29 жовтня 2013 року 810/4412/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю: секретаря судового засідання Тятькова І.А., представника позивача Пількевича Є.А., представника відповідача Баннікова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Васильківський завод газового обладнання» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
15.08.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов закритого акціонерного товариства «Васильківський завод газового обладнання» (далі - позивач, Товариство) до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області Державної податкової служби (далі - Податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «В4» від 21.05.2013 №0001052203 та форми «Р» від 21.05.2013 №0001062203.
Усною ухвалою суду від 24.10.2013 відповідача - Васильківську об'єднану державну податкову інспекцію у Київській області Державної податкової служби замінено на Васильківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області в порядку процесуального правонаступництва (далі - відповідач).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується із висновками Акту перевірки про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства від 19.04.2013 №573/22-03/13708574, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки він грунтується виключно на Акті ДПІ у Печерському районі міста Києва №5366/22-9/36927463 від 11.12.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК «Міссурі» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2012 по 31.10.2012», та не погоджується з висновками Податкового органу щодо нереальності та нікчемності правочину, укладеного між Товариством та ТОВ «ТК «Міссурі». Позивач звертає увагу, що на дату проведення вказаної перевірки відсутні рішення суду, якими договір поставки, укладений між позивачем та вказаним контрагентом, було б визнано нікчемним чи недійсним. В свою чергу позивач зазначає, що реальність здійснення господарських операцій між Товариством та вказаним контрагентом підтверджується первинними та іншими документами.
Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. В своїх письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач послався на обставини, викладені в Акті перевірки.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до Довідки Київського обласного відділення Держкомстату №3126/2011 від 02.08.2001 закрите акціонерне товариство «Васильківський завод газового обладнання» зареєстровано (перереєстровано) як суб'єкт господарювання 29.05.2001 Васильківською районною державною адміністрацією Київської області; код за ЄДРПОУ 13708574; види діяльності з КВЕД: монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря (45.33.1) та газопровідні роботи (45.33.3).
16.04.2013 посадовою особою Податкового органу згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу №247 від 16.04.2013 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ЗАТ «Васильківський завод газового обладнання» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності нарахування та повноти сплати податків та зборів при взаємовідносинах з ТОВ «ТК «Міссурі» (код за ЄДРПОУ 36927463) за період з 01.05.2012 по 31.05.2012.
За результатами вказаної перевірки Податковим органом складено акт від 19.04.2013 №573/22-03/13708574, у висновках якого зафіксовано наступні порушення з боку Товариства:
1) пп. 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті чого господарські угоди, укладені між ТОВ «ТК «Міссурі» та ЗАТ «Васильківський завод газового обладнання» при придбанні товарів (робіт, послуг) за травень 2012 року, не містять у своїй суті розумної економічної причини, укладені удавано з метою приховування сплати податків;
2) п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ЗАТ «Васильківський завод газового ладнання» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 152543 грн. (р. 18 декларації) за травень 2012 року, що в свою чергу призвело до заниження р. 18 декларації з ПДВ за травень 2012 року всього у сумі 26368 грн.
До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими в ході перевірки позивача обставинами, які відображені в Акті перевірки:
«До Васильківської ОДПІ Київської області ДПС від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшли матеріали перевірки ТОВ «ТК «Міссурі», а саме акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК «Міссурі» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2012 по 31.10.2012» №5366/22-9/36927463 від 11.12.2012», відповідно до якого встановлено наступне: зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що стан платника ТОВ «ТК «Міссурі» відповідно до бази даних «АІС ОР» - 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).
ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС було отримано лист від ДПС у м. Києві №5648/7/07-53І5 від 22.11.2012, згідно з яким з січня 2011 року по листопад 2012 року було проведено почеркознавче дослідження документів ТОВ «ТК «Міссурі». Досліджувався підпис гр. ОСОБА_3. Згідно з висновком спеціаліста від 14.11.2012 №623 встановлено, що підписи, які виконано в наданих на дослідження документах, навпроти прізвища ОСОБА_3, виконані не громадянином ОСОБА_3, а іншою особою.
Звіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків між ТОВ «ТК «Міссурі» та покупцями. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.
Відповідно до поданих ТОВ «ТК «Міссурі» до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС декларацій з додатку на прибуток, розшифровок до них та іншої податкової звітності встановлено відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності.
З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ТК «Міссурі» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «ТК «Міссурі», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «ТК «Міссурі» та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.
ЗАТ «Васильківський завод газового обладнання» до перевірки не надано жодних документів податкового та бухгалтерського обліку у підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «ТК «Міссурі» та ЗАТ «Васильківський завод газового обладнання».
Господарські угоди укладені між ТОВ «ТК «Міссурі» та ЗАТ «Васильківський завод газового обладнання» у травні 2012 року не мали юридичною змісту та не дають законодавчих підстав ЗАТ «Васильківський завод газового обладнання» для формування показників податкового кредиту з податку на додану вартість.
Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «ТК «Міссурі» та ЗАТ «Васильківський завод газового обладнання» у травні 2012 року, їх вид та обсяг.»
Підсумовуючи викладені в Акті перевірки обставини, Податковий орган дійшов висновку, що ЗАТ «Васильківський завод газового обладнання» безпідставно сформовано податковий кредит у травні 2012 року за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних ТОВ «ТК «Міссурі», які не можуть розглядатись як належне підтвердження податкового кредиту, оскільки останні не мають юридичної значимості.
На підставі Акту перевірки Податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення:
- форми «В4» від 21.05.2013 №0001052203, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 152543,00 грн.;
- форми «Р» від 21.05.2013 №0001062203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 39552,00 грн., у тому числі за основним платежем 26368,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 13184,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що господарська діяльність між Товариством та ТОВ «ТК «Міссурі» здійснювалась на підставі договору поставки №05/05-1 від 05.05.2012, згідно з умовами якого постачальник (ТОВ «ТК «Міссурі») зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність замовника (ЗАТ «Васильківський завод газового обладнання») товар згідно специфікації - додаток №1 до цього договору. Загальна вартість договору складає 875117,50 грн., у т.ч. ПДВ 145862,90 грн. Строк поставки та відгрузки товару - 40 днів з моменту перерахування коштів, засіб поставки: EXW самовивіз з території постачальника.
Згідно з специфікацією до договору №05/05-1 від 05.05.2012 предметом поставки є: труба 1420х25,5 на суму 457329,50 грн. без ПДВ, труба 1020х21,5 на суму 159485,00 грн. без ПДВ, відвід ОКШ 1020(16) на суму 112500,00 грн. без ПДВ.
На підтвердження виконання умов договору №05/05-1 від 05.05.2012 позивачем було надано належним чином завірені копії наступних документів:
- свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №648083 від 15.02.2010 про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Міссурі»;
- свідоцтва ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС Ф2-ПДВ №100271011 серії НБ№251989 від 22.02.2010 про реєстрацію ТОВ «ТК «Міссурі» платником податку на додану вартість;
- податкових накладних №52210 від 22.05.2012, №52312 від 23.05.2012, №52207 від 22.05.2012, №51719 від 17.05.2012, №52314 від 23.05.2012, №52521 від 25.05.2012, №52522 від 25.05.2012, №52532 від 25.05.2012, №52916 від 29.05.2012, №52533 від 25.05.2012, №51901 від 19.05.2012, №51415 від 14.05.2012, №51821 від 18.05.2012, №51009 від 10.05.2012, №51008 від 10.05.2012, №52116 від 21.05.2012, №51509 від 15.05.2012, №52413 від 24.05.2012, №52411 від 24.05.2012;
- видаткових накладних №52210 від 22.05.2012, №52312 від 23.05.2012, №52207 від 22.05.2012, №51719 від 17.05.2012, №52314 від 23.05.2012, №52521 від 25.05.2012, №52522 від 25.05.2012, №52532 від 25.05.2012, №52533 від 25.05.2012, №52916 від 29.05.2012, №51901 від 19.05.2012, №51415 від 14.05.2012, №51821 від 18.05.2012, №51009 від 10.05.2012, №51008 від 10.05.2012, №52116 від 21.05.2012, №51509 від 15.05.2012, №52413 від 24.05.2012, №52411 від 24.05.2012.
Також позивачем було надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №798039 від 25.10.2013 щодо ТОВ «ТК Міссурі», згідно з яким види діяльності за КВЕД є: оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (45.31), діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19), оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (46.69), оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (46.73), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (52.29), комп"ютерне програмування (62.01).
На підтвердження оплати за договором №05/05-1 від 05.05.2012 позивачем надано виписки з рахунку Товариства в банку за 29.05.2012 та за 25.05.2012, а також акт прийому-передачі векселів від 18.01.2013, згідно з яким в рахунок заборгованості за товарно-матеріальні цінності Товариство видало, а ТОВ «ТК «Міссурі» прийняло вексель номінальною вартістю 470387,80 грн.
На підтвердження транспортування товару, поставленого за договором №05/05-1 від 05.05.2012, позивачем надано належним чином завірені копії:
- свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємства серії НОМЕР_2 про реєстрацію ФОП ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1);
- свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_3 від 02.02.2012, виданого ФОП ОСОБА_5;
- договору на надання послуг з перевозки вантажів від 10.01.2012, укладеного між Товариством та ФОП ОСОБА_5;
- товарно-транспортних накладних №12 від 10.05.2012, №13 від 15.05.2012, №14 від 17.05.2012, №15 від 18.05.2012, №16 від 19.05.2012, №17 від 21.05.2012, №18 від 22.05.2012, №19 від 23.05.2012, №20 від 24.05.2012, №21 від 25.05.2012, №12/1 від 14.05.2012, №19/1 від 23.05.2012, №29 від 29.05.2012.
