Справа № 825/3720/13-а
30 жовтня 2013 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Смірнової О.Є.,
за участю секретаря Прокіної А.С.,
представників позивача Скорини І.М.,
Кайроди В.В.,
представника відповідача Савочки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Чернігівського міжрайонного управління водного господарства до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання незаконним та скасування пункту вимоги,
07.10.2013 року Чернігівське міжрайонне управління водного господарства (далі Чернігівське МУВГ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області (далі - ДФІ в Чернігівській області) та просить визнати протиправним та скасувати пункт 3 вимог Чернігівської МДФІ від 11.06.2013 року № 7-18/815.
Свої вимоги представники позивача мотивують тим, що Чернігівською МДФІ проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Чернігівського МУВГ за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 21.05.2013 року № 7-24/35. На підставі вказаного акта Чернігівською МДФІ винесено вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, викладених в листі від 11.06.2013 року № 7-18/815. У вересні 2013 року на виконання п. 3 вимог Чернігівському МУВГ зменшено бюджетні асигнування загального фонду за бюджетною програмою КПКВ 2407050 на суму 24800 грн., в тому числі по КЕКВ 2111 «Заробітна плата» - 18200 грн., КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» - 6600 грн., про що листом від 06.09.2013 року № 594 повідомлено начальника Чернігівської МДФІ. Представники позивача наголошують на тому, що жодних листів від Чернігівської МДФІ щодо невизнання виконання оскаржуваного п. 3 вимоги шляхом зменшення бюджетних асигнувань загального фонду за бюджетною програмою КПКВ 2407050 на 24800 грн. на адресу Чернігівського МУВГ не надходило. Представники позивача вказали, що з п. 3 вимог від 11.06.2013 року № 7-18/815 не зрозуміло як перерахувати до Державного бюджету кошти в сумі 24797,5 грн., які надійшли у 2011-2012 роках, яка плата за послуги і своєчасно не були використані як відновлення касових видатків, якщо зазначені кошти вже відповідно до абз. 1 п. 3 вимог використані в повному обсязі відповідно до затверджених призначень. Крім того, не зрозуміло, яким чином та з яких джерел кошти повинні бути перераховані до Державного бюджету, якщо позивач згідно із п. 1.1. Положення про Чернігівське міжрайонне управління водного господарства, затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України від 31.01.2012 року № 39, є неприбуткова організація, а власні надходження бюджетних установ від надання платних послуг повинні в повному обсязі, виходячи з позицій викладених у вимогах від 11.06.2013 року № 7-18/815, використовуватись на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю. За таких обставин представники позивача вважають п. 3 вимог Чернігівської МДФІ від 11.06.2013 року № 7-18/815 протиправним та таким, що належить скасувати.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю та просили його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та в додаткових поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі та вказав на те, що Чернігівською МДФІ проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Чернігівського МУВГ за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 21.05.2013 року № 7-24/35. На підставі вказаного акта Чернігівською МДФІ винесено вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, викладених в листі від 11.06.2013 року № 7-18/815. Ревізією наявності фактів покриття видатків, пов'язаних з наданням платних послуг, за рахунок коштів загального фонду кошторису встановлено, що впродовж періоду 2011 - 2012 років Чернігівським МУВГ надавались послуги на подачу води на зволоження та регулювання водного режиму. Кошти, що надійшли від вказаних послуг, зараховувались до спеціального фонду установи та використані в повному обсязі, відповідно до затверджених призначень. Ревізією встановлено, що надання таких послуг здійснювалось працівниками установи, які утримуються за рахунок коштів загального фонду. Таким чином, впродовж 2011 - 2012 років Чернігівським МУВГ здійснено видатки за рахунок коштів загального фонду в сумі 24797,50 грн. (в т.ч. 2011 р. - 9 172,50 грн., 2012 р. - 15 625,00 грн.), які мають бути здійснені за рахунок спеціального фонду, що є порушенням ч. 4 ст. 23 Бюджетного кодексу України та п. 46, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228. Внаслідок допущеного порушення Чернігівському МУВГ завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 24797,50 грн. За таких обставни представник відпмовідача вважає позовні вимоги необгрунтованими.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що відповідно до п. 2.20 Плану роботи ДФІ України на 1 квартал 2013 року та на підставі направлень від 25.03.2013 року № 22 та № 23 Чернігівською МДФІ проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Чернігівського МУВГ за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 21.05.2013 року № 7-24/35 (а.с. 51-83 т. 1).
Начальником Чернігівського МУВГ Верхулевським І.М. акт ревізії від 21.05.2013 року № 7-24/35 підписано із запереченнями.
Відповідно до п. 42 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 (далі - Порядок № 550), у разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об'єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення контролюючого органу акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то контролюючий орган має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник контролюючого органу. .
Не погоджуючись з висновками акта ревізії, позивачем надано заперечення до акта ревізії (а.с. 84-86 т. 1).
Чернігівською МДФІ листом від 11.06.2013 року № 7-18/814 надано позивачу висновки на заперечення до акта ревізії (а.с. 87-92 т. 1).
Пунктом 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено право органів державного фінансового контролю пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства
Відповідно до п. 46 Порядку № 550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Так, на підставі акта ревізії Чернігівською МДФІ направлено до Чернігівського МУВГ вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, викладених в листі від 11.06.2013 року № 7-18/815 (а.с. 19-21 т.1).
В пункті 3 вимог від 11.06.2013 року № 7-18/815 зазначено наступне:
Ревізією наявності фактів покриття видатків, пов'язаних з наданням платних послуг, за рахунок коштів загального фонду кошторису встановлено, що впродовж періоду 2011 - 2012 року Чернігівським МУВГ надавались послуги на подачу води на зволоження та регулювання водного режиму. Кошти що надійшли від вказаних послуг зараховувались до спеціального фонду установи та використані в повному обсязі, відповідно до затверджених призначень.
Ревізією встановлено, що надання таких послуг здійснювалось працівниками установи, які утримуються за рахунок коштів загального фонду.
Таким чином, в результаті вищезазначеного, впродовж 2011 - 2012 років Чернігівським МУВГ здійснено видатки за рахунок коштів загального фонду в сумі 24797,5 грн. (в т.ч. 2011 року - 8550,61 грн., 2012 року - 14565,63 грн.), які мають бути здійснені за рахунок спеціального фонду, що є порушенням ч. 4 ст. 23 Бюджетного кодексу України, п. 46, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228.
Перерахувати до Державного бюджету кошти - в сумі 24797,5 грн., які надійшли у 2011-2012 роках, як плата за послуги і своєчасно не були використані як відновлення касових видатків загального фонду на розрахунковий рахунок №31116090700002, МФО 853592, код ЄРДПО 38054398 ДКСУ в м. Чернігові, код призначення платежу 21080500.
У вересні 2013 року на виконання пункту 3 вимог від 11.06.2013 року № 7-18/815 Чернігівському МУВГ зменшено бюджетні асигнування загального фонду за бюджетною програмою КПКВ 2407050 на 24800 грн., в т.ч. по КЕКВ 2111 "Заробітна плата" - 18200 грн., КЕКВ 2120 "Нарахування на оплату праці" - 6600 грн., про що листом від 06.09.2013 року № 594 повідомлено начальника Чернігівської МДФІ Зіненко М.О. та додано копію довідки про зміни до кошторису (а.с. 22,23 т. 1).
Вказаний лист з додатками отримано Чернігівською МДФІ 06.09.2013 року, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.
Судом встановлено, що згідно із п. 1.1. Положення про Чернігівське міжрайонне управління водного господарства, затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України від 31.01.2012 року № 39, Чернігівське МУВГ є бюджетною неприбутковою організацією, належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України (а.с. 11-17 т. 1).
Чернігівським МУВГ відповідно до Переліку платних послуг, які надаються бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1101, надаються платні послуги пов'язані з подачею води юридичним і фізичним особам з меліоративних систем і водних джерел для зволоження осушених земель та регулювання водного режиму на осушувально-зволожувальних системах. Надання зазначених послуг здійснюється працівниками експлуатаційних дільниць.
Відповідно до п. 6 Порядку надання платних послуг бюджетними установами і організаціями, що належать до сфери управління Державного комітету України по водному господарству, на замовлення юридичних і фізичних осіб, затвердженого спільним наказом Державного комітету України по водному господарству, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 21.05.2001 року № 92/243/104, на всі види послуг, у тому числі, пов'язаних із подачею води, застосовуються договірні ціни.
Виходячи із ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» на всі види продукції, товарів і послуг ціну встановлює сама установа (за винятком таких, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів).
До вартості платної послуги включаються всі витрати, пов'язані з її наданням.
Відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Меліоративна система - технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об'єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодія яких забезпечує управління водним тепловим, повітряним і поживним режимом грунтів на меліорованих землях (ст.1 Закону України «Про меліорацію земель» від 14.01.2000 року).
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про меліорацію земель» та згідно із п. 2.3 Положення про Чернігівське міжрайонне управління водного господарства, затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України від 31.01.2012 року № 39 (далі - Положення № 39), одним із основних завдань Чернігівського МУВГ є здійснення експлуатації державних водогосподарських об'єктів комплексного призначення та міжгосподарських осушувальних систем, які знаходяться на балансі Управління.
Для забезпечення здійснення виробничих функцій з управління інженерною інфраструктурою меліоративних систем та її окремими об'єктами, що перебувають у державній власності відповідно до п. 6.9. Положення № 39 до складу Чернігівського МУВГ на правах відокремлених структурних підрозділів входять експлуатаційні дільниці.
В ході виконання основних завдань, покладених на управління згідно Положення № 39, робітниками експлуатаційних дільниць - оглядачами гідротехнічних об'єктів, відповідно до Правил технічної експлуатації меліоративних систем, затверджених наказом Державного комітету України по водному господарству від 25.12.2001 року № 285 (далі - Правила експлуатації), Положення про проведення планово-попереджувальних ремонтів меліоративних систем і споруд, затвердженого наказом Державного комітету України по водному господарству від 01.10.1999 року № 151, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2000 року за № 225/4446, Примірної робочої інструкції оглядача гідротехнічних об'єктів, затвердженої наказом Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 05.04.2007 року № 49, здійснюється виконання заходів із експлуатації міжгосподарських осушувальних систем, які знаходяться на балансі Управління (а.с. 110-121 т. 1).
Одним із заходів експлуатації міжгосподарських осушувальних систем, які знаходяться на балансі Управління, є забезпечення встановленого режиму їх роботи.
Виходячи з визначення, наведеного в ст.1 Закону України «Про меліорацію земель», меліорація земель - комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь, то регулювання водного режиму ґрунтів є одним із головних призначень меліорації яке здійснюється при експлуатації меліоративної системи.
Виходячи із специфіки функціонування меліоративної системи, яка полягає в тому, що взаємодія об'єктів її інженерної інфраструктури забезпечує управління водним тепловим, повітряним і поживним режимом ґрунтів на меліорованих землях, необхідно прийняти до уваги, що виконання заходів з регулювання водного режиму на об'єктах інженерної інфраструктури міжгосподарських осушувальних систем, що перебувають на балансі Управління (далі - державній осушувальні мережі), призводить до зміни водного режиму, тобто регулювання, на всій площі меліоративної системи.
Враховуючи зацікавленість сільгосппідприємств-землекористувачів осушуваних меліорованих земель в забезпеченні регулювання водного режиму на осушуваних землях, які перебувають у них в користуванні, Управлінням надавались відповідні платні послуги із регулювання водного режиму осушуваних земель за рахунок здійснення регулювання рівнів на гідротехнічних спорудах, які перебувають на державній осушувальній мережі.
Оскільки регулювання рівнів на гідротехнічних спорудах, які перебувають на державній осушувальній мережі, є одним із основних функціональних обов'язків працівників Управління, і в той же час забезпечує виконання договірних зобов'язання з надання платних послуг з регулювання водного режиму необхідного для сільгосппідприємств-землекористувачів осушуваних меліорованих земель, то оплата праці працівників задіяних при наданні зазначеної платної послуги здійснювалась за рахунок коштів загального фонду, так як навіть без наявності звернень сільгосппідприємств - землекористувачів осушуваних меліорованих земель щодо надання зазначеної платної послуги, регулювання рівнів води на гідротехнічних спорудах, які перебувають на державній осушувальній мережі, призводить до регулювання водного режиму осушуваних земель меліоративної системи.
Відповідно до робочої інструкції оглядача гідротехнічних об'єктів (п. 1.7 примірної робочої інструкції оглядача гідротехнічних об'єктів) основна його діяльність полягає в забезпеченні підготовки закріплених гідротехнічних об'єктів водогосподарських систем до вегетаційного періоду, проведенні на них ремонтно - доглядових робіт, здійсненні первинного обліку використання водних ресурсів цими системами і гідротехнічними спорудами, забезпеченні встановленого режиму їх роботи відповідно до вказівок та завдань керівництва експлуатаційної дільниці (а.с. 110-113 т. 1).
