05.11.2013 №363\3427\13к
05 листопада 2013 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючої - судді Скарлат О. І.
при секретарі Грабовській А.О.
за участю прокурора Штогуна М.С.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця селища Стара Синява Хмельницької області, громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого в ТОВ «Мастербуд» - інженер-будівельник, проживаючого АДРЕСА_1, судимий Вишгородським районним судом Київської області 14 травня 2013 року за ч.1 ст.164 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 1рік,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України
14 серпня 2011 року, близько 00:00 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за попередньою змовою з ОСОБА_3, знаходячись на території музею «Битва за Київ в 1943 році» за адресою: с.Нові Петрівці Вишгородського району Київської області по вул.Ватутіна,3 шляхом вільного доступу, з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, умисно, підійшовши до одного з експонатів музею, а саме до бронетранспортера, звідки викрав металевий буксирувальний трос довжиною 5 метрів, діаметром 2,5 мм, що належить ОСОБА_4, завдавши останньому матеріальних збитків на суму 400 грн.
Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 28 серпня 2013 року ОСОБА_3 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України , вирок набрав законної сили.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого злочину, пояснив суду, що дійсно він 14 серпня 2011 року перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території музею «Битва за Київ в 1943 році» в с.Нові Петрівці, вул.Ватутіна, 3 Вишгородського району Київської області за попередньою змовою з ОСОБА_3 вчинив крадіжку металевого буксирувального троса. Викраденим розпорядитися не встигли, так як затримали працівники міліції. В скоєному чисто сердечно розкаюється, просить суворо не карати.
Підсудний ОСОБА_2 погодився з інкримінованими йому кваліфікуючими ознаками злочину та розміром завданої потерпілим матеріальної шкоди.
Виходячи з того, що показання підсудного ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи, зміст яких учасники судового розгляду розуміють правильно й не оспорюють, суд на підставі ч.3 ст.299 КПК України, за згодою прокурора та підсудного, визнав недоцільним дослідження доказів, які учасниками судового розгляду не заперечуються.
Таким чином, суд визнає доведеною вину ОСОБА_2 у тому, що він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, що підтверджується доказами дослідженими в судовому засіданні і кваліфікує його злочинні дії за ч.2 ст.185 КК України.
При призначенні підсудному ОСОБА_2 міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, які сприяли вчиненню злочину.
Обставиною, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що передбачено п. 13 ст.67 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття підсудного ОСОБА_2, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини вчинення злочину та особу винного, з урахуванням обставин справи та даних про особу підсудного ОСОБА_2, який працює, зайнятий суспільно-корисною працею, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти власності, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, він одружений, що свідчить про сталі сімейні та соціальні зв'язки, суд приходить до висновку про необхідність призначити йому покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції ч.2 ст.185 КК України.
При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд, враховуючи особу винного, наявність пом'якшуючих покарання обставин, його характеристику , на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, тяжких наслідків від злочину не настало та відсутність у потерпілого претензій до підсудного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах нагляду за його поведінкою з боку органів кримінально-виконавчої інспекції, тому суд вважає за можливе звільнити підсудного ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покласти на нього обов'язки згідно п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України.
Оскільки даний злочин ОСОБА_2 вчинив до постановлення попереднього вироку щодо нього, яким його засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, останньому належить призначити покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України.
Речовий доказ по справі - металевий буксирувальний трос довжиною 5 метрів, діаметром 2,5 мм, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4, залишити у його володінні (а.с.36).
Судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Керуючись ст.ст. 321, 323, 324 КПК України (1960 року), суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання за цією статтею -2 (два) роки обмеження волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання призначеного вироком Вишгородського районного суду Київської області від 14 травня 2013 року остаточно призначити ОСОБА_2 покарання 2 (два) роки 6 (шість) місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає обов'язки, передбачені пунктами 2, 3 і 4 ст.76 КК України, зокрема повідомлятиме органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції за межі України та періодично з'являтися до зазначених органів для реєстрації.
Речовий доказ по справі - металевий буксирувальний трос довжиною 5 метрів, діаметром 2,5 мм, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_4, залишити у його володінні (а.с.36).
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 тримання під вартою змінити на підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу, звільнивши його з під варти в залі суду.
Вирок протягом 15 діб з моменту проголошення може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд.
Суддя О.І.Скарлат