Справа № 825/4091/13-а
"06" листопада 2013 р. м. Чернігів
суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції з питань праці в Чернігівській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
04.11.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці в Чернігівській області про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 5835,41 грн. та моральної шкоди у розмірі 7934,81 грн.
З позовної заяви вбачається, що предметом даного спору є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яку, на думку ОСОБА_1, завдано йому Територіальною державною інспекцією з питань праці в Чернігівській області.
Відповідно до статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суд прийшов до висновку, що дана позовна заява не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.
Частина друга статті 2 КАС України чітко вказує, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та Законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 КАС України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Виходячи із загального розуміння правового спору, публічно-правовий спір - це відносини, які виникають внаслідок реального або уявного порушення прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин.
Публічно-правові відносини - це відносини між органами влади і їх посадовими чи службовими особами, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень і фізичними та юридичними особами.
Не є публічно-правовим спір за участю суб'єкта владних повноважень, з одного боку, та суб'єкта приватного права, фізичної особи, коли управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на створення, зміну або припинення її цивільних прав. У такому разі це є спір про право цивільне, хоча однією із сторін у ньому виступає особа публічного права, а спірні правовідносини врегульовані нормами як цивільного, так і адміністративного права. У спірних правовідносинах в цьому випадку реалізується не публічний, а приватний інтерес.
Відповідно до частини другої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Згідно пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Таким чином, чинним законодавством встановлений інший порядок судового провадження по даному предмету спору - відповідно до правил Цивільно-процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог частини першої статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами необхідно надіслати позивачу.
Керуючись статтями 109, 158-160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися з даним адміністративним позовом до Деснянського районного суду м. Чернігова.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.
Попередити позивача, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.І. Соломко