Ухвала від 29.10.2013 по справі 801/5170/13-а

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/5170/13-а

29.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Воробйової С.О. ,

Кобаля М.І.

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С.) від 25.07.13 у справі № 801/5170/13-а

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим (вул.Українська, буд.44, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

про спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С.) від 25.07.13 у справі № 801/5170/13-а адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим про спонукання до виконання певних дій, - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АРК від 15.11.2012 №520.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 57,32 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2013 року та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання 29.10.2013 року сторони та їх представники не з'явилися. Про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів, відповідно до приписів ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе апеляційний розгляд справи без участі не з'явившихся осіб, по наявним у матеріалах справи письмовим доказам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 26.11.2012 року вперше звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим про спонукання до виконання певних дій. Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.01.2013 року по справі № 2а-13383/12/0170/15 адміністративний позов було залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

14.05.2013 року ОСОБА_3 вдруге звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративний позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим, в якому просить списати заборгованість, нараховані фінансові санкції в розмірі 850,00 грн. та видати довідку про відсутність заборгованості.

04.07.2013 року позивачем було доповнено позовні вимоги, а саме визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АРК від 15.11.2012 №520 про нарахування 850,00 грн. фінансових санкцій за неподання розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2004, 2006-2009 та видати довідку про відсутність заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим протиправно застосувало штрафні санкції на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, норми якого в цій частині втратили чинність з 01.01.2011 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що застосування Управлінням Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим недіючої норми закону, при винесенні оскаржуваного рішення, суперечить засадам верховенства права.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем та зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим 23.05.2001 року як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

15.11.2012 року рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим № 520 було застосовано до позивача фінансові санкції з неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування за 2004 р., 2006-2009 рр. у строки, визначені законодавством, на підставі розділу VII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнобов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI та пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV. Сума фінансових санкцій, які підлягають перерахуванню (сплаті) на рахунок відповідача склала 850,00 грн. (а.с. 4).

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2013 року визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058, на страхувальників за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року, відповідно чого втратили чинність норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулювали правовідносини, які виникали в сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а саме визначення складу правопорушення та встановлення відповідальності фінансових санкцій за порушення подання розрахунків страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Пунктом 5 Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що органи пенсійного фонду зберегли певні повноваження щодо контролю за правильністю та своєчасністю подання звітності, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто повноваження, передбачені статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як вже було встановлено, оскаржуване рішення № 520 було прийнято Управлінням Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим 15.11.2012, тобто вже після набрання чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Але, аналізуючи норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», встановлено, що органи пенсійного фонду наділені повноваженнями щодо стягнення фінансових санкцій за порушення норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» лише до 01.01.2011року.

Таким чином, судова колегія зазначає, що рішення Управлінням Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим від 15.11.2012 про стягнення фінансових санкцій з ОСОБА_3 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно та об'єктивно досліджені обставини справи та прийнято правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.13 у справі № 801/5170/13-а - залишити без задоволення

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.07.13 у справі № 801/5170/13-а - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис С.О. Воробйова

підпис М.І. Кобаль

З оригіналом згідно

Головуючий суддя З.І.Курапова

Попередній документ
34574645
Наступний документ
34574647
Інформація про рішення:
№ рішення: 34574646
№ справи: 801/5170/13-а
Дата рішення: 29.10.2013
Дата публікації: 07.11.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо: