Справа № 581/694/13-ц
Провадження № 2/581/227/13
01 листопада 2013 року Липоводолинський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Сізова Д.В.,
з участю секретаря - Самілик Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Капустинської сільської ради Липоводолинського району Сумської області
про визнання права власності на спадкове майно, -
30 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.
Вимоги мотивувала тим, що вона є єдиним спадкоємцем за заповітом після свого батька ОСОБА_2, який помер 05 січня 2011 року, та належним чином вступила у спадщину, отримавши в нотаріальній конторі свідоцтва про право власності на належні спадкодавцю земельні паї.
Однак за відсутності реєстрації за батьком права власності на збудований у 1991-му році житловий будинок, вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину на це нерухоме майно, а тому просила визнати за нею в порядку спадкування право власності на цей житловий будинок та господарські споруди по вул.Маяковського,9 у с.Капустинці Липоводолинського району Сумської області
Позивачка у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи баз її присутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у своїй письмовій заяві питання вирішення позову відніс на розсуд суду, просив суд розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Капустинської сільської ради Липоводолинського району №40 від 27 липня 1990 року вбачається, що земельна ділянка по вул.Маяковського,9 у с.Капустинці Липоводолинського району виділялась батьку позивачки ОСОБА_2 під житлову забудову (а.с.13 зворот).
08 лютого 2000 року ОСОБА_2 заповів усе своє майно дочці ОСОБА_1 Заповіт посвідчувався секретарем виконкому Капустинської сільської ради Липоводолинського району Сумської області 08 лютого 2000 року за №15 (а.с.17).
02 квітня 2002 року ОСОБА_2 отримав державний акт серії І-СМ №024184 на право приватної власності на землю, площею 1,49 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства, яка розташована по вул.Маяковського,9 у с.Капустинці Липоводолинського району (а.с.15).
16 грудня 2008 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на належний її матері ОСОБА_3, яка померла 14 березня 2008 року, земельний пай, площею 2,52 га (а.с.18).
05 січня 2011 року помер батько позивачки ОСОБА_2
07 березня 2012 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на належний спадкодавцю земельний пай, площею 2,5072 га (а.с.16).
Відповідно до довідки Капустинської сільської ради Липоводолинського району Сумської області №450-02-16 від 28 жовтня 2013 року, у погосподарських книгах з 01 січня 1974 року по 05 січня 2011 року власником житлового будинку по вул.Маяковського,9 у с.Капустинці Липоводолинського району Сумської області значиться ОСОБА_2, який там проживав і помер 05 січня 2011 року. Відомостей про дату закінчення будівництва і прийняття житлового будинку ОСОБА_2 сільська рада немає (а.с.36).
ОСОБА_2 до своєї смерті постійно проживав ІНФОРМАЦІЯ_1. На момент смерті ОСОБА_2 проживав разом з дочкою ОСОБА_1 (позивачкою), онуками, зятем та правнучкою (а.с.28).
18 жовтня 2013 року КП «Сумське МБТІ» виготовлено довідку-характеристику на житловий будинок №9 по вул.Маяковського у с.Капустинці Липоводолинського району (а.с.30).
Відповідно до даних технічного паспорту та довідки-характеристики, домоволодіння складається із житлового будинку літ.«А-І», загальною площею 127,4 кв.м, житловою - 59 кв.м, з верандами літ.«а», літ.а1 і літ.«б», літньої кухні літ.«Б», гаражу літ.«В», сараїв літ.«Г», літ.«Е», літ.«З» і літ.«Ж», навісів літ.«Д», «М» і «К», погребу літ.«п/г», бані літ.«Л», огорожі літ.«№1-5», колодязю літ.«І»., загальною інвентаризаційною вартістю 236610 грн. Рік будівництва житлового будинку вказано 1991, а відсоток зносу - 35 %.
Так, згідно зі ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтями 1217, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV, право власності та інші речові права на нерухоме майно, що набуті до набрання чинності цим Законом згідно з чинними у той час нормативно-правовими актами, визнаються державою.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності цим Законом нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим Законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, не передбачала обов'язкової реєстрації (інвентаризації) будинків і домоволодінь у сільських населених пунктах (п.4, 6 Інструкції), однак передбачала її проведення в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Обов'язок власників забезпечити державну реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна введено лише Інструкцією, затвердженою наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09 червня 1998 року №121.
Таким чином, вимоги позивача суд вважає обґрунтованими, а тому враховуючи, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за заповітом після смерті свого батька, яка за відсутності правовстановлюючих у розумінні сучасного законодавства документів на спадкове домоволодіння позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину і зареєструвати право власності на нього, суд вважає, що спадкові права позивачки підлягають захисту шляхом визнання за нею права власності на будинок з господарськими будівлями та спорудами.
Зважаючи на подану ОСОБА_1 заяву, у якій вона просить не відшкодовувати їй сплачені судові витрати з відповідача, суд вважає за можливе це питання не вирішувати відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.10, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на житловий будинок літ.«А-І» загальною площею 127,4 кв.м, житловою площею 59 кв.м, з верандою літ.«а», верандою літ.«а1», літньої кухні літ.«Б», верандою літ.«б», гаражу літ.«В», сараю літ.«Г», навісу літ.«Д», сараю літ.«Е», погребу літ.«п/г», сараю літ.«З», вбиральні літ.«У», сараю літ.«Ж», навісу літ.«М», навісу літ.«К», бані літ.«Л», огорожі №1-5, колодязю літ.«І», загальною інвентаризаційною вартістю 236610 грн., що знаходяться по вул.Маяковського,9 у с.Капустинці Липоводолинського району Сумської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д. В. Сізов