Апеляційний суд Рівненської області
05 листопада 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді - Сачука В.І.
суддів - Остапука В.І., Баглика С.П.
за участю прокурора - Клімашевич Н.О.
потерпілої - ОСОБА_1
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_2
захисника- адвоката ОСОБА_3
засудженого - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_4 на вирок Костопільського районного суду від 19 червня 2013 року.
Цим вироком, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з средньою освітою, одружений, на утриманні двоє малолітніх дітей, непрацюючий, раніше не судимий,
- засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі на строк сім років.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 8013 грн. 37 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 200 грн. відшкодування витрат за надання правової допомоги.
Судом також вирішено питання щодо речових доказів по справі.
Як встановлено судом, ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходячись по місцю проживання ОСОБА_6 в АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході конфлікту, який виник на грунті особистих неприязних стосунків, з метою вбивства наніс 14 ударів ножем по тілу ОСОБА_6, внаслідок чого останній від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події.
В поданих на вирок суду апеляціях:
- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначення покарання, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 за ч.1 ст.115 КК України покарання у виді 9 років позбавлення волі. Покликається на те, що призначене судом покарання не в повній мірі відповідає тяжкості скоєного засудженим злочину, особі засудженого і за своїм видом є несправедливим внаслідок його м'якості.
- потерпіла ОСОБА_1, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильності кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду скасувати в частині призначення ОСОБА_4 покарання за м'якістю. Вказує, що суд при призначенні покарання ОСОБА_4 не в повній мірі врахував характер і ступінь небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
- засуджений ОСОБА_4, не оспорюючи доведеності своєї вини та правильності кваліфікації його дій просить пом'якшити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України. Свої вимоги обґрунтовує тим, що повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався та має на утриманні двоє малолітніх дітей.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, пояснення потерпілої ОСОБА_1 та її представника - адвоката ОСОБА_2 про скасування вироку за м'якістю призначеного покарання, доводи засудженого ОСОБА_4 та його захисника- адвоката ОСОБА_3, які просять пом'якшити призначене покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_4 за ч.1 ст.115 КК України є вірною і в апеляціях не оспорюється.
Під час апеляційного розгляду справи істотних порушень вимог КПК 1960 року, які б могли вплинути на правильність висновків суду та доведеність винності засудженого не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК України у кожному випадку, призначаючи покарання, суд зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, вказати, які дані про особу, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного він враховує.
Судом першої інстанції при призначенні покарання враховано обставини, які пом'якшують покарання засудженого ОСОБА_4- щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, явку з повинною, наявність на його утриманні двох малолітніх дітей, часткове відшкодування шкоди потерпілій, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Обставиною, що обтяжує покарання засудженого ОСОБА_4 суд визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Доводи апеляцій прокурора та потерпілої ОСОБА_1 стосовно невідповідності призначеного ОСОБА_4 покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого не можна вважати обгрунтованими та такими, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Згідно п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або непризначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 вчинив умисний особливо тяжкий злочин, відповідальність за який передбачено ч.1 ст. 115 КК України.
Засуджений ОСОБА_4 в поданій апеляції на обґрунтування застосування ст. 69 КК України не навів переконливих доводів, що істотно знижують ступінь вчиненого злочину.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_4 покарання не є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів, а тому в задоволенні апеляцій прокурора, потерпілої ОСОБА_1 про посилення покарання та засудженого ОСОБА_4 про пом'якшення покарання необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
Вирок Костопільського районного суду від 19 червня 2013 року відносно ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_4- без задоволення.
Сачук В.І. Остапук В.І. Баглик С.П.