Дата документу 14.10.2013 Справа № 554/6055/13-ц
Провадження 2/554/2661/2013
Справа 554/6055/13ц
14 жовтня 2013 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Бугрія В.М.,
при секретарі - Лисенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа: Полтавський міський центр зайнятості про розірвання договору та зобов»язання вчинити дії ,-
Позивачка звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору та зобов»язання вчинити дії та прохає суд розірвати з 11 березня 2013 р. трудовий договір між працівником і фізичною особою від 8 травня 2009 року зареєстрований у Полтавському міському центрі зайнятості 14 травня 2009 р. за № 01261 на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП в зв'язку з невиконанням ФОП ОСОБА_2 законодавства про працю.
Зобов'язати Полтавський міський центр зайнятості (ідентифікаційний номер 22534038, адре са: 36022, м. Полтава, вул. Леніна, 91) зняти з реєстрації трудовий договір між працівником і фізичною особою від 8 травня 2009 року зареєстрований у Полтавському міському центрі зайнятості 14 травня 2009 р. за №01261.
Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) внести до її трудової книжки серія НОМЕР_3 запис про звільнення з роботи за власним бажанням згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП, з зазначен ням дати звільнення 11 березня 2013 р.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на її користь (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, паспорт серія НОМЕР_4 виданий Гадяцьким РВ УМВС Украї ни в Полтавській області 8 листопада 2011 р.):
- Заборгованість по заробітній платі в сумі 6020,00 грн.;
- Заборгованість по заробітній платі за час простою в сумі 20263,00 грн.;
- Компенсацію у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати в сумі 843,00 грн.;
- Вихідну допомогу в сумі 3441,00 грн.;
- Компенсацію за не використані дні щорічної відпустки в сумі 3566,84 грн.;
- Моральну шкоду 5000,00 грн.
В судове засідання позивачка не з»явилась, направивши до суду заяву з проханням слухати справу у її відсутність, позов підтримала, прохала задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомлений про день час та місце слухання справи в судове засідання не з»явився, не повідомивши суд про причину неявки.
Третя особа в судове засідання не з»явилась, будучи належним чином повідомленою про день час та місце слухання справи в судове засідання не з»явилась, не повідомивши суд про причину неявки.
Згідно ст. 169, 224 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу по суті у відсутність сторін на підставі наявних по справі доказів та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, надані докази, та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено та підтверджено документально, що позивачка ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_1) з 8 травня 2009 р. перебувала в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2, що підтверджується записом в трудовій книжці та пи сьмовим трудовим договором від 8.05.2009 р. зареєстрованим в Полтавському міському центрі зайнято сті 14.05.2009 р. за №01261.
Згідно запису в трудовій книжці та трудового договору позивачка працювала у ФОП ОСОБА_2 готувачем фаршу 4 розряду.
З позовної заяви вбачається, що позивачка протягом 2009 р. та першої половини 2010 р. працювала готувачем фаршу в ковбас ному цеху, який знаходився на тереторіїї Комбікормового заводу за адресою АДРЕСА_2, де здійснював підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2
Частиною 1 ст. 115 КЗпП та ч. 1 ст. 24 ЗУ "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч. 6 ст. 24 ЗУ "Про оплату праці" своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
З початку 2010 р. розпочалися затримки з виплати заробітної плати позивачці. Так за період з січ ня по липень 2010 р. їй було нараховано заробітну плату на загальну суму 10215 грн., з яких фактично виплачено було 4195 грн. (остання виплата здійснена 10.08.2010 р.) Отже заборгованість з виплати заро бітної плати скапала 6020,00 грн., з якої:
за квітень 2010 - 1261,00 грн. (нараховано 1428,00 грн. з якої сплачено 28.07.2010 р. - 52 грн. та 10.08.2010 р.- 115.00 грн.);
травень 2010 р. - 1753,00-грн.;
червень 2010 - 1467,00 грн.;
липнь 2010 р. - 1539,00 грн.
Наявність заборгованості в сумі 6020,00 грн. підтверджується довідкою про стан заборгованості від 15.09.2010 р. виданою ФОП ОСОБА_2 та розрахунком заборгованості від 31.08.2010 р. наданим головним буглалтером ОСОБА_3
Заборгованість по заробітній платі в сумі 6020,00 грн. до цього часу не виплачена, що свід чить про порушення ФОП ОСОБА_2 ст. 115 КЗпП та ст. 24 ЗУ "Про оплату праці".
На початку серпня 2010 р. підприємець ОСОБА_2 припинив роботу цеху та повідомив позивачку, щоб та не виходила на роботу. З серпня 2010 р. позивачка фактично у ФОП ОСОБА_2 не працювала в цеху на її робочому місці з вини самого підприємця, що є фактично простоєм.
ФОП ОСОБА_2 при цьому не попереджав її про звільнення, не звільнив її до цього часу, та не вніс відповідного запису до її трудової книжки. Трудовий договір не розірвано та не знято з ре єстрації в центрі зайнятості.
Оскільки в трудовій книжці відсутній запис про її звільнення з роботи, в неї виникли труд нощі з працевлаштуванням, і лише в лютому 2013 р. їй вдалося влаштуватись на роботу за сумісницт вом.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Згідно п. 3 Трудового договору від 8.05.2009 р. укладеного між позивачкою та ФОП ОСОБА_2 зареєстрованого в Полтавському міському центрі зайнятості 14.05.2009 р. за №01261, ФОП ОСОБА_2 зо бов'язувався оплачувати працю позивачки у розмірі мінімальної заробітної плати на місяць.
Отже ФОП ОСОБА_2 за час простою в період з 1.08.2010 р. по 31.01.2013 р. зобов'язаний нара хувати та виплатити їй заробітну плату з розрахунку не нижче від двох третин від мінімальної заробі тної плати встановленої законодавством, яка загалом за вказаний період складає 20262,00 грн.
В порушення ст. ст. 113, 115 КЗпП та ст. 24 ЗУ "Про оплату праці" ФОП ОСОБА_2 не проводив нарахування та не виплатив заробітної плати за час простою.
Статтею 34 ЗУ "Про оплату праці", ЗУ " Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та "Порядком проведення компенсації громадянам втрати час тини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" затвердженим постановою Кабінету Мінстрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 передбачено проведення компенсації громадянам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
За таких умов ФОП ОСОБА_2 зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачці компенсацію у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати в сумі 843,00 грн., з якої:
- в сумі 601,82 грн. в зв'язку з невиплатою нарахованої заробітної плати;
- в сумі 241,18 грн. в зв'язку з невиплатою нарахованої заробітної плати.
28.02.2013 р. на адресу ФОП ОСОБА_2 було направлено заяву про розірвання трудового договору та проханням звільнити з 11.03.2013 р. за власним бажанням на підставі частини 3 ст. 38 КЗпП в зв'язку з невиконанням ФОП ОСОБА_2 законодавства про працю. Заява направлена на адресу ФОП ОСОБА_2 цінним листом з описом вкладення та рекомендованим повідомленням, але вказаний лист було повернуто в зв'язку з закінченням строку зберігання.
Частиною 3 ст. 38 КЗпП передбачено, що працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законо давство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Згідно ст. 44 КЗпП при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 року № 100 передбачено, що в інших випадках коли нарахування про водяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, роз рахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Внаслідок дій відповідача позивачці була завдана і моральна шкода, через невиплату їй заробітної плати а також в зв»язку з неможливістю працевлаштуватися вона змушена була позивачти гроші у близьких та знайомих для погашення комунальних та інших платежів а також для забезпечення себе та сім»ї. Постійні звернення до близьких та знайомих з проханням позичити гроші та неповернення їх негативно впливало на їх взаємостосунках. Враховуючи те що, дії відповідача знаходяться також в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками, то суд погоджується з оцінкою моральної шкоди позивачки в розмірі 5 000 грн.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди" від 31 березня 1995р. розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодування і понесені судові витрати пропорційно від задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 208, 214, 215, 218 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа: Полтавський міський центр зайнятості про розірвання договору та зобов»язання вчинити дії - задовольнити .
Розірвати з 11 березня 2013 р. трудовий договір між працівником і фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 від 8 травня 2009 року зареєстрований у Полтавському міському центрі зайнятості 14 травня 2009 р. за № 01261 на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП в зв'язку з невиконанням ФОП ОСОБА_2 законодавства про працю.
Зобов'язати Полтавський міський центр зайнятості (ідентифікаційний номер 22534038, адре са: 36022, м. Полтава, вул. Леніна, 91) зняти з реєстрації трудовий договір між працівником і фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 від 8 травня 2009 року зареєстрований у Полтавському міському центрі зайнятості 14 травня 2009 р. за №01261.
Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) внести до її трудової книжки серія НОМЕР_3 запис про звільнення з роботи за власним бажанням згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП, з зазначен ням дати звільнення 11 березня 2013 р.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на її користь (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, паспорт серія НОМЕР_4 виданий Гадяцьким РВ УМВС Украї ни в Полтавській області 8 листопада 2011 р.):
- заборгованість по заробітній платі в сумі 6020,00 грн.;
- заборгованість по заробітній платі за час простою в сумі 20263,00 грн.;
- компенсацію у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати в сумі 843,00 грн.;
- вихідну допомогу в сумі 3441,00 грн.;
- компенсацію за не використані дні щорічної відпустки в сумі 3566,84 грн.;
- моральну шкоду 5000,00 грн.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави 391,33 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом шляхом подання заяви відповідачем в термін 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СуддяВ. М. Бугрій