Справа № 764/6124/13-ц
4-с/764/71/2013
Категория
16 липня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі: головуючого судді - Гаркуші О.М., при секретарі - Грищенко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Севастополі скаргу Комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне підприємство №7 до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови,
12.06.2013 року заявник звернувся до суду із вказаною скаргою на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі (далі - Відділ ДВС ЛРУЮ), в обґрунтування якої вказав, що за заявою КП «РЕП №17» Ленінським районним судом міста Севастополя 08.02.2008 року видано виконавчий лист по стягненню з ОСОБА_1 на користь КП «РЕП №17» заборгованість у розмірі 2137,78 грн. Постановою державного виконавця від 29.04.2013р. Комунальному підприємству «РЕП №17» відмовлено у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення суду, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме виконавчий документ не містить ідентифікаційного номеру боржника. Вважає вищезазначену постанову такою, що винесена з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що ідентифікаційний номер боржника у виконавчому листі зазначається при його наявності, якщо він відомий суду, не є перешкодою у відкритті виконавчого провадження, оскільки не є обов'язковим реквізитом виконавчого документу.
У судове засідання представник заявника не з'явився, повідомлений належним чином, причин неявки не надав.
Представник зацікавленої особи до судового засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причин неявки не надав. Визнаючи матеріали, що є у справі достатніми, суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності зацікавленої особи.
Дослідивши письмові матеріали скарги, письмові матеріали справи, суд знаходить скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
08 листопада 2007 року рішенням Ленінського районного суду міста Севастополя було стягнуто з ОСОБА_1 Державної судової адміністрації України на корись Комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне підприємство №7 суму в розмірі 2 137,78 гривень в рахунок відшкодування заборгованості по квартирній платні(а.с.17).
На примусове виконання зазначеного рішення 08 лютого 2008 року було видано виконавчий лист на звороті якого вбачається, що державним виконавцем вже двічі було повернуто виконавчий документ без виконання у зв'язку з неможливістю з'ясувати місце проживання боржника(а.с.31 - зворот).
З матеріалів справи також встановлено, що постановою від 29.04.2013 року державний виконавець Відділу ДВС ЛРУЮ відмовляє у відкритті виконавчого провадження з тих підстав, що у виконавчому документі від 08 лютого 2008 про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості не зазначено ідентифікаційний код боржника (а.с.30).
Згідно до статті 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження ті особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». (далі Закон).
Згідно до ч.1 ст.25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Згідно з положеннями п.6 ч.1 ст.26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
З 08.08.2012 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно», прикінцевими положеннями якого внесені зміни до п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» а саме: виключені слова «за наявності», а після слів «для фізичних осіб-платників податків» доповнено словами «або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України».
Відповідно до п.3 ч.1 ст.18 зазначеного Закону у виконавчому документі повинні бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
У відповідності зі ст.ст. 1, 5 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та обов'язкових платежів» особам, які за релігійними або іншими переконаннями відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, в паспорти заноситься відмітка про наявність у них права на здійснення любих платежів без ідентифікаційного номера і щодо таких осіб не вносяться інформація до Державного реєстру.
З системного аналізу вищезазначених норм права виходить, що дії державного виконавця суперечать закону, оскільки вимоги про обов'язкове зазначення у виконавчому листі ідентифікаційного номеру боржника, були встановлені змінами які набрали чинності з 08 серпня 2012 року, тобто після прийняття рішення Ленінським районним судом міста Севастополя та видачі виконавчого листа, а тому дія даних норм права не може розповсюджуватися на правовідносини, що виникли до набрання них чинності.
Оскільки законодавством України встановлено, що закон зворотної сили не має, тобто не поширюється на правовідносини, які виникли до його видання, суд вважає за доцільне зазначити, що станом на 08 лютого 2008 року (момент видачі виконавчого документу) діяла редакція Закону України „Про виконавче провадження” від 30 червня 1999 року, згідно до якої, а саме ст. 19, було встановлено, що ідентифікаційний код боржника зазначається судом у разі його наявності.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог КП «РЕП №17» про визнання дії державного виконавця Відділу ДВС щодо відмови у відкритті виконавчого провадження та про необхідність скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 29.04.2013р.
Керуючись ст. ст. 383-387 ЦПК України, ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
Скаргу Комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне підприємство №7 - задовольнити.
Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі від 29.04.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-3651/07, виданого 08.02.2008 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне підприємство №7 суми боргу у розмірі 2137,78 грн.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.
Суддя -