Копія
Іменем України
Справа № 2а-2933/09/2770
29.10.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Кобаля М.І. ,
Воробйової С.О.
секретар судового засідання Прищепа Н.С.
за участю сторін:
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсплав"- Чистякова Вікторія Вікторівна, довіреність № б/н від 01.08.13
представник відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя Головного управління Міністерства доходів у м.Севастополі- Кирюхіна Яніна Миколаївна, довіреність № 267/9/10039 від 09.07.13
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Прохорчук О.В. ) від 27.09.10 по справі № 2а-2933/09/2770
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсплав" (вул. Гоголя, 20-в, кв.2, м.Севастополь, 99011)
до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова 37, м.Севастополь, 99011)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Прохорчук О.В.) від 27 вересня 2010 року у справі № 2а-2933/09/2770 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримсплав» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, задоволено частково.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 00000292340/3 від 17.12.2004 р. про зменшення Товариству з обмеженою відповідальність «Кримсплав» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2295083,21 грн.
У решті позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби України звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме: п.1.8 ст.1, п.п. 7.2.3., п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.4, п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також норм процесуального права, а саме: ст..70, 159 Кодексу адміністративного судочинства України при невідповідності викладених в ній висновків фактичним обставинам справи.
У судовому засіданні 29.10.2013 р. представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник позивача апеляційну скаргу не визнав, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримсплав» 21.03.2005 р звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до відповідача - Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя, в якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000020234/23-4 від 03.08.2004 р, № 00000202340/2 від 12.10.2004 р. , № 00000202340/3 від 17.12.2004 р. про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ, прийнятого по результатам документальної перевірки № 181/23-412/30476013/13102/10 від 30.07.2004 р. і адміністративного розгляду скарги.
Рішенням Господарського суду м. Севастополя від 14 квітня 2005 р. у справі № 20-12/105 позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення -рішення ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя № 00000202340/3 від 17.12.2004 р. про зменшення ТОВ «Кримсплав» бюджетного відшкодування по ПДВ на суму 2295083,21 грн. Стягнуто з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополяч на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримсплав» 85 грн. державного мита, 119 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. В частині позовних вимог про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя № 00000202340/23-4 від 03.08.2004 р., № 00000202340/2 від 12.10.2004 р. відмовлено. (т.1 а. с. 92-93).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2005 р. апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя залишена без задоволення. Рішення господарського суду міста Севастополя від 14 квітня 2005 р. у справі № 20-12/205 залишено без змін (т.6 а.с. 150-156).
Постановою Вищого господарського суду України від 24 травня 2007 р. касаційна скарга державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя № 23292/10/106 від 09.12.04. задоволена частково, постанова від 09.11.05. Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 20-12/105 господарського суду міста Севастополя скасована, а справа направлена на розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії порушення апеляційного провадження (т. 6 а. с. 189-194)
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2007 р. апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя залишена без задоволення, рішення господарського суду міста Севастополя від 14.04.2005 р. у справі № 20-12/105 залишена без змін (т.6 а. с. 22-30).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2009 р. касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя задоволено частково. Скасовано рішення Господарського суду м. Севастополя від 14.04.2005 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.06.2007 р., справі направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.6 а. с. 79-82).
Суд касаційної інстанції визначив, що у порушення ст. 7, ч.4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України судом здійснений висновок без повного з'ясування обставин справи, не з'ясовані питання стосовно джерела походження металобрухту, місця, з якого здійснювалась поставка, та місця приймання металобрухту, не надана належна оцінка доводам відповідача, що первинний постачальник товару ПП «Альметекс» знято з податкового обліку ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з 22.04.2004 р у зв'язку з ліквідацією за рішенням засновників. До цього підприємство приховало фактичне місце свого знаходження від контролюючих органів. Згідно поясненню громадянина ОСОБА_4, засновника ПП «Альметекс», підприємство було створено за винагороду, отриману від інших осіб, без цілі здійснення господарської діяльності (т.1 а. с. 29), не порівняно і не з'ясовано витрати позивача на придбання металобрухту та отриманої виручки від його продажу.
