Справа № 1-кп/359/175/2013р.
359/5662/13к
Іменем України
05 листопада 2013р. Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Мельника О.О.
при секретарі Швачко О.О.
за участю прокурора Гребеннікова Д.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Самарський Волжського району Куйбишевської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого інженером-технологом Запоріжського державного авіаційного ремонтного заводу «Мігремонт», військовозобов'язаного, раніше не судимого,
за ч.2 ст.15 ст.333 ч.1 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_1, 04.03.2013р., перебуваючи в зоні митного контролю Державного міжнародного аеропорту «Бориспіль», м.Бориспіль-7 Київської області, не будучи зареєстрованим, всупереч позиції МЛ 22 «Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контрою», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1807 від 20.11.2003р., «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», як суб»єкт здійснення міжнародних передач товарів та за відсутністю відповідного дозволу Державної служби експортного контролю України на право здійснення експорту-імпорту товарів військового призначення та подвійного використання, вчинив закінчений замах на вивезення, до республіки Нігер, авіарейсом № ТК458, сполученням «Київ-Стамбул», у власному флеш-носію інформації «Трансценд 4 Гб(далі - носій) інформацію військового призначення, а саме: в каталозі«АОз Су мкм» з файлами « 05-44 Ейркрафт Уіпенсс.пдф», « 94 Уіпенс систем (А3).пдф», « 94 Уіпенс систем.пдф» в каталозі «АСП-17» з підкаталогами «»АСП-17БЦ», «АСП-БЦ-8» «Інструкція перевірки ПО Т-8, «С-17ВГ», «Ст С-17БЦ», каталог «Клен-ПС, КПА-2», «РК Клен ПС», РТЕ КЛН(додатки), РТЕ (додатки), «РТЕ» ч.1, «РТЕ-2», ТК-АВ-Т8(УБ)-71.7-0462-03», ТК-АВ-Т8-71.7-0260-01», «ТК КЛЕН-ПС», «ТО КЛЕН-ПС», каталог «САПС Су 30 мкм з файлами « 95 Емердженси ескейп систем.рдф» і « 95 Емердженси ескейп систем(А3).рдф» та підкаталог з файлами« 95 Емердженси ескейп систем.рдф» і « 95 Емердженси ескейп систем(А3).рдф», але вчинивши всі дії, які від нього залежали самі дії по вивезенню вказаної інформації до кінця не довів, т.я. був затриманий працівниками Служби безпеки України.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину не визнав та пояснив, що дійсно 04.03.2013р. у складі групи виїжджав до Республіки Нігер з аеропорту «Бориспіль» де, працівниками СБУ в нього було вилучено вказаний носій. Але він не намагався вивезти дану інформацію, оскільки особисто не заносив її на вказаний носій інформації. Вважає, що дану інформацію на носій, перед вильотом, на робочому місці йому внесли певні особи з метою його «підставити» і він цього не помітив. Також допускає, що дана інформація могла бути внесена певними особами вже після вилучення в нього даного носія в аеропорту. Наявні в справі докази є підробленими, оскільки: він не підписував протокол огляду та вилучення носія, а підписав чистий аркуш, т.я. поспішав на літак, поняті не були присутні при огляді та вилученні носія, допитані свідки, які не є спеціалістами, дають ідентичні покази, з зазначенням повної назви документації, що неможливо, дата та місце проведення допитів свідків в протоколах їх допитів, а також мова, сфальсифіковані, а експертний висновок надано без дослідження самої інформації на носії.
