29.10.2013 Справа № 363/3640/13-ц
29 жовтня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Скарлат О.І.
при секретарі Грабовській А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
11 вересня 2013 року позивач звернулась до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем ОСОБА_2 вони перебувають у шлюбі з 22 вересня 2007 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне подружнє життя не склалося по тій причині, що під час сумісного проживання у них виявилась несумісність характерів, поглядів на сімейне життя, в результаті чого почали виникати сварки та непорозуміння, що призвело до розпаду сім'ї. Шлюбні відносини з відповідачем припинилися, фактично разом не проживають.
Позивач вважає, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим та просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2
У судовому засіданні позивач позов підтримала та просить його задовольнити, пояснила, що протягом 8 місяців вони з відповідачем не проживають, вважає, що шлюб зберегти неможливо, просить прізвище після розірвання шлюбу присвоїти дівоче «ОСОБА_1».
Відповідач позов визнав частково, вважає, що шлюб можливо зберегти, він пробував примиритись, але позивач не хоче.
Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
Порядок припинення шлюбу врегульовано главою 11 СК України.
Відповідно до пункту 2 статті 104 СК України розірвання шлюбу є однією із законодавчо визначених підстав його припинення.
Право на розірвання шлюбу ґрунтується нормами статей 105-114 СК України.
Відповідно до статті 112 СК України, суд постановляє рішення, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При прийнятті рішення, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 22 вересня 2007 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 250.
Від сімейного проживання позивач і відповідач мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1..
Сумісне життя сторін не склалося по тій причині, що у сторін втрачена основа подружніх відносин і почуття любові один до одного.
Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя і збереження сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стало неможливими, тому шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 114,70 грн.
Керуючись статтями 209-215 ЦПК України, суд,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 22 вересня 2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Вишгородського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 250.
Після розлучення, присвоїти дівоче прізвище «ОСОБА_1».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір, а саме 114,70 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області.
Суддя