31 жовтня 2013 року Справа № 12478/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Хобор Р.Б.,
суддів: Сапіги В.П., Левицької Н.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову Рівненського міського суду від 19 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Рівненської міської ради про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, -
17.03.2009 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання повести нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2006-2009 роки відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Рівненського міського суду від 19 жовтня 2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача. Зобов»язано управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Рівненської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення в розмірі відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2001, 2003-2005, 2007-2009, роки з врахуванням проведених виплат. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, її оскаржив відповідач. В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог, покликаючись на правомірність своїх дій, вчинених на виконання постанов Кабінету Міністрів України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач належить до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 05.06.1998 року у зв'язку з чим перебуває на обліку в відповідача. ОСОБА_2 за висновком МСЕК від 06.11.2001 року визнаний інвалідом другої групи внаслідок захворювань, пов»язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У відповідності до чч.1-3 ст.99 КАС України в редакції на момент звернення позивача до суду, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу приписів ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів приходить до висновку, що позивачем без поважних причин пропущений річний строк звернення до адміністративного суду, а тому позовні вимоги за період з 2001 року по 2007 рік слід залишити без розгляду.
Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам другої групи в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 29 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким, зокрема, було внесено зміни до окремих положень ст.48 Закону № 796-ХІІ.
Однак, судом першої інстанції не враховано, що на момент виникнення спірних правовідносин, а саме на дату нарахування і виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік, а саме квітень 2008 року, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були діючими. Таким чином, дії відповідача у 2008 році були правомірними.
Крім того, слід зазначити про відсутність підстав для виплати допомоги на оздоровлення в подальшому, оскільки предметом судового захисту можуть бути тільки порушені, невизнані чи оспорювані права, а на момент розгляду справи такий факт порушення права позивача в майбутньому відсутній.
За таких обставин оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України є підставою для її скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ст. 160, ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Рівненської міської ради задовольнити частково.
Постанову Рівненського міського суду від 19 жовтня 2009 року у справі №2а-2552/09 скасувати. Позовні вимоги за період з 2001 року по 2007 рік слід залишити без розгляду.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту виконавчого комітету Рівненської міської ради про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя: Р.Б. Хобор
Судді: В.П. Сапіга
Н.Г. Левицька