10 жовтня 2013 року м. Рівне
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області Остапук В.І., з участю ОСОБА_2, представника Рівненської митниці Міндоходів Тромбач Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Чухелі Волочинського району Хмельницької області, жительки АДРЕСА_1, пенсіонерки, на постанову Рівненського міського суду від 06 вересня 2013 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.ст. 472, 483 ч.1 МК України,
Постановою Рівненського міського суду від 06 вересня 2013 року на ОСОБА_2 за ст.ст. 472, 483 ч.1 МК України накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 966 гривень з конфіскацією в дохід держави вилученого товару - розчину для ін'єкцій «Мукосат» в кількості 69 ампул по 1 мл кожна та 10 паперових пакетиків «Калію перманганат» по 5000 мг кожний виробництва Республіки Білорусь.
ОСОБА_2 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що 16 серпня 2013 року, о 13 год. 40 хв. у зоні митного контролю МП «Удрицьк» Рівненської митниці Міндоходів під час прикордонно-митного контролю дизель-поїзду №6389 сполученням «Горинь-Сарни» не заявила за встановленою формою декларування десять паперових пакетиків «Калію перманганату» по 5000 мг кожний виробництва Республіки Білорусь. Крім того, вона ж, переміщувала через вказаний митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням способу, що утруднює виявлення товарів 69 ампул розчину для ін'єкцій «Мукосат» по 1 мл виробництва Республіки Білорусь, які були завернуті в жіночу білизну та одяг, рушник, в кишенях штанів, що знаходились в дорожній сумці.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Рівненського міського суду від 06.09.2013 року змінити, відмінивши накладення штрафу в сумі 966 гривень та повернути їй вилучений розчин для ін'єкцій «Мукосат» в кількості 69 ампул. Вказує, що не мала наміру переміщувати через митний кордон України з приховування від митного контролю ліки, оскільки везла їх для особистого
Справа № 569/16055/13-п Суддя у І інстанції Доля В.А.
Провадження №33/787/171/2013
Категорія: ст.ст. 472, 483 ч.1 МК України
лікування згідно припису лікаря. Крім того, зазначає, що судом не враховано характер вчиненого правопорушення, ступінь її вини та майновий стан.
Вислухавши скаржника, яка підтримала апеляційну скаргу, думку представника Рівненської митниці Міндоходів Тромбач Н.А., яка заперечила проти скарги та просила залишити постанову Рівненського міського суду від 06.09.2013 року без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, приходжу до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.ст. 472, 483 ч.1 МК України, а саме недекларування товарів (десяти паперових пакетиків «Калію перманганату»), а також переміщення товарів (69 ампул розчину «Мукосат») через митний кордон України з приховуванням від митного контролю ґрунтується на матеріалах справи і є правильним.
Усі доводи ОСОБА_2 про відсутність в її діях складу адміністративних правопорушень перевірялися судом першої інстанції, не знайшли свого підтвердження та не заслуговують на увагу.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні даних правопорушень повністю доводиться зібраними по справі доказами, зокрема протоколом про порушення митних правил, з якого вбачається, що під час усного опитування ОСОБА_2 остання заявила тільки 50 ампул розчину для ін'єкцій «Мукосат» та повідомила, що товарів, які підлягають письмовому декларуванню не переміщує, однак в ході митного огляду ручної поклажі ОСОБА_2 було виявлено не заявлені за встановленою формою декларування 10 паперових пакетиків «Калію перманганату», а при подальшому огляді особистих речей ОСОБА_2, крім того, було виявлено приховані від митного контролю ще 69 ампул розчину для ін'єкцій «Мукосат», які були завернуті в жіночу білизну та одяг, рушник, в кишенях штанів. Наведене свідчить про те, що ОСОБА_2, переміщаючи через митний кордон України вказані медичні препарати поза митним контролем, свідомо та з прямим умислом заявила під час митного контролю інспектору МП не всі наявні у неї медичні препарати.
Крім того, в апеляційній скарзі сама ОСОБА_2 вказує, що паперові пакетики «Калію перманганату» випадково потрапили в її сумку, однак вона згодна заплатити штраф в сумі 50 гривень, таким чином фактично визнавши вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.
Також не заслуговують на увагу і доводи у скарзі про те, що на відсутність умислу у ОСОБА_2 свідчить той факт, що вона не задекларувала вказані ліки, оскільки працівник митниці не пропонувала їй скласти декларацію, а також їй не було відомо дозволеної для перевезення кількості розчину для ін'єкцій «Мукосат». Суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що відповідно до ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Доводи апелянта ОСОБА_2 про невідповідність дійсної ціни розчину для ін'єкцій «Мукосат», об'ємом 1 мл, сплаченою нею в Республіці Білорусь в сумі по 3 грн. 50 коп. за ампулу, не відповідають визначеним в протоколі про порушення митних правил в сумі 14 гривень за ампулу, не заслуговують на увагу, так як апелянтом не було суду надано жодних доказів придбання його по вказаній нею вартості, а згідно пояснень представника Рівненської митниці Міндоходів Тромбач Н.А. визначення вартості вказаного препарату здійснювалося відповідно до спеціалізованого програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.
Таким чином, аналіз матеріалів справи свідчить, що при її розгляді суд першої інстанції з'ясував всі обставини справи, дослідив наявні в ній докази, яким дав належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад правопорушень, передбачених ст.ст. 472, 483 ч.1 МК України
При накладенні судом стягнення на ОСОБА_2 за скоєні нею правопорушення, суд першої інстанції правильно врахував спосіб і характер вчиненого правопорушення, обставини справи і визначив стягнення в межах санкцій ст.ст. 472, 483 ч.1 МК України, застосувавши ст. 36 КУпАП.
Наведені в апеляційній скарзі обставини, а саме необхідність лікування ОСОБА_2, а також те, що остання раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, хворіє, не є тими обставинами, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
З урахуванням таких обставин, вважаю постанову судді законною і обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни з мотивів, викладених в апеляції, не знаходжу.
Одночасно встановлено, що в мотивувальній частині постанови Рівненського міського суду від 06.09.2013 року суд правильно зазначив, що відповідно до ст. 520 МК України з ОСОБА_2 на користь Рівненської митниці підлягає стягненню 0,25 грн. витрат за зберігання вилученого майна на складі Рівненської митниці, однак в резолютивній частині вказаної постанови судом постановлено стягнути вказані витрати з ОСОБА_4, а тому в резолютивну частину постанови слід внести зміни, стягнувши витрати на користь Рівненської митниці з ОСОБА_2
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Рівненського міського суду від 06 вересня 2013 року щодо неї - без змін.
Внести зміни в резолютивну частину постанови Рівненського міського суду від 06 вересня 203 року, зазначивши «Стягнути з ОСОБА_2 на користь Рівненської митниці Міндоходів (отримувач Рівненська митниця Міндоходів, код ЄДРПОУ 38714269, рах. 31250272210981) 0,25 грн. витрат за зберігання вилученого майна на складі Рівненської митниці».
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Рівненської області В.І. Остапук