Справа № 815/6951/13-а
31 жовтня 2013 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Лайн» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.02.2013 року № 0000022202 та № 0000032202,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Лайн» (надалі по тексту - позивач або ТОВ «Блек Сі Лайн») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ДПІ Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.02.2013 року № 0000022202 та № 0000032202.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі акту перевірки від 28.12.2013 року № 1834/22/37136804 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Блек Сі Лайн» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із контрагентом ТОВ «Віджі-Буд» та ТОВ «Агачель» за період з 01.04.2012 року по 30.09.2012 року» відповідачем було прийняті податкові повідомлення - рішення від 27.02.2013 року № 0000022202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 68236,25 грн., у тому числі: за основним платежем - 54 589 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 647,25 грн. та № 0000032202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 77 983,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 51 989,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25 994,50 грн. Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржуване рішення є законним.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд виходив з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Судом встановлено, що в період з 17.12.2012 року по 21.12.2012 року на підставі наказу ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС від 11.12.2012 року № 587 та відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-УІ, на підставі службового посвідчення ОД № 102376 посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Блек Сі Лайн» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із контрагентами ТОВ «Віджі-Буд» та ТОВ «Агачель» за період з 01.04.2012 року по 30.09.2012 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 28.12.2013 року № 1834/22/37136804 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Блек Сі Лайн» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із контрагентом ТОВ «Віджі-Буд» та ТОВ «Агачель» за період з 01.04.2012 року по 30.09.2012 року», відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 54 589 грн., в тому числі по періодам: за ІІ квартал 2012 року - 16 853 грн., за ІІІ квартал 2012 року - 37 736 грн.; абз. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 51 989,00 грн., у тому числі: за червень 2012 року - 16050 грн., за серпень 2012 року - 35 939 грн. (а.с. 11-36 том І).
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 27.02.2013 року № 0000022202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 68236,25 грн., у тому числі: за основним платежем - 54 589 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 647,25 грн. та № 0000032202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 77 983,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 51 989,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25 994,50 грн. (а.с. 37-38 том І).
Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Блек Сі Лайн» оскаржило їх в судовому порядку, вимагаючи їх скасування.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання, виникають на підставі господарських договорів. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Згідно ст. 67 ГК України підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що між ТОВ «Блек Сі Лайн» (Замовник) та ТОВ «Віджі Буд» (Виконавець) було укладено договір № 75 про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу від 01.06.2011 року, згідно предмету якого (п. 1 договору), Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як Замовника, так і спеціально замовлених Виконавцем. Замовник бере на себе зобов'язання прийняти й оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) Виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього Договору (а.с. 65-66 том І).
Також між ТОВ «Блек Сі Лайн» (Замовник) та ТОВ «Агачель» (Виконавець) було укладено договір № 14 від 02.07.2012 року про технічне обслуговування та ремонт транспортного засобу, згідно предмету якого (п. 1 договору) Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобільного транспортного засобу чи його складових частин, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як Замовника, так і спеціально замовлених Виконавцем. Замовник бере на себе зобов'язання прийняти й оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) Виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього Договору (а.с. 43-45 том І).
В підтвердження реальності здійснених у перевіряємий період операцій між ТОВ «Блек Сі Лайн» та ТОВ «Віджі Буд», ТОВ «Агачель» позивач надав до перевірки та суду копії видаткових накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних по постачальникам ТОВ «Віджі Буд» та ТОВ «Агачель», квитанцій до прибуткового касового ордера (а.с. 46-63, 67-73 том І).
Відповідно до наданих видаткових накладних, ТОВ «Віджі Буд» та ТОВ «Агачель» передають ТОВ «Блек Сі Лайн» автомобільні запчастини, в яких визначено: автозапчастини по номенклатурі, кількість (шт., комплекти), ціну за 1 штуку (комплект) з ПДВ, суму без ПДВ, суму ПДВ.
Згідно вказаних видаткових накладних, автомобільні запчастини приймав особисто директор ТОВ «Блек Сі Лайн» Іванов О.А.
Відповідно до актів виконаних робіт, ТОВ «Віджі Буд» та ТОВ «Агачель» надають ТОВ «Блек Сі Лайн» послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобілів, в яких вказано загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ, суму ПДВ, загальна вартість робіт з ПДВ.
Згідно даних актів виконаних робіт, послуги приймав особисто директор ТОВ «Блек Сі Лайн» Іванов О.А.
Судом встановлено, що отримані ТОВ «Блек Сі Лайн» товар та послуги були оприбутковані у встановленому порядку, а саме за отриманий товар та послуги позивачем були здійснена оплата, операції були відображені у податковому обліку та бухгалтерському обліку ТОВ «Блек Сі Лайн» про що свідчать квитанції до прибуткового касового ордера, кратка рахунку: 01 за 01.01.2011 року - 30.09.2013 року, розрахунково-платіжна відомість за липень 2012 року, картка рахунку: 631 за 01.01.2011 року - 31.03.2013 року, картка рахунку:6442 за 01.03.2013 року - 30.10.2013 року, банківські виписки по рахункам (а.с. 46-52, 71-83 том І, 60-66, 82-99 том ІІ).