Чітко розмежувати функціональні обов'язки, а відповідно і заробітну плату оглядача гідротехнічних об'єктів в частині виконання своїх обов'язків, передбачених робочою інструкцією, і забезпечених фінансуванням загального фонду бюджету і пов'язаних з наданням платних послуг з подачі води та регулювання водного режиму, кошти за які надходять на спеціальний рахунок неможливо, оскільки вони аналогічні і співпадають у часі. Ні посадовими інструкціями, ні діючим Порядком надання платних послуг бюджетними установами і організаціями, що належать до сфери управління Державного комітету України по водному господарству, на замовлення юридичних і фізичних осіб, затвердженого спільним наказом Державного комітету України по водному господарству, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 21.05.2001 року № 92/243/104, таке розмежування не передбачене.
При цьому, необхідно врахувати, що послуги водогосподарських організацій з подачі води на зволоження та регулювання водного режиму надаються сезонно, а крім того працівники здійснюють функції по догляду, ремонту та утриманню меліоративної мережі організації.
Виконання договірних зобов'язання з надання платних послуг з регулювання водного режиму підтверджується підписаними актами-виконаних робіт та отриманими оплатами за відповідними договорами (а.с. 164-220 т. 1, а.с. 77-86 т. 2).
Не включення ж витрат на оплату праці вказаних працівників до калькуляцій на надання платних послуг з регулювання водного режиму призвело б до необгрунтованого заниження доходної частини кошторису спеціального фонду через необгрунтоване заниження цін, тобто надання водокористувачам-сільгоспвиробникам не передбачених законодавством пільг щодо послуг, які повинні надаватися виключно на платній основі і недоотримання коштів бюджетною установою.
Тому заробітна плата оглядачів гідротехнічних об'єктів включалася до калькуляцій на надання послуг з подачі води і регулювання водного режиму, а відповідно і до штатних розписів спеціального фонду (а.с. 122-148,153,169,172 т. 1, а.с. 63-73,95-96 т. 2).
Згідно з ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу) на: покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи).
Видатки на заробітну плату обчислюються та плануються у складі спеціального фонду залежно від обсягу діяльності. що провадиться за рахунок цих коштів із застосуванням встановлених законодавством норм.
Тобто у разі, коли роботи виконуються госпрозрахунковими структурними підрозділами бюджетної установи або працівниками, зайнятими наданням цих послуг понад норми їх робочого часу, і відповідно підлягають оплаті за відпрацьований час, то за штатним розписом мають бути затверджені відповідні посади, які утримуються за рахунок спеціального фонду.
При виконанні робіт з надання відповідних послуг у межах норм робочого часу штатними працівниками, які утримуються за рахунок загального фонду (в разі неможливості виділити окремі структурні підрозділи для надання відповідних послуг), у спеціальному фонді можуть плануватися лише кошти на встановлення надбавок за складність та напруженість і на преміювання цих працівників.
Згідно із ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Відповідно до п. 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228, видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.
Як досліджено з акта ревізії, відповідно до даних кошторисів на 2011-2012 роки, видатки на оплату праці були затверджені по загальному фонду кошторису та по спеціальному фонду кошторису (а.с. 31-42 т. 1).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 року № 255 затверджено Порядок зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів (далі - Порядок № 255), який визначає механізм зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів у разі вчинення ними порушень бюджетного законодавства, визначених пунктами 24, 29 і 38 статті 116 Бюджетного кодексу України (далі - порушення бюджетного законодавства), зокрема: нецільового використання бюджетних коштів - на суму такого використання; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік - на суму таких видатків або наданих кредитів; здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік - на суму бюджетних коштів, використаних бюджетною установою з іншого бюджету, ніж той, з якого вона утримується (пункт 1).
Відповідно до Порядку № 255 рішення про зменшення бюджетних асигнувань головному розпоряднику коштів державного бюджету приймає Міністр фінансів, головному розпоряднику коштів місцевого бюджету - керівник місцевого фінансового органу, розпоряднику бюджетних коштів нижчого рівня - головний розпорядник коштів відповідного бюджету.
Згідно із абз. 1 п. 6 Порядку № 255 виконання рішення про зменшення бюджетних асигнувань передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов'язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) в частині фактичного зменшення обсягу бюджетних асигнувань на суму вчиненого порушення бюджетного законодавства.