Задовольняючи частково позовні вимоги, Окружної адміністративний суд міста Севастополя дійшов висновку, що факт поставки металобрухту позивачу, підтверджується договором постачання металобрухту (лом і брухт алюмінію та міді) від 27.08.2001 р. № 1/0827 (т.1 а.с. 53-55), специфікаціями (т.3 а. с. 14-42), сплатою позивачем поставленого товару (т.3 а. с. 14-92Ґ), продажем позивачем цього товару за межі митної території України (т.4 а. с. 21-22).
Судова колегія погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя у період з 26.07.2004 по 30.07.2004 було проведено позапланову зустрічну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсплав" з питання щодо правильності визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету. В ході перевірки відповідачем було встановлено порушення пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.2, 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме - завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в загальній сумі 2295083,21 грн.
30.07.2010 року за результатами зазначеної перевірки Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя було складено акт № 181/23-412/30476013/13102/10.
03.08.2004 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000202340/23-4 про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на загальну суму 2295083,21 грн., у тому числі за грудень 2003 року на 927881, 21 грн., за січень 2004 року на 1124305 грн., за лютий 2004 року на 140887 грн., за березень 2004 року на 102010 грн. (т.1 а.с. 32).
Матеріалами справи встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 00000202340/23-4 оскаржено позивачем у адміністративному порядку, яке залишено без змін (т.1 а.с. 45-46).
За результатами розгляду повторної скарги рішенням Державної податкової адміністрації у місті Севастополі від 11.10.2004 № 2006/10/25-041 податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя від 03.08.2004 № 00000202340/23-4 та рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя від 08.09.2004 № 14587/10/10-022 залишені без змін (т.1 а.с. 47-49).
За результатами розгляду повторної скарги рішенням Державної податкової адміністрації України від 10.12.2004 податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя від 03.08.2004 № 00000202340/23-4 та рішення Державної податкової адміністрації у місті Севастополі від 11.10.2004 № 2006/10/25-041 залишені без змін (т.1 а.с. 50-52).
За результатами адміністративного оскарження Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя прийняла та надіслала на адресу позивача повторні податкові повідомлення-рішення від 12.10.2004 № 00000202340/2, від 17.12.2004 № 00000202340/3 про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на загальну суму 2295083,21 грн. (т.1 а.с. 34, 36).
Підставою для прийняття зазначених рішень стали наступні обставини.
Як свідчать матеріали справи, 27.08.2001 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримсплав" (Покупець) та Приватним підприємством „Триар" (Постачальник) укладено договір постачання металобрухту (лом і брухт алюмінію та міді) № 1/0827 (т.1 а.с.53-55).
Відповідно до пункту 3.1 зазначеного договору вартість поставленого товару визначається специфікацією на кожну партію товару. Згідно з наданими специфікаціями Приватне підприємство „Триар" поставило у грудні 2003 року - березні 2004 року позивачу металобрухт (т.3 а.с. 14-42). Вартість поставленого товару позивач сплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.3 а.с. 14-92).
Після придбання позивачем металобрухту, цей товар на підставі контракту № 02КС від 19.04.2002 (т.4 а.с. 23-29) був проданий у грудні 2003 року - лютому 2004 року за межі митної території України (експортований) у Сполучені Штати Америки (покупець - „MARCO INTERNATIONAL CORPORATION"), про що свідчать вантажні митні декларації (т.3 а.с. 93-150, т.4 а.с. 1-20). За це позивач отримав у січні і лютому 2004 року від КБ „Євротраст" за безготівковим розрахунком кошти у сумі 32260000 російських рублів та 22861530 російських рублів (т.4 а.с. 21, 22).
Приватне підприємство „Триар", як платник податку на додану вартість (свідоцтво № 39847102 (т.5 а.с. 112), виписало позивачу податкові накладні, які стали підставою для віднесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримсплав" до податкового кредиту наступних сум: за грудень 2003 року - 1339554,42 грн., за січень 2004 року -1416164,35 грн., за лютий 2004 року - 621090,54 грн., за березень 2004 року - 764737,50 грн., у загальній сумі 4141546,81 грн. (т.2 а.с. 3-150; т.3 а.с. 1-13).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримсплав" згідно з деклараціями з податку на додану вартість за грудень 2003 року - березень 2004 року заявлено до відшкодування з бюджету 2570741 грн. податку на додану вартість, у тому числі 2248473 грн. як суму експортного відшкодування (т.1 а.с. 69, 73, 77, 80).