Транспортування товару від Постачальника до Покупця підтверджується товарно-транспортними накладними та подорожніми листами вантажного автомобіля (а.с. 60 том І, 67-68 том ІІ).
Відповідно до ст. 265 Цивільного кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).
Момент виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст. 664 Цивільного кодексу України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Таким чином, факт отримання товару документально підтверджується наявними первинними бухгалтерськими документами (накладні) та первинними бухгалтерськими документами подальшої реалізації отриманого товару.
Таким чином судом встановлено, що позивачем було виконано всі зобов'язання, які покладено Цивільним кодексом України за договорами поставки та надання послуг, а саме: прийнято товар (послуги) та сплачено продавцю грошові кошти за отриманий товар (послуги), про що свідчать вищезазначені первинні документи.
Сума податку на додану вартість у розмірі 16 050,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «Віджі Буд», включена позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображена у реєстрі отриманих податкових накладних ТОВ «Блек Сі Лайн», які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за червень 2012 року.
Сума податку на додану вартість у розмірі 35 939,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «Агачель», включена позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображена у реєстрі отриманих податкових накладних ТОВ «Блек Сі Лайн», які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за серпень 2012 року.
Вартість отриманих від ТОВ «Віджі Буд» та ТОВ «Агачель» товарів (послуг) у загальному розмірі 259 945,00 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат у ІІ - ІІІ кварталах 2012 року, а саме у ІІ кварталі - 80 250 грн., у ІІІ кварталі - 179 695 грн.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування позивачу податку на додану вартість у сумі 51 989 грн. та податку на прибуток у сумі 54 589 грн., зазначено те, що позивачем у червні та серпні 2012 року завищено податковий кредит з придбання автозапчастин та послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів на загальну суму 51 989 грн. та у 2-3 кварталі 2012 року завищено витрати по операціях з придбання автозапчастин та послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів на загальну суму 259 945 грн. по господарських операціях з ТОВ «Віджі Буд» та ТОВ «Агачель», які відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 1, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Також як вказано в акті, зазначені операції між ТОВ «Віджі Буд» та ТОВ «Агачель» із підприємством ТОВ «Блек Сі Лайн» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише, за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «Віджі Буд» та ТОВ «Агачель» є виключно чи переважно формування податкового кредиту на адресу контрагентів, в тому числі ТОВ «Блек Сі Лайн».
Як вбачається з акту перевірки, вказані вище обставини були встановлені на підставі акту ДПІ у Деснянському районі м. Києва № 494/22-5/37415381 від 23.08.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Віджі Буд» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року» та акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 1918/22-5/37760288 від 09.10.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Агачель» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами у період липень-серпень 2012 року», відповідно до висновків яких встановлено, що: фінансово - господарська діяльність ТОВ «Віджі Буд» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної дієздатності ТОВ «Віджі Буд», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Віджі Буд» та контрагентами - постачальниками є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються правочинами; за результатами проведених заходів не встановлено реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Агачель» з контрагентами за період липень-серпень 2012 року.
Суд з вищевикладеними висновками відповідача не погоджується, оскільки в акті перевірки висновки про відсутність поставки товару та надання послуг за укладеними ТОВ «Блек Сі Лайн» з його контрагентами ТОВ «Віджі Буд» та ТОВ «Агачель» правочинами ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.
Недопустимість таких підходів до проведення перевірок платників податків визнано ДПА України та доведено до відома підпорядкованих підрозділів листом № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними».
Жодних доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання договорів ТОВ «Блек Сі Лайн» з його контрагентами ТОВ «Віджі Буд» та ТОВ «Агачель», предметів даних правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених ТОВ «Блек Сі Лайн» грошових коштів акт перевірки не містить. При цьому, надані позивачем в ході судового розгляду справи документи підтверджують товарність всіх операцій і правильність податкового обліку ТОВ «Блек Сі Лайн».
Відповідно до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.
Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого податковий орган посилається як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, суд вважає, що за обставин, які склалися визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.
Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, є діяння відповідальність за яке передбачено ст. 205 Кримінального кодексу України.
Таким чином, факт фіктивного підприємства повинен встановлюватися в порядку кримінального судочинства. Суд зазначає, що доказом наявності ознак фіктивності може бути тільки вирок суду в кримінальній справі.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого адміністративного суду України від 14.06.2012 року № К/9991/29330/12.
Податковим органом зроблений висновок, що ТОВ «Віджі Буд» та ТОВ «Агачель», здійснювали протиправну діяльність, спрямовану на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів. Податковий орган встановив, що оскільки актами перевірок вказаних контрагентів позивача не підтверджено наявність надання та отримання послуг, то можна зробити висновок про відсутність та не отримання послуг ТОВ «Блек Сі Лайн» від його контрагентів.
