31 жовтня 2013 р. Справа № 62965/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді - Хобор Р.Б.
суддів - Сапіги В.П., Левицької Н.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня,-
В жовтні 2011 року позивач звернулась з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як інваліду війни 2 групи за 2010 рік.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" йому щорічно до 5 травня повинна надаватися грошова допомога в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Але всупереч вимогам ст. ст. 2, 13 вказаного Закону та ст. 22 п. 3 Конституції України щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня була виплачена не в повному розмірі, тому позивач і звернувся в суд із зазначеним адміністративним позовом.
Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2010 року позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за 2010 рік недоплачену разову щорічну грошову допомогу до 05 травня на підставі положень Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, у відповідності до п.3 ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи, що підтверджено копією посвідчення наявного в матеріалах справи серії НОМЕР_1 від 08.10.1996 року та що позивачу було виплачено щорічну разову допомогу до 5-го травня в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2010 року №299.
Згідно ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Враховуючи викладене, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня ОСОБА_1 неправомірно визначено постановою Кабінету Міністрів України.
Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, виплата разової щорічної грошової допомоги ветерану війни до 5 травня за 2010 рік повинна проводитись згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Положення ч.3 ст.28 вищевказаного Закону «Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом» не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня у визначених законом розмірах здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Снятинської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2010 року у справі № 2а-383/10 - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
Судді В.П. Сапіга
Н.Г. Левицька