На підтвердження використання у власній господарській діяльності придбаного у ТОВ «ТК «Міссурі» товару, а саме: реалізації готової продукції, позивачем надано належним чином завірені копії: договору купівлі-продажу №17/07-1 від 17.07.2012, укладеного між Товариством (продавець) та ТОВ «Рекуперація свинцю»; специфікації до вказаного договору, найменування продукції (послуг) згідно з специфікацією - забірник повітря В-16 м3-0,1 МПа, доставка в м. Дніпропетровськ; накладної №25 від 08.10.2012.
На підтвердження наявності умов для здійснення господарської діяльності позивачем надано договір про спільну діяльність на 2012 рік від 30.12.2011, укладеного між ЗАТ «Васильківський завод газового обладнання» та малим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет», згідно з умовами якого останнє передає ЗАТ «Васильківський завод газового обладнання» майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківській район, смт. Калинівка, вул. Щорса, 26, який складається з адміністративної будівлі, виробничих цехів та майданчика, складських приміщень, для ведення виробничої діяльності, а ЗАТ «Васильківський завод газового обладнання» приймає зазначений майновий комплекс для цілей, визначених цим договором, відповідає за дотримання норм техніки безпеки та протипожежних заходів, а також зобов'язується підтримувати у належному стані приміщення та прибудинкові території комплексу.
Крім того, позивачем був наданий Висновок експертного дослідження №25.09.13/1 від 25.09.2013 за результатами економічного дослідження, проведеного судовим експертом з правом ведення економічних експертиз Петренко Наталією Броніславівною, у висновку якого зазначено, що висновки акту Васильківської об'єднаної ДПІ Київської області ДПС від 19.04.2013 №573/22-03/13708574 «Про результати документальної позапланової невинної перевірки Закритого акціонерного товариства «Васильківський завод газового обладнання» (код ЄДРПОУ 13708574) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності нарахування та сплати податків та зборів при взаємовідносинах з ТОВ «ТК «Міссурі» (код за ЄДРПОУ 36927463) за період з 01.05.2012 по 31.05.2012» щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 152543,00 грн. (р. 19 декларації) за травень 2012 року, документально та нормативно необгрунтовані.
Беручи до уваги викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що, оскільки, предметом дослідження у даній справі є правомірність та обґрунтованість прийняття Податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, то необхідним є, зокрема, встановлення наявності правових підстав для формування ЗАТ «Васильківський завод газового обладнання» від'ємного значення суми податку на додану вартість за наслідками взаємовідносин із ТОВ «ТК «Міссурі»
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд вважає, що посилання Податковим органом в Акті перевірки на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС №5366/22-9/36927463 від 11.12.2012 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК «Міссурі» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2012 по 31.10.2012» та висновок спеціаліста від 14.11.2012 №623 за результатами почеркознавчого дослідження документів ТОВ «ТК «Міссурі», не можуть бути належними доказами у даній адміністративній справі та свідчити про порушення вимог статей 198, 201 Податкового кодексу України при формуванні Товариством податкового кредиту та віднесенні сум до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за результатами господарської діяльності зі вказаним контрагентом.
Суд також звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.
Суд також не бере до уваги та не вважає доведеним з боку відповідача факт невідповідності фінансово-господарських взаємовідносин між ЗАТ «Васильківський завод газового обладнання» та ТОВ «ТК «Міссурі» вимогам частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України у зв'язку з наступним.
Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Тобто, відповідач повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між ЗАТ «Васильківський завод газового обладнання» та ТОВ «ТК «Міссурі», правомірності прийнятих оспорюваних податкових повідомлень-рішень.
В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між зазначеними контрагентами підтверджується наведеними вище первинними та іншими документами.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).
Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «ТК «Міссурі», суду доведено.
Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Вимоги п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України сторонами договору поставки №05/05-1 від 05.05.2012 виконані, що підтверджується зазначеними вище податковими накладними.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій ЗАТ «Васильківський завод газового обладнання» щодо формування від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 152543,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ТК «Міссурі» за травень 2012 року.
Таким чином, не визнання Податковим органом правомірності формування від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 152543,00 грн. є безпідставним.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».
У рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.
Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «ТК «Міссурі», можливо, порушує вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а, також, доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування.
Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочину, укладеного між ЗАТ «Васильківський завод газового обладнання» та ТОВ «ТК «Міссурі»; доведеність обґрунтованості формування від'ємного значення суми податку на додану вартість відображених в отриманих від вказаного контрагенту первинних документах сум ПДВ; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 21 травня 2013 року №0001062203 та № 0001052203.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Васильківський завод газового обладнання» (код ЄДРПОУ 13708574) судовий збір у розмірі 1920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) грн. 96 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 01 листопада 2013 р.