Відповідно до абз. 3 п. 8 Порядку № 255 у разі встановлення факту порушення бюджетного законодавства за спеціальним фондом відповідного бюджету рішення про зменшення бюджетних асигнувань приймається за загальним фондом. Якщо розпорядник бюджетних коштів утримується виключно за рахунок коштів спеціального фонду відповідного бюджету, то рішення про зменшення бюджетних асигнувань у такому випадку приймається за бюджетними асигнуваннями спеціального фонду відповідного бюджету.
Згідно із п. 9 Порядку № 255 рішення про зменшення бюджетних асигнувань доводиться до відома Державної казначейської служби, її територіального органу, який здійснює обслуговування розпорядника бюджетних коштів, та до контролюючого органу, за документами якого прийнято таке рішення, протягом двох робочих днів з дати прийняття такого рішення.
У разі неприйняття рішення про зменшення бюджетних асигнувань про це письмово інформується відповідний контролюючий орган з обґрунтуванням причин протягом зазначеного строку.
Як зазначалось вище, у вересні 2013 року на виконання пункту 3 вимог від 11.06.2013 року № 7-18/815 Чернігівському МУВГ зменшено бюджетні асигнування загального фонду за бюджетною програмою КПКВ 2407050 на 24800 грн., в т.ч. по КЕКВ 2111 "Заробітна плата" - 18200 грн., КЕКВ 2120 "Нарахування на оплату праці" - 6600 грн., про що листом від 06.09.2013 року № 594 повідомлено начальника Чернігівської МДФІ Зіненко М.О. та додано копію довідки про зміни до кошторису (а.с. 22,23 т. 1).
Відповідно до п. 52 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550, контролюючі органи здійснюють контроль за усуненням об'єктами контролю порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, а також під час наступних ревізій цих об'єктів контролю, систематично вивчають матеріали ревізій і на підставі їх узагальнення вносять відповідним органам державної влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо перегляду нормативно-правових актів, усунення причин і умов, що сприяли порушенням законодавства.
Проте, судом встановлено, що жодної відповіді від Чернігівської МДФІ щодо не прийняття виконання пункту 3 вимог Чернігівської МДФІ від 11.06.2013 року № 7-18/815 шляхом зменшення бюджетних асигнувань загального фонду за бюджетною програмою КПКВ 2407050 на 24800 грн., в т.ч. по КЕКВ 2111 "Заробітна плата" - 18200 грн., КЕКВ 2120 "Нарахування на оплату праці" - 6600 грн., до Чернігівського МУВГ не надходило, чим порушено п. 52 Порядку № 550.
Тому, дії позивача щодо зменшення бюджетних асигнувань загального фонду суд приймає як виконання пункту 3 вимог Чернігівської МДФІ від 11.06.2013 року № 7-18/815, оскільки за відсутності будь-якої відповіді від Чернігівської МДФІ позивач мав обґрунтоване сподівання про виконання Чернігівським МУВГ пункту 3 вказаної вимоги.
Судом встановлено, що Чернігівською МДФІ листом від 15.04.2013 року № 7-18/513 надіслано до Чернігівського МУВГ запит, в якому Чернігівська МДФІ просила надати в термін до 16.04.2013 року завірені належним чином копії калькуляцій вартості надання послуг на подачу води на зволоження та регулювання водного режиму осушувальних систем по всіх експлуатаційних дільницях Чернігівського МУВГ за 2011-2012 роки. В інформації Чернігівська МДФІ просила зазначити суму та відсоток у загальній вартості надання послуг: заробітної плати та матеріалів (а.с. 155 т. 1).
Позивачем на вказаний запит надано відповідь від 16.04.2013 року № 279 з копією калькуляції вартості платних послуг на подачу води на зволоження та регулювання водного режиму осушувальних систем, в якій зазначено, що відсоток заробітної плати працівників складає 93,22 % від загальної суми вартості робіт, решта витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів (а.с. 152-154 т. 1).
В судовому засіданні 16.10.2013 року протокольною ухвалою суду зобов'язано представника відповідача надати детальний розрахунок обсягу коштів загального фонду, використаних Чернігівським МУВГ на покриття видатків спеціального фонду впродовж 2011-2012 років.
Представником відповідача на виконання вимог суду надано вказаний розрахунок, в якому сума коштів, що має бути спрямована до загального фонду на відновлення касових видатків з оплати праці працівників, становить 23116,23 грн. (а.с. 151 т. 1).