У своїх висновках податковий орган вважає, що виконавці послуг (постачальники товару) ТОВ «Блек Сі Лайн» фактично не здійснювали господарської діяльності, а лише документували операції із товаром.
При цьому, актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог норм законодавства, яке б позбавляло ТОВ «Блек Сі Лайн» права на формування податкового кредиту та валових витрат, а також податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Позиція щодо безтоварності вище досліджених угод про виконання робіт (надання послуг) ТОВ «Блек Сі Лайн» спростовується наявними в матеріалах справи та дослідженими вище копіями первинних та бухгалтерських документів, які мають всі необхідні реквізити, що передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 - XIV, п.1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та що не заперечувалось у судовому засіданні представником відповідача. Тобто дані документи безумовно підтверджують фактичне виконання робіт (надання послуг) надання послуг та поставку і передачу у власність товарів.
Таким чином, визнаючи вищезазначені правочини платників податків нікчемними, податковий орган не аргументував висновок щодо безпідставного формування податкового кредиту та валових витрат ТОВ «Блек Сі Лайн» відповідними положеннями Податкового кодексу України. При цьому контрагенти позивача - ТОВ «Віджі Буд» та ТОВ «Агачель» - склали та належним чином оформили податкові накладні, а отримані роботи (послуги) призначалися для використання у господарській діяльності ТОВ «Блек Сі Лайн», проведені операції були підтверджені відповідними бухгалтерськими та податковими документами.
Порядок формування складу витрат та податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі по тексту - ПК України).
Так п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Правила ведення податкового обліку встановлюються виключно ст.11 3акону України 28.12.1994р. № 334/94-ВР, якими не встановлено жодних вимог щодо видів та форм документів які мають підтверджувати валові витрати підприємства. Навпаки, цей закон у якості таких підтверджуючих документів вказує як «розрахункові», «платіжні», так і «інші документі». Тобто, за своїм змістом, вказані норми закону не дозволяють включати витрати підприємства у валові тільки у тому разі, якщо ці витрати взагалі не підтверджені будь-яким документом - ані розрахунковим, ані платіжним, ані іншим документом.
Разом з тим, з встановлених вище обставин та досліджених доказів, вбачається, що у підтвердження правомірності віднесення позивачем до складу витрат суми вартості отриманих від ТОВ «Віджі Буд» та ТОВ «Агачель» послуг (товарів) у ІІ-ІІІ кварталах 2012 року позивачем були надані усі необхідні, належним чином оформленні первинні документи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно відніс до складу витрат у ІІ-ІІІ кварталах 2012 року витрати з придбання автозапчастин та послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів на загальну суму 259 945,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Віджі Буд» та ТОВ «Агачель», що в свою чергу свідчить про безпідставність висновку податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток на суму 54 589,00 грн.
В свою чергу, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).
Згідно з п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).
Для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.
Зобов'язання за договорами між ТОВ «Блек Сі Лайн» та ТОВ «Віджі Буд» та ТОВ «Агачель» виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами. При цьому, - ТОВ «Віджі Буд» та ТОВ «Агачель» задекларували податкові зобов'язання по операціям із ТОВ «Блек Сі Лайн», що у свою чергу, повністю спростовує висновки за актом перевірки щодо нікчемності правочинів та безтоварності господарських операцій.
Таким чином, доводи податкового органу щодо фіктивності підприємницької діяльності, безтоварності господарських операцій, направленості ТОВ «Блек Сі Лайн» або ТОВ «Віджі Буд» та ТОВ «Агачель» на ухилення від сплати податків, а у зв'язку з цим і нікчемності угод, укладених ТОВ «Блек Сі Лайн» з вказаними підприємствами, не приймаються як не підтверджені належними та допустимими доказами, і повністю спростовуються матеріалами справи.
Позивач сформував податковий кредит за рахунок взаємовідносин із ТОВ «Віджі Буд» та ТОВ «Агачель» з урахуванням положень ст.198 Податкового кодексу України, який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що ТОВ «Блек Сі Лайн» сплатило ціну послуг, зокрема суму податку на додану вартість, отримало податкові накладні від підприємств, що значилися в Єдиному реєстрі підприємств та платників податку на додану вартість.
Отже, судом встановлені обставини, які у своїй сукупності свідчать про безумовну дійсність правочинів, фактичність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Віджі Буд» та ТОВ «Агачель», їх правомірність і прозорість. При цьому, на користь своїх висновків податковий орган не надав жодного доказу і не обґрунтував їх.
Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.
З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.
Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області ДПС від 27.02.2013 року № 0000022202 та № 0000032202, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд,
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Лайн» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.02.2013 року № 0000022202 та № 0000032202 - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеській області Державної податкової служби від 27.02.2013 року № 0000022202 та № 0000032202.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 05 листопада 2013 року.
Суддя С.О. Cтефанов