31 жовтня 2013 року Справа № 5283/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів: Сапіги В.П., Левицької Н.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 07 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Брусницької сільської ради, третя особа: відділ земельних ресурсів Кіцманського району Чернівецької області, ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на земельну ділянку, -
Позивач звернулася до суду з позовом до Брусницької сільської ради про визнання нечинними рішень сесії сільської ради та зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивує тим, що 24 лютого 1994 року рішенням №14/2 "Про надання земельних ділянок у власність" Брусницької сільської ради її бабусі ОСОБА_3 була надана земельна ділянка, розміром 0,50 га: з них - 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,25 га для ведення особистого підсобного господарства. Увесь цей час ОСОБА_3, а з 1999 року і позивач користувалися та користується зазначеною земельною ділянкою, за що сплачували земельний податок. Маючи намір приватизувати зазначену земельну ділянку, 31 серпня 2007 р. позивач звернулася із заявою до сільської ради з проханням внести зміни в рішення 16 сесії 23 скликання від 14 жовтня 2000 р., оскільки в результаті інструментальної зйомки земельної ділянки виявилося, що її площа становить 0,5015 га, а не 0,50 га. Рішенням Брусницької сільської ради № 489 від 07 вересня 2007 року, було внесено зміни в попереднє рішення від 14 жовтня 2000р., яким позивачу було передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,5015 га. Про те, виготовити проект земельної ділянки для приватизації, не може, оскільки зазначений в рішенні сільської ради розмір ділянки (0,5015) не відповідає дійсному розміру на місці, у зв'язку з тим, що рішенням позачергової сесії Брусницької сільської ради від 30 березня 2005 року № 27/25 25-ої була надана у власність земельна ділянка розміром 0,50 га громадянці ОСОБА_1, в яку ввійшла частина, а саме, 0,02 га належної їй земельної ділянки без її згоди. Крім того, на початку березня 2008 року позивач звернулася до Брусницької сільської ради Кіцманського району із заяво про надання їй дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,3350 га, що розташована в с. Брусниця Кіцманського району по АДРЕСА_1, їй було відмовлено у зв'язку із тим, що дану земельну ділянку вже було передано у власність іншій особі.
Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 07 грудня 2009 року визнано нечинним рішення від 30.03.2005 року №27/25 25-ої (позачергової) сесії Брусницької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області в частині надання у власність земельної ділянки розміром 0,50 га ОСОБА_1.
Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серія ЯД №089285, виданий на ім»я ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; серії ЯД №089286, виданий на ім»я ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства від 16.02.2007 року.
Зобов»язати Брусницьку сільську раду Кіцманського району Чернівецької області надати ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,3350 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1.
Не погодившись з вищенаведеною постановою суду, її в апеляційному порядку оскаржила третя особа - ОСОБА_1, яка просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги покликається на те, що земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (державний акт на право власності на земельну ділянку ЯД №089285), знаходиться у визначених рішенням сільської ради межах, а тому право власності на цю земельну ділянку апелянтом не порушено.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних міркувань.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктом права власності на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади. Суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно ч. 5 ст. 60 цього ж Закону, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Положенням ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно частин 1, 2, 3 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Судом першої інстанції встановлено те, що ОСОБА_3 рішенням Брусницької сільської ради від 24 лютого 1994 року № 14/2 була надана земельна ділянка розміром 0,50 га, з них 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,25 га для ведення особистого підсобного господарства. У 1999 році ОСОБА_3 померла, заповівши все своє майно своїй внучці ОСОБА_2
Рішенням 13 сесії 05 скликання Брусницької сільської ради № 489 від 07 вересня 2007 року, було внесено зміни в рішення Брусницької сільської ради 16 сесії 23 скликання від 14 жовтня 2000р., яким позивачу було передано остаточно у власність земельну ділянку загальною площею 0,5015 га.
Судом першої інстанції також встановлено, що вказаний розмір не відповідає дійсному розмірі на місці, так як частина земельної ділянки перейшла у власність ОСОБА_1, яка об'єднала свої земельні ділянки за рахунок частини земельної ділянки ОСОБА_2
Рішенням Брусницької сільської ради 25-ої позачергової сесії сільської ради 4-го скликання № 27/25 від 30 березня 2005 року ОСОБА_1 було надано безкоштовно у право власності земельну ділянку розміром 0,50 га, з них 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,25 га для ведення особистого підсобного господарства. Іншим рішенням за тим же номером ОСОБА_1 було надано у власність земельна ділянка розміром 0,60 га. Проте у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 089286, виданому на ім'я ОСОБА_1 розмір земельної ділянки становить 0,3225 га, цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, що суперечить вищевказаному рішенню сільської ради. Тобто в ОСОБА_1 збільшився розмір приватизованої земельної ділянки на 0,0725 га, проте рішення сільської ради про передачу у власність цієї частини земельної ділянки немає.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в процесі виготовлення державних актів ОСОБА_1 не погоджувалися зовнішні межі земельної ділянки в натурі із суміжним користувачем, а саме ОСОБА_2
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильними твердження суду першої інстанції в тому, що державні акти на землю серії ЯД 089286 та №089285, видані на ім»я ОСОБА_1 на підставі рішення Брусницької сільської ради № 27/25 від 30 березня 2005 року є недійсними.
Разом з тим колегія судді не погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог в частині зобов'язання органу місцевого самоврядування надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,3350 га для ведення особистого селянського господарства, що на переконання суду першої інстанції, є порушенням його виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції на здійснення права власності та управління землями.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу. Враховуючи дану норму, а також гарантії місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами України, ніхто не може зобов'язати колегіальний орган місцевого самоврядування, в даному випадку сільську раду, прийняти будь-яке, наперед визначене рішення, а суд може лише зобов'язати відповідача повторно розглянути відповідне питання.
За таких обставин оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для її скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ст. 160, ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 07 грудня 2009 року у справі №2а-5/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов»язати Брусницьку сільську раду Кіцманського району Чернівецької області розглянути питання щодо надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,3350 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1.
В іншій частині постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 07 грудня 2009 року у справі №2а-5/09 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
суддя В.П. Сапіга
суддя Н.Г. Левицька