Однак, не дивлячись на особисте невизнання, вина обвинуваченого в скоєні вказаного злочину, підтверджується даними протоколу огляду місця події відповідно до якого під час митного контролю в обвинуваченого було виявлено носій з технічною документацією літака СУ-25, даний носій добровільно виданий обвинуваченим, який при цьому підтвердив наявність на носію даної інформації, яка обмежена до вивезення за територію України, даний носій запакований та опечатаний (а.п. 4-6), даними протоколу огляду вказаного носія та інформації, що міститься на ньому і самого носія(а.п.7-11), даними постанови про визнання речовими доказами та приєднання до справи вказаного носія і СД диску на який скопійовано інформацію, що міститься на носію(а.п.13), даними протоколу огляду запису на СД диску камери відеоспостереження служби охорони аеропорту та самого відеозапису, переглянутого в судовому засіданні з відеозображенням обвинуваченого, який в складі групи слідує на митний огляд(а.п.24), даними постанови про визначення вказаного СД диску - документом(а.п.26), даними інформації Міністерства оборони України від 03.04.2013р. про те, що інформація, яка міститься на вищевказаному носії є товаром військового призначення(а.п.50), даними висновку експертизи в галузі державного експортного контролю від 22.04.2013р. відповідно до якого вищевказані інформація, яка міститься на вищевказаному носію є товаром військового призначення, міжнародні передачі якого підлягають державному контролю та можуть здійснюватись суб»єктом здійснення міжнародних передач або іноземним суб»єктом за наявності відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю України(а.п.57-60), даними інформації Держекспортконтролю України від 23.04.2013р. про те, що обвинувачений не є суб»єктом здійснення міжнародних передач (а.п.74), даними окпій документів з особової справи обвинуваченого, відповідно до яких останній працює інженером-технологом Запоріжського державного авіаційного ремонтного заводу «Мігремонт», 01.03.2013р. ознайомлений з положеннями ст.333 КК України та 03.03.2013р. був відряджений у Республіку Нігер (а.с.173-184), даними показів свідків.
Так, свідок ОСОБА_2 в судовому засідання показав, що з метою попередження порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, 04.03.2013р. в аеропорту «Бориспіль» ним, як працівником СБУ було здійснено перевірку осіб, які направлялись в Республіку Нігер з військового заводу в процесі якого в обвинуваченого було виявлено, в т.ч. вищевказаний носій інформації. В подальшому, обвинувачений добровільно видав вказаний носій, який за згодою останнього було під»єднано до його(свідка) ноутбука та на якому містилась інформація військового призначення по літакам СУ-17 та СУ-25. Вказаний носій було вилучено, складено відповідний протокол, який був підписаний всіма учасниками, в т.ч. і обвинуваченим, який в процесі перегляду пояснив, що інформацію на носій вніс саме він і вона йому потрібна для роботи. Після цього обвинувачений пішов на посадку в літак. Зауважень та доповнень ні від кого не постувало. Відомостями про те, що вказану інформацію могли записати на носій стороні особи поза волею обвинуваченого, не володіє.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що, працюючи працівником митниці в аеропорту «Бориспіль». 04.03.2013р. при
+проходженні обвинуваченим митного контролю в останнього виявлено вказаний носій, який обвинувачений добровільно видав та який було переглянуто на ноутбуці. В подальшому, було складено відповідний протокол, який підписали всі учасники, в т.ч. і обвинувачений, якій лише після цього пішов на літак.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що є працівником СБУ України та надав покази. аналогічні показам свідка ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що була присутня в якості понятої, разом з іншою понятою та учасниками при тому, як в обвинуваченого сумці виявили вказаний носій, який приєднали до ноутбука та переглядали інформацію, яка знаходилась на носії. Після чого було складено протокол, які всі підписали, в т.ч. і обвинувачений, а носій був запакований та опечатаний.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що працює бібліотекарем на заводі на якому працює і обвинувачений. Останній постійно користувався послугами бібліотеки перед відрядженням, де брав літературу в т.ч. і що стосується прицілів АСП-17 для літаків СУ-25.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він як головний інженер заводу був учасником інструктажу, який проводився перед відльотом групи в Республіку Нігер, під час якого був і обвинувачений і в процесі якого в т.ч. роз»яснювались положення ст.333 КК України щодо заборони вивезення забороненої інформації та надавались рекомендації взагалі не вивозити носії інформації.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що знаходився в складів групи, яка відлітала від заводу в Республіку Нігер і в склад якої входив обвинувачений. Перед відрядженням на заводі всім учасника групи проводився інструктаж в т.ч. щодо заборони вивезення лишньої, крім тієї, що потрібна для роботи, інформації, в т.ч. і флеш-носіїв. Про що розписались. Пізніше дізнався, що під час проходження митного контролю в аеропорту «Бориспіль» в обвинуваченого було виявлено ноутбук та флеш-носій.
Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в судовому засіданні дали покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_8
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні також дав покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_8, додавши, що після того, обвинувачений йому повідомляв,що дана інформація, яка виявлена на носії, потрібна йому для роботи.
Інші докази, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, наслідки, чого учасникам роз»яснено та зрозуміло, судом не досліджувались.
Покази обвинуваченого про те, що дану інформацію на вказаний носій, без його відома йому внесли сторонні особи, наявні в справі докази є підробленими та сфальсифікованими, протокол огляду він не підписував, а підписав чистий аркуш, поняті не були присутні при огляді та вилученні носія, а експертний висновок є необґрунтованим суд оцінює критично, як спробу уникнути відповідальності, оскільки самі покази щодо внесення інформації на носій сторонніми особами є неконкретними, безпідставними, без зазначення будь-яких відомостей щодо обставин та мотивів такого внесення, тобто є голослівними, а сукупність вищенаведених доказів по справі, в правдивості та об»єктивності, яких в суду немає підстав сумніватись, навпаки вказує, що даний носій було виявлено саме в обвинуваченого, вищевказана інформація використовувалась самим обвинуваченим та дійсно була виявлена на вказаному носію в присутності самого обвинуваченого, який підписав протокол огляду та вилучення носія в присутності понятих, не заперечуючи фактичних обставин, викладених в протоколі, що також підтверджує факт його обізнаності щодо характеру інформації та не висловлюючи зауважень щодо будь-яких незаконних дій інших осіб, приймаючи також до уваги, що сам обвинувачений підтвердив факт пропозиції працівника СБУ переглянути при, огляді, інформацію на носію безпосередньо на ноутбуці обвинуваченого, на що останній відповів відмовою.
А неточності в показах свідка ОСОБА_5 щодо місця серед речей обвинуваченого, де був виявлений носій та щодо обставин упакування та опечатування носія, не є обставинами, які б вказували на нещирість свідка, оскільки з часу подій пройшов значний проміжок і свідок дані обставини не пам»ятає, оскільки при огляді не звертала на це належну увагу.
Також, не має суттєвого значення для правильного вирішення даної справи по суті та прийняття однозначного висновку посилання обвинуваченого на підробку та фальсифікацію протоколів допиту свідків в т.ч. в частині часу та місця їх допиту та мови на якій проводився допит, оскільки суд дані покази перевірив під час судового розгляду і зазначені дані вказують на винність обвинуваченого. А факти невірного зазначення часу та місця допиту, ідентичності деяких показів та викладення показів на українській мові, в той час, коли свідки давали покази на російській не вказує на підробку та фальсифікацію, оскільки не вказують на те, що дані допити не проводились, викладенні в них факти не відповідають дійсності та зі слів свідків записано невірно, враховуючи, що слідчий зобов»язаний складати протоколи саме на державній українській мові та не зобов»язаний викладати свідчення дослівно, а навпаки зобов»язаний юридично правильно та зрозуміло формулювати відповіді.
Крім того, в суду немає підстав сумніватись в об»єктивності та обґрунтованості висновку експертизи, наданий уповноваженою особою, який дав відповіді на питання щодо саме правової природи інформації, а не щодо її наявності чи відсутності на носії, факт наявності якої, підтверджується іншими вищенаведеними доказами по справі..
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились в закінченому замаху на порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.15 ст.333 ч.1 КК України.
При призначенні обвинуваченому, виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного.
Обставини. які б пом»якшували або обтяжували відповідальність обвинуваченого, не встановлено.
Обвинувачений раніше не судимий, займається суспільно-корисною працею та позитивно характеризується по місцю роботи і проживання, тому суд вважає що виправлення, обвинуваченого, можливе без ізоляції від суспільства, і йому слід призначити покарання