Справа № 428/2677/13-к
Вирок
іменем України
16 квітня 2013 року
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого судді Юхимука Р.С., при секретарі Шевцовій С.В., за участю прокурора прокуратури м.Сєвєродонецька - ОСОБА_1, потерпілої - ОСОБА_2, обвинуваченого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_3, що народився 10 жовтня 1985 року у с.Підлісне Попаснянського району Луганської області, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, безробітного, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, громадянина України, українця, такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
встановив:
На підставі рішення Сєвєродонецького міського суду від 26 лютого 2009 року ОСОБА_3 зобов'язаний виплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_2.
Однак, ОСОБА_3, будучи працездатним, достовірно знаючи про рішення суду, маючи намір на злісне ухилення від сплати аліментів не сплачує тривалий час встановлені рішенням суду кошти на утримання дитини, добровільно матеріальної допомоги не надає, на обліку в центрі зайнятості населення не перебуває, як особа-підприємець на обліку в Державній податковій інспекції не значиться, офіційно ніде не працює, при цьому не приймає заходів по працевлаштуванню, тобто злісно ухиляється від сплати аліментів. В результаті чого у ОСОБА_3 утворилась заборгованість, згідно довідки ВДВС Сєвєродонецького міського управління юстиції з 01 січня 2012 року по 01 березня 2013 року у сумі 8 524,50 грн., яка по сукупності перевищує суму нарахованих платежів за 6 місяців.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України, злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тобто скоєння злочину, передбаченого даною статтею.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України визнав повністю, від дачі пояснень в судовому засіданні відмовився. У вчиненому кримінальному правопорушенні він повністю розкаївся, просив суд суворо його не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини кримінального провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тобто скоєння злочину, передбаченого даною статтею.
При призначенні покарання, суд, враховує тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно з п. 3 вимог ст. 12 КК України відноситься до правопорушень невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який визнаний таким, що не має судимості, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не знаходиться.
Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, щире каяття обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, призначивши покарання у вигляді обмеження волі, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, призначивши йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком 2 (два) роки, поклавши, на підставі ст. 76 КК України, обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувати.
Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: