Копія
Іменем України
Справа № 2а-12601.1/12/0170/28
22.10.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Кобаля М.І. ,
Воробйової С.О.
секретар судового засідання Прищепа Н.С.
за участю сторін:
представник позивача, Державного підприємства "Науковий центр досліджень з проблем заповідної справи" - Кудряшов Вадим Володимирович, довіреність № б/н від 08.11.12
представник відповідача, Держземагенства України - Мішок Сергій Васильович, довіреність № б/н від 15.05.13
представник третьої особи, Казантипського природного заповідника - не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,
представник третьої особи, Міністерства екології та природних ресурсів України - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Держземагенства України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко Г.Б.) від 08.07.13 по справі № 2а-12601.1/12/0170/28
за позовом Державного підприємства "Науковий центр досліджень з проблем заповідної справи" (вул. Полігонна, буд.50 А, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)
до Держземагенства України (вул.Народного ополчення, буд.3, МСП 680, Південна Частина Києва, м.Київ, 03680)
треті особи: Казантипський природний заповідник (м.Щолкіне, б. 33/12, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98213)
Міністерство екології та природних ресурсів України (вул.Митрополита Василя Липківського, буд.35, м.Київ 35,03035)
про визнання протиправними дій, скасування висновку та спонукання до виконання певних дій,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючий суддя Калініченко Г.Б.) від 08.07.13 у справі № 2а-12601.1/12/0170/28 адміністративний позов Державного підприємства "Науковий центр досліджень з проблем заповідної справи" до Держземагенства України, треті особи Казантипський природний заповідник, Міністерство екології та природних ресурсів України про визнання протиправними дій, скасування висновку та спонукання до виконання певних дій, - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано висновок державної експертизи землевпорядної документації Державного агентства земельних ресурсів України від 11.01.2012 року № 318-11.
Зобов'язано розглянути Проект по відводу земель Державному комітету Криму з охорони навколишнього середовища та природних ресурсів для створення Казантипського заповідника із землекористування рибколгоспу ім. Адмірала Нахімова, Мисовської селищної ради Ленінського району АР Крим з наданням Висновку Державної експертизи землевпорядної документації.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з даною постановою суду, Держземагенство України звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2013 та прийняти нове рішення по справі щодо відмовлення в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні 22.10.2013 року представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив скасувати постанову суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по справі про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Представник позивача доводи апеляційної скарги не визнав та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Представник третіх осіб у судове засідання не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Позивач - Державне підприємство "Науковий центр досліджень з проблем заповідної справи" - 05.11.2012 року звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідача Держземагенства України, в якому просить: визнати протиправними дії співробітників Державного земельного агентства земельних ресурсів України при складанні висновку державної експертизи землевпорядної документації від 11.01.2012 року № 318-11та контролем за виконанням висновку; скасувати висновок державної експертизи землевпорядної документації від 11.01.2012 року № 318-11 як висновок, який не відповідає діючому законодавству; понудити відповідача прийняти вказану землевпорядну документацію та провести повторну обов'язкову земельну експертизу, з дотриманням чинного законодавства.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Державним земельним агентством земельних ресурсів України було прийнято Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 11.01.2012р. №318-11 всупереч вимогам чинного законодавства, що призвело до звуження прав позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.03.2013 року по справі №2а-12601/12/0170/28 адміністративний позов Державного підприємства "Науковий центр досліджень з проблем заповідної справи" до Держземагенства України, треті особи Казантипський природний заповідник, Міністерство екології та природних ресурсів України про визнання протиправними дій, скасування висновку та спонукання до виконання певних дій, залишено без розгляду з тих підстав, що вказаний адміністративний позов подано з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2013 року по справі № 2а-12601/12/0170/28 апеляційну скаргу Державного підприємства "Науковий центр досліджень з проблем заповідної справи" задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду від 04.03.2013 року по справі № 2а-12601/12/0170/28 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Держземагенством України при складанні оскаржуваного висновку не розкрито обґрунтування, відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм та правил, а вказано лише вимоги законодавства, які містять посилання на порушення загальних норм діючого законодавства без розкриття змісту та суті порушень, у зв'язку з чим встановлена протиправність дій з боку відповідача.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2011 року державне підприємство «Науковий центр досліджень з проблем заповідної справи» Кримська філія, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (виконавець), в особі директора Проценка В.Г., діючого на основі Положення, з одного боку, та «Казантипьский природний заповідник» (замовник), в особі директора, Бондаренко Р.Б., що діє на підставі Положення, з іншого боку, склали договір, предметом якого є наступне. Відповідно до п. 1.1. договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе виконання роботи на тему «виготовлення документації щодо отримання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Казантипьского природного заповідника і закріплення меж відповідними знаками». Термін дії договору, відповідно до пункту 6.1., складає до 15.12.2011 року. (а.с. 9-10).
