня 2012 року ОСОБА_3, маючи намір на розтрату ввіреного йому майна, з корисливих та інших особистих мотивів, реалізував невстановленим особам 1095 одиниць сосни, загальна вартість яких, згідно з розрахунком «Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства», склала 59 130 грн.
Тобто, своїми умисними діями, що виразилися у розтраті чужого майна, яке було ввірено йому, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 191 КК України.
26 березня 2013 року під час досудового розслідування між обвинуваченим та прокурором було досягнуто угоди про визнання винуватості згідно з умовами якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 191 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, активно сприяв розкриттю вчиненого ним злочину та зобов'язується визнати свою винуватість в обсязі пред'явленої підозри у судовому провадженні.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 191 КК України у вигляді виправних робіт за місцем роботи строком один рік із відрахуванням в доход держави в розмірі 10 відсотків від суми заробітку обвинуваченого.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки, укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що зміст умови та порядок укладення угоди відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, узгоджена міра покарання сторонами та наявна згода обвинуваченого, визначена в межах санкцій ч. 1 ст. 191 КК України, а тому не суперечить вимогам Закону та інтересам суспільства. Підстав для відмови про затвердження угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України не встановлено.
За таких обставин суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та міри покарання.
Керуючись ст. 475 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором прокуратури м.Сєвєродонецька Луганської області ОСОБА_4, укладену 26 березня 2013 року під час досудового розслідування.
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання за ч. 1 ст. 191 КК України у вигляді виправних робіт за місцем роботи строком один рік із відрахуванням в дохід держави із суми заробітку засудженого 10 процентів.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Вирок суду може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя: