31 жовтня 2013 р. Справа № 7843/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючої судді Хобор Р.Б.
суддів: Сапіги В.П., Левицької Н.Г.,
з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року у справі за позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі державного органу регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1700 грн., -
Заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі державного органу регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Хмельницькій області звернувся в суд з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за нарахованними фінансовими санкціями в сумі 1700 грн., посилаючись на те, що за результатами проведеної перевірки, що підтверджено актом перевірки від 17.07.2009 року, прийняте рішення № 220700 від 31.07.2009 року, яким на відповідача накладено фінансові санкції у вище зазначеному розмірі.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року позов задоволено повністю. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Хмельницькій області штрафні санкції в сумі 1700, 00 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач - приватний підприємець ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що під час відсутності ліцензії горілка відповідачем не закуплялась і не продавалась, тобто був відсутній оборот.
Заслухавши суддю - доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що перевіркою дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов»язаної з виробництвом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у відповідача встановлено факт порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: відповідач, здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії, що підтверджено актом перевірки від 17.07.2009 року, на підставі якого прийнято рішення №220700 від 31.07.2009 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. Рішення відповідачем не оскаржене, відповідач зазначену суму в повному розмірі добровільно не сплатив.
Згідно частини одинадцятої ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Відповідно до частини сімнадцятої ст.15 цього Закону ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додається довідка податкової служби про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі. У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами) (частини дев'ятнадцята та двадцята ст.15 вищезгаданого Закону).
Частиною двадцять п'ятою ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.
Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Державним органом регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової адміністрації України у Хмельницькій області до відповідача було застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без відповідних ліцензій, що є порушенням ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.
Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості. Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб'єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету. Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в тому, що відповідач, здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії, що відповідачем не спростовано, та підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року по справі № 2а-8531/09/2270 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
суддя В.П. Сапіга
суддя Н.Г. Левицька