15.12.2011 року до Державного агентства земельних ресурсів України позивачем було надано та зареєстровано як об'єкт державної експертизи «Проект землеустрою по відводу земель державному комітету Криму з охорони довкілля і природних ресурсів для створення Казантипського заповідника із землекористування рибколгоспу ім. адм. Нахімова, Мисівської селищної ради Ленінському районі АР Крим». Вказаним проектом передбачено передати в постійне користування земельну ділянку площею 394,1 га Державному комітету Криму з охорони навколишнього середовища та природних ресурсів для створення Казантипського заповідника із землекористування рибгоспу ім. Адмірала Нахімова Мисовської сільської ради Ленінського району АР Крим. Проект землеустрою був погоджений: Ленінською районною санітарно-епідеміологічною станцією; Головним архітектором району; відділом по земельних ресурсах Ленінського району АР Крим; Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища; Ленінською районною державної адміністрацією АР Крим; Республіканським комітетом АР Крим з охорони культурної спадщини.
Висновком Державного агентства земельних ресурсів України від 11.01.2012 року № 318-11 встановлено, що проект по відводу земель Державному комітету Криму з охорони навколишнього середовища та природних ресурсів для створення Казантипьского заповідника із землекористування рибгоспу ім. Адмірала Нахімова Мисовської сільської ради Ленінського району АР Крим не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам та правилам, а саме розроблений проект землеустрою суперечить вимогам ст.. 123 Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1094 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та погодження меж території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення»; ст.. 25 Закону України «Про землеустрій», погодження проекту землеустрою не відповідає ч. 2 ст. 123, ст.. 186-1 Земельного кодексу України та ч. 3 п. 13 Типового положення про комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 року № 1420, у зв'язку з чим проект по відводу земель не погоджений. (а.с. 8).
Замовником експертизи було направлено заяви від 19.03.2012 р. за №66/00-08 та від 26.04.2012 р. за №101/01-08 до Держземагенства України про роз'яснення та спростування висновку від 11.01.2012 року № 318-11.
Листом Держземагенства України від 17.04.2013 року була підтверджена легітимність зазначеного висновку, але роз'яснень щодо негативної оцінки оскаржуваємого рішення надано не було.
Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації» № 1808-IV від 17.06.2004 року визначає правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.
Статтею 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» встановлено, що обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Відповідно до п. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Пунктом 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України встановлено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Згідно з п. 13 ст. 123 Земельного кодексу України, підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Методика проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 03.12.2004 року № 391 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.12.2004 року № 1618/10217, визначає організаційні засади і вимоги щодо організації та проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері.
Відповідно до п. 3.4.1 Методики, основна стадія проведення державної експертизи передбачає всебічний аналіз землевпорядної документації, відповідність запропонованих заходів вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам. У разі потреби проводяться обстеження в натурі (на місцевості).
Згідно з п. 3.4.2. Методики, при проведенні державної експертизи землевпорядної документації визначаються:
- відповідність змісту документації вимогам законодавства України, встановленим стандартам, нормам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо раціонального використання і охорони земель, умов і порядку їх забудови, охорони навколишнього природного середовища, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, збереження культурної спадщини;
- відповідність змісту документації вимогам завдань на її розроблення та вимогам передпроектної документації;
- запропоновані землевпорядною документацією рішення щодо рекультивації порушених земель, поліпшення малопродуктивних угідь, оцінки земель тощо;
- еколого-економічна ефективність передбачених заходів щодо запобігання їх впливу на земельні угіддя за межами ділянки, охорони агроландшафтів;
- відповідність вимогам законодавства умов щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок у разі проведення вибіркової та добровільної державної експертизи робочих проектів землеустрою, передбачених підпунктом "з" частини другої статті 25 Закону України "Про землеустрій".
Пунктом 3.5.1 Методики встановлено, що на заключній стадії проведення державної експертизи узагальнюються результати експертних досліджень, готується висновок державної експертизи щодо доцільності затвердження землевпорядної документації.
Також, відповідно до п. 3.5.4. Методики вбачається, що оцінка землевпорядної документації у висновках державної експертизи (за одним із вказаних варіантів) є обов'язковою. При цьому, негативна оцінка об'єкта експертизи повинна бути всебічно обґрунтована положеннями відповідних нормативно-правових актів. Зазначене також встановлено п. 7 ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».
Відповідно до п. 8 ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.
З урахуванням викладеного, судова колегія зазначає, що висновок Державного агентства земельних ресурсів України від 11.01.2012 року № 318-11 не розкриває обґрунтування відповідно до вимог законодавства, встановлених стандартів, норм і правил, тобто вказаний висновок не розкриває змісту та суті порушень, що унеможливлює здійснення усунення позивачем встановлених порушень.
Таким чином, судова колегія встановила, що висновок Державного агентства земельних ресурсів України від 11.01.2012 року № 318-11 прямо суперечить нормам чинного законодавства України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно та об'єктивно досліджені обставини справи та прийнято правильне рішення про задоволення позовних вимог з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Держземагенства України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.13 у справі № 2а-12601.1/12/0170/28 - залишити без задоволення
Постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.13 у справі № 2а-12601.1/12/0170/28 - залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 28 жовтня 2013 р.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис М.І. Кобаль
підпис С.О. Воробйова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя З.І.Курапова