Справа: № 2-а-76944/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Голуб А.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
31 жовтня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання протиправними дій та перерахунок і виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, згідно ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та забезпечити виплату недонарахованої суми, -
У березні 2011 року позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради зобов'язання провести перерахунок щорічної разової державної грошової допомоги, встановленої ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2011 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач є інвалідом 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що інвалідам війни 2 групи щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Даний закон не містить положень, які б дозволяли зменшувати розміри разової щорічної допомоги, що виплачується щорічно до 5 травня з урахуванням фінансових можливостей держави. Не містить такого застереження і Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Отже, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, в даному випадку застосуванню підлягає саме Закон України «Про статус та соціальний захист ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постанова Кабміну України від 04 квітня 2011 року №341 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році» відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про жертви нациських переслідувань».
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає, як така, що постановлена за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2011 року - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя:
Судді:
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Троян Н.М.