Для підтвердження сум податкового кредиту відповідачем проведені зустрічні перевірки Приватного підприємства „Триар" з питання взаємовідносин з позивачем. За результатами зустрічних перевірок встановлено, що продукцію, реалізовану позивачем у грудні 2003 року - березні 2004 року, Приватне підприємство „Триар" придбало у Приватного підприємства „Альметекс" (місто Київ), що підтверджується договором (т.5 а.с.110-111), податковими накладними (т.5 а.с. 3-29, 32-53, 56-81, 84-109).
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено. що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону).
Відповідно до пункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено. що не дозволяється включення до податкового кредиту, будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт.
Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно із зазначеним підпунктом, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації (підпункт 7.7.3 пункту 7.7 ст.7 цього Закону).
Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Tовариством з обмеженою відповідальністю "Кримсплав"надані до податкового органу декларації з податку на додану вартість за грудень 2003 року, січень-березень 2004 року, в яких задекларовано відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок підприємства. До декларації додані розрахунки експортного відшкодування та оригінали митних вантажних декларацій, оформлених відповідно до вимог Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997 та Порядку заповнення вантажної митної декларації відповідно до митного режиму експорту, затвердженого наказом Державної митної служби України № 380 від 30.06.1998, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України № 243 від 01.03.2002, на яких митним органом зроблений надпис про фактичний вивіз за межи митної території України задекларованих товарів та засвідчена гербовою печаткою митного органу.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримсплав" на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у грудні 2003 року - березні 2004 року були надані податкові накладні, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідає встановленому чинним законодавством (т.2 а.с.3-150; т.3 а.с. 1-13).
Судовою колегією встановлено, що Приватне підприємтво "Триар" включило до свого податкового кредиту суму податку на підставі виданих платником податку на додану вартість Приватним підприємтсвом "Альметекс" податкових накладних.
Разом з тим, Приватне підприємством „Альметекс" перебувало на податковому обліку з 30.08.2001 по 22.04.2005, мало індивідуальний податковий номер 315657326503, з 25.09.2001 було платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво № 37068039, надавало податкові декларації з податку на додану вартість, у тому числі заявило податкові зобов'язання з операцій продажу товарів (робіт, послуг) за грудень 2003 року на суму 1324523 грн., січень 2004 року - 1308909 грн., лютий 2004 року - 449480грн., березень 2004 року - 683910 грн., ліквідовано за рішенням власника, що підтверджується відповідями контролюючого органу (т.1 а.с. 132; т.4 а.с. 30, 87).
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 статті 10 вказаного Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2. статті 10 зазначеного Закону).
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 22.07.2005 по справі № 20-3/186 за позовом Приватного підприємства "Триар" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні санкції, залишеним без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду 07.11.2007 та залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.07.2010, позов задоволений частково, скасовані зазначені податкові повідомлення-рішення. Встановлено придбання Приватним підприємством "Триар"лому та відходів кольорових металів та фактичну сплату по господарській операції за договором № ДГ-102/1 від 02.01.2003, укладеним між Приватним підприємством "Альметекс"та Приватним підприємство "Триар", податку на додану вартість у розмірі 27907,19 грн., яка включена до податкового кредиту на підставі податкової накладної № 72 від 23.03.2004.
Разом з тим, з матеріалів справи № 20-3/186 впливає, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва проводилась позапланова документальна перевірка Приватного підприємства "Альметекс"з питань взаємовідносин з Приватним підприємством "Триар". Зі змісту довідки № 342/09 від 29.11.2004, складеної за результатами перевірки, вбачається, що у березні 2004 року на виконання умов угоди Приватним підприємством "Альметекс"відвантажено продукцію за податковими накладними, зокрема, № 72 від 23.03.2004 на суму 27906,83 грн. та зазначено, що суми податку на додану вартість за податковими накладними відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2004 року.
