Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 жовтня 2013 р. Справа №805/13102/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
головуючого судді Загацької Т.В.
при секретарі Телешові В.О.
за участю:
представника позивача Чебаненка Є.О.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно - господарських санкцій у розмірі 10006,34 грн.,-
Позивач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році у розмірі 10006,34 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, який наданий відповідачем до позивача, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становить дев'ять осіб. Таким чином, згідно ч.1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у відповідача у 2012 році повинен бути працевлаштований один інвалід, фактично ж за даними звіту інваліди не працювали.
Згідно розрахунку, сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році, становить 9733,34 грн. Зазначені санкції відповідач добровільно не сплатив до теперішнього часу. Станом на 02.09.2013 року сума нарахованої пені відповідачу складає 273,00 грн.
На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 адміністративно - господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році у розмірі 10006,34 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь - яких заперечень та клопотань до суду не надав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач зареєстрований як юридична особа 18.07.1991 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи - 13492430, що підтверджується довідкою АА №703636 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідачем був наданий до позивача звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік (вх. №8/2 від 02.01.2013 року). Згідно вказаного звіту в 2012 році у відповідача працювало 9 осіб, з них 1 інвалід повинен бути працевлаштовані на підприємстві. Фактично у відповідача у 2012 році не працював жоден інвалід.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Так, згідно зі ст.17 цього Закону, метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Статтею 19 зазначеного Закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, відповідачем у 2012 році повинен був працевлаштований 1 інвалід, однак фактично у відповідача у 2012 році не працював жоден інвалід.
Таким чином, оскільки на підприємстві середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідач, згідно вимог ст.20 цього Закону, має сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Згідно Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2012 році, залишкова сума заборгованості адміністративно - господарських санкцій складає 9733,34 грн.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем сума адміністративно-господарських санкцій у встановлений ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» строк сплачена не була, що дає підстави для нарахування пені відповідно до ст. 20 цього Закону і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, що обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку суми пені на заборгованість по сплаті адміністративно - господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2012 році, сума пені, яку необхідно сплатити складає 273,00 грн.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідачем сума фінансових санкцій та пені не сплачена.
Оскільки, Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" покладає на підприємство обов'язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи перелічені в ч. 1 ст. 18 зазначеного Закону, а ті, в свою чергу, зобов'язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів.
З вищезазначеного вбачається, що відповідачем у 2012 році не було вжито заходів зі створення робочих місць для інвалідів та не було повідомлено органи працевлаштування інвалідів про створення відповідних робочих місць, що унеможливило направлення цими органами до підприємства відповідача інвалідів для працевлаштування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно - господарських санкцій у розмірі 10006,34 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 121, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -
Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення адміністративно - господарських санкцій у розмірі 10006,34 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України адміністративно - господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році у розмірі 9733 (дев'ять тисяч сімсот тридцять три) грн. 34 грн. та суму пені у розмірі 273 (двісті сімдесят три) грн. 00 коп. на р/р 31216230700001 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 38033949, МФО 834016, код платежу 50070000, ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 21.10.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 25.10.2013 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Суддя Загацька Т. В.