29 жовтня 2013 року Справа № 4703/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області на постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 8 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області про скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію,-
У жовтні 2010 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області, в якому просить скасувати рішення відповідача від 25.06.2010 року №5 про відмову йому в призначенні пенсії по віку із зниженням пенсійного віку за п.«б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
зобов'язати відповідача зарахувати йому в пільговий стаж відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» час роботи трактористом-машиністом з 22 травня 1975 року по 1 грудня 1979 року на Іваничівському районному об'єднанні «Сільхозтехніка», з 1 грудня 1979 по 31 грудня 1979 року на Іваничівському районному виробничому об'єднанні «Сільгоспхімія» та з 24 листопада 1988 року по 3 листопада 2003 року на Іваничівському ремонтно-транспортному підприємстві;
зобов'язати відповідача призначити йому пенсію по віку відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зниженням пенсійного віку на 5 років як трактористу-машиністу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах, призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 вказаного закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам, зокрема трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Так як у його трудовій книжці наявний запис, що він дійсно працював на посаді-тракториста машиніста, то інших документів, які б підтверджували той факт, що він працював у вказаному підприємстві та на вказаній посаді виданих за місцем роботи, а також архівними установами не потрібно. Вказує, що відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Зазначає, що він має право на утримання пільгової пенсії відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зниженням пенсійного віку на п'ять років, як трактористу-машиністу.
Позивач вважає, що посилання відповідача на те, що уточнююча довідка не відповідає вимогам «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року №637 є неправомірними, оскільки записами в його трудовій книжці підтверджується те, що він дійсно працював на посаді тракториста-машиніста, а тому надання такої довідки не вимагається.
Таким чином позивач вважає, що відповідачем йому неправомірно відмовлено в призначенні пенсії по віку як трактористу-машиністу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому просить задовольнити позовні вимоги,
Постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 8 грудня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 5 комісії по розгляду питань пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі від 25 червня 2010 року про відмову в призначенні пільгової пенсії по віку із зниженням пенсійного віку ОСОБА_1.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі зарахувати ОСОБА_1 в пільговий стаж відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» час роботи трактористом з 22 травня 1975 року по 1 грудня 1979 року в Іваничівському районному об'єднанні «Сільгосптехніка» та з 24 листопада 1988 року по 3 листопада 2003 року на Іваничівському ремонтно- транспортному підприємстві на посаді тракториста-машиніста першого класу.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач по справі перебуваючи у трудових правовідносинах із Іваничівським РТП постійно працював на посаді тракториста- машиніста першого класу та виконував роботи пов'язані із сільськогосподарським виробництвом.
Суд першої інстанції посилається на те, що підприємство сільгосптехніка, яке в подальшому було реорганізоване у три підприємства Іваничівське РТП, Іваничівська «Сільгосптехніка» та Іваничівський «Райпостач» були створені для обслуговування сільськогосподарських виробників: колгоспів, радгоспів та фермерських господарств. Позивач увесь час працював у механізованому загоні на посаді тракториста, тобто його безпосередні функціональні обов'язки полягали у виконанні сільгоспробіт по обробітку та підвищення родючості грунтів: внесення гербіцидів, мінеральних добрив, торфо - сумішів та інших робіт.
Крім того, суд першої інстанції бере до уваги покази свідка ОСОБА_2, який зазначив, що вони із позивачем працювали в одній бригаді на одного типу тракторах та виконували сільськогосподарські роботи. На даний момент ОСОБА_2, перебуває на пільговій пенсії і йому зараховано до пільгового стажу роботу Іваничівській сільгосптехніці та Іваничівському РТП.
Суд першої інстанції вважає, що є необґрунтованою і не потребує рішення суду вимога позивача про зарахування до пільгового стажу час роботи у Іваничівській «Сільгоспхімії», оскільки вказане підприємство було реорганізоване в процесі приватизації у ВАТ «Родючість», а з рішення - відмови відповідача по справі від 25 червня 2010 року вбачається, що період роботи у ВАТ Іваничівська «Родючість» зараховано позивачу до пільгового стажу роботи.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не встановлював чи входила займана позивачем посада до списку №2, чи здійснювалась атестація робочого місця, чи має позивач взагалі право на такий вид пенсії.
Вважає порушенням також те, що суд всупереч п.20 Поряду підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів в ній затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року №637 при винесенні рішення прийняв до уваги показання свідків. Покази свідків можуть бути взяті до уваги лише для підтвердження загального стажу роботи пенсіонера для підтвердження пільгового стажу приймаються виключно уточнюючі довідки, які видаються на підставі первинних документів (наказів, нарядів, норм обслуговування, норм виробітку).