Судом з'ясовано, що Чернігівською МДФІ листом від 17.10.2013 року № 7-18/1643 (а.с. 156-157 т. 1) повідомлено Чернігівське МУВГ про те, що проведеним моніторингом матеріалів ревізії фінансово-господарської діяльності Чернігівського МУВГ встановлено технічну помилку в частині суми коштів, що підлягають перерахуванню до Державного бюджету, а саме: в додатку 36 до акта ревізії розрахована сума коштів загального фонду використана Чернігівським МУВГ на покриття видатків спеціального фонду впродовж 2011-2012 років становить 23116,24 грн. (в т.ч. 2011 року - 14565,63 грн., 2012 року - 8550,61 грн.). Розрахунок проведено на підставі отриманої в ході ревізії інформації від Чернігівського МУВГ від 16.04.2013 року № 279 на запит Чернігівської МДФІ (відсоток заробітної плати працівників у загальній вартості надання платних послуг становив 93,22 % згідно калькуляцій).
У зв'язку з чим, в акті ревізії суму видатків, проведених Чернігівським МУВГ впродовж 2011 - 2012 років за рахунок загального фонду, що мають здійснюватись із спеціального, необхідно вважати 23116,24 грн. (в т. ч. 2011 року - 14 565,63 грн., 2012 року - 8550,61 грн.).
Тому пункт 3 вимог від 11.06.2013 року № 7-18/815 необхідно викласти у наступній редакції:
«Ревізією наявності фактів покриття видатків, пов'язаних з наданням платних послуг, за рахунок коштів загального фонду кошторису встановлено, що впродовж періоду 2011 - 2012 року Чернігівським МУВГ надавались послуги на подачу води на зволоження та регулювання водного режиму. Кошти що надійшли від вказаних послуг зараховувались до спеціального фонду установи та використані в повному обсязі, відповідно до затверджених призначень.
Ревізією встановлено, що надання таких послуг здійснювалось працівниками установи, які утримуються за рахунок коштів загального фонду.
Таким чином, в результаті вищезазначеного, впродовж 2011 - 2012 років Чернігівським МУВГ здійснено видатки за рахунок коштів загального фонду у сумі 23116,24 грн. (в т. ч. 2011 року - 14565,63 грн., 2012 - 8550,61 грн.), які мають бути здійснені за рахунок спеціального фонду, що є порушенням ч. 4 ст. 23 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-УІ, п. 46, 49 Порядку складання затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.02 року № 228.
- перерахувати до Державного бюджету кошти в сумі 23116,24 грн., які надійшли у 2011-2012 роках, яка плата за послуги і своєчасно не були використані як відновлення касових видатків загального фонду на розрахунковий рахунок №31116090700002, МФО 853592, код ЄРДПО 38054398 ДКСУ в м. Чернігові, код призначення платежу 21080500».
Також суд звертає увагу на те, що при дослідженні самих договорів та калькуляцій, які були предметом ревізії, судом встановлено невідповідність суми вартості робіт, вказаної в договорі від 11.10.2011 року № 26, сумі, яка була взята ревізором при проведенні розрахунків, що впливає на визначення загальної суми, яка зазначена у п. 3 вимог Чернігівської МДФІ від 11.06.2013 року № 7-18/815 (а.с. 151,178 т. 1).
Зважаючи на вищевикладене суд приходить до висновку, що при проведенні ревізії Чернігівською МДФІ не враховано факту того, що працівникам Чернігівського МУВГ виплата заробітної плати проводилась за рахунок загального фонду, а платні послуги надавались в межах норм робочого часу, оскільки у Чернігівського МУВГ відсутні госпрозрахункові структурні підрозділи, а також у п. 3 вимог Чернігівської МДФІ від 11.06.2013 року № 7-18/815 невірно визначено суму, яка підлягає перерахуванню до Державного бюджету.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представниками позивача доведена їх правова позиція щодо протиправності п. 3 вимог Чернігівської МДФІ від 11.06.2013 року № 7-18/815.
Представник відповідача як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність та обґрунтованість п. 3 вимог Чернігівської МДФІ від 11.06.2013 року № 7-18/815.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Чернігівського міжрайонного управління водного господарства є обґрунтованими та належить задовольнити повністю.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 34,41 грн.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 34,41 грн., що підтверджується квитанцією від 07.10.2013 року № 1459946 (а.с. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 34,41 грн. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати пункт 3 вимог Чернігівської міжрайонної державної фінансової інспекції від 11.06.2013 року № 7-18/815.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Чернігівського міжрайонного управління водного господарства судовий збір в розмірі 34,41 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Є. Смірнова