Судова колегія зазначає, що судовими рішеннями у справі № 20-3/186 підтверджується факт існування між Приватним підприємством "Альметекс"та Приватним підприємством "Триар"господарських відносин щодо купівлі-продажу металобрухту.
Судом першої інстанції за клопотанням Приватного підприємства "Триар" були витребувані товарно-транспортні накладні на перевезення металобрухту на виконання договорів поставки від 30.11.2001 № 11130/1 та від 02.01.2003 № 102/1, укладених між Приватним підприємством "Триар" та Приватним підприємством "Альметекс"; відомості про наявність у Приватного підприємства "Триар" складських приміщень у період виконання вказаних вище договорів (у випадку оренди приміщень - з наданням договорів оренди); відомості про наявність автотранспорту на балансі Приватного підприємства "Триар" у період з 2001 року по 2005 рік; у випадку організації виконання договорів поставки від 30.11.2001 № 11130/1 та від 02.01.2003 № 102/1 силами інших осіб - копії договорів на виконання підрядних робіт щодо виконання вказаних договорів; акти прийому-передачі металобрухту при виконанні договорів поставки від 30.11.2001 № 11130/1 та від 02.01.2003 № 102/1.
Але, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданим Гагарінською районною державною адміністрацією міста Севастополя, Приватне підприємство "Триар"припинено; поштові відправлення суду повернулись з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання"(т.6 а.с. 138-139, 142-145, 147-148).
Разом з тим, за клопотанням Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя судом першої інстанції були витребувані зазначені документи у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсплав", у зв'язку з чим відповідачем було надано наступні документи: договір купівлі-продажу виробничого майнового комплексу -ділянки по переробленню алюмінієвого лому у місті Севастополі площею 7464,9 кв.м. від 31.03.2001, наказ № 110/1 від 01.12.2003 про затвердження штатного розпису Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсплав" у кількості 175 осіб, зворотно-сальдову відомість, яка свідчить про наявність вантажного автотранспорту у позивача, акти про знищення актів прийому-передачі металобрухту за договором поставки № 1/0827 від 27.08.2001 (т.6 а.с.106-115).
Судова колегія зазначає, що на час здійснення господарських операцій продавці - Приватне підприємство "Альметекс" та Приватне підприємство "Триар" були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Судова колегія вважає неспроможними доводи відповідача щодо збитковості зазначених операцій для Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримсплав", оскільки відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність і тільки та обставина, що придбаний підприємством товар реалізований за суму, меншу за суму його придбання не може свідчить про фіктивність господарських операцій та не може позбавляти суб'єкта господарювання права на отримання бюджетного відшкодування.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, судова колегія встановила, що податкові повідомлення-рішення № 00000202340/23-4 від 03.08.2004, № 00000202340/2 від 12.10.2004, № 00000202340/3 від 17.12.2004 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2295083,21 грн. є необґрунтованими.
Відповідно до пп. 5.3. пункту 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.06.2001 № 253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2003 за № 467/7788, встановлено, що з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.
Таким чином, судова колегія встановила, що повідомлення-рішення № 00000202340/23-4 від 03.08.2004 та № 00000202340/2 від 12.10.2004 не порушують прав та інтересів Tовариства з обмеженою відповідальністю "Кримсплав".
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 року було призначено у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено ТОВ "Інститут обліку і аудиту"
Але, у звв'язку з тривалим розглядом справи та з перебігом строку зберігання справ на підприємстві (3 роки), на підставі переліку типових документів, що утворюються в діяльності підприємства із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.2007 року № 41, були знищені всі документи ТОВ "Кримсплав" за період з 01.01.2003 року по 31.12.2004 року, що підтверджено Актом від 18.01.2008 року.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно та об'єктивно досліджені обставини справи та прийнято правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 27.09.10 по справі № 2а-2933/09/2770 - залишити без задоволення
Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 27.09.10 по справі № 2а-2933/09/2770 - залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 04 листопада 2013 р.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис М.І. Кобаль
підпис С.О. Воробйова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя З.І.Курапова