Посилається на те, що в судовому засіданні усі свідки давали суперечливі покази.
Крім того апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно взято до уваги покази свідка ОСОБА_2, який повідомив що в даний час перебуває на пенсії по віку призначеній на пільгових умовах та якому період роботи в ВАТ «Іваничівське РТП» було зараховано для призначення такого виду пенсії. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_2 усі документи відповідають Закону в т.ч. міститься уточнююча довідка, яка підтверджує спеціальний трудовий стаж та видана на підставі первинних документів. Також в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_2 міститься акт зустрічної перевірки проведеної працівниками відповідача в якому зазначено, що уточнююча довідка ОСОБА_2 була видана на підставі дійсних первинних документів, які були оглянуті під час складання акта.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції лише частково відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Пунктом «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Із наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 видно, що позивач в період з 22.05.1975 року по 01.12.1979 року працював трактористом в механізованому загоні Іваничівського районного об'єднання «Сільхозтехніка», в період з 01.12.1979 року по 25.03.1986 року та з 14.03.1988 року по 21.11.1988 року працював трактористом в механізованому загоні Іваничівського районного виробничого об'єднання «Сільгоспхімія», з 24.11.1988 року по 03.11.2003 року на Іваничівському ремонтно-транспортному підприємстві на посаді тракториста-машиніста першого класу.
Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок) трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Оскільки трудова книжка ОСОБА_1, як основний документ про трудову діяльність працівника, містить достатні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, підстав для застосування пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, про що просить апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Крім того, на думку апеляційного суду, судом першої інстанції правильно встановлено, що зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, повністю підтверджується факт безпосередньої зайнятості позивача на такій роботі.
Натомість управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області як у ході судового розгляду справи, так і під час апеляційного провадження вищенаведені обставини не спростовано та протилежного суду не доведено, хоча в силу положень ч.2 ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністртивного позову.
Покликання апелянта на необхідність пред'явлення позивачем довідки уточнюючого характеру, на думку апеляційного суду, не слід брати до уваги при вирішенні даного спору, оскільки наявний у ОСОБА_1 трудовий стаж для призначення пільгової пенсії повністю підтверджений записами у його трудовій книжці, які сумнівів щодо своєї об'єктивності чи достовірності не викликають.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що судом першої інстанції безпідставно зобов'язано відповідача зарахувати ОСОБА_1 в пільговий стаж спірні періоди відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що необхідно зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 час роботи трактористом з 22 травня 1975 року по 1 грудня 1979 року в Іваничівському районному об'єднанні «Сільгосптехніка» та з 24 листопада 1988 року по 3 листопада 2003 року на Іваничівському ремонтно-транспортному підприємстві на посаді тракториста-машиніста першого класу в пільговий стаж відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Апеляційний суд вважає, що вимога позивача про зарахування до пільгового стажу час його роботи у Іваничівській «Сільгоспхімії» є необгрунтованою і не потребує рішення суду, оскільки вказане підприємство було реорганізоване в процесі приватизації у ВАТ «Родючість», а з рішення-відмови відповідача по справі від 25 червня 2010 року вбачається, що період роботи у ВАТ Іваничівська «Родючість» зараховано позивачу до пільгового стажу роботи.
Суд апеляційний суд звертає увагу на те, що позивачем у поданому ним позові до управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області заявлялась позовна вимога про зобов'язання відповідача призначити йому пенсію по віку відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зниженням пенсійного віку на 5 років як трактористу-машиністу, однак така вимога не була вирішена судом першої інстанції.
Встановлено, що ОСОБА_1 04.06.2010 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області із письмовою заявою, трудовою книжкою, та довідкою про підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що на момент звернення позивача до управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області він мав необхідну кількість трудового та пільгового стажу, передбаченого п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», для призначення пенсії на пільгових умовах з 04.06.2010 року.
Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області задовольнити частково.
Постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 8 грудня 2010 року у справі №2а-166/10 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області про скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 5 комісії по розгляду питань пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі від 25 червня 2010 року про відмову в призначенні пільгової пенсії по віку із зниженням пенсійного віку ОСОБА_1.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі зарахувати ОСОБА_1 в пільговий стаж відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» час роботи трактористом з 22 травня 1975 року по 1 грудня 1979 року в Іваничівському районному об'єднанні «Сільгосптехніка» та з 24 листопада 1988 року по 3 листопада 2003 року на Іваничівському ремонтно-транспортному підприємстві на посаді тракториста-машиніста першого класу.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Іваничівському районі Волинської області призначити ОСОБА_1 пенсію по віку відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 4 червня 2010 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Т.В. Онишкевич
В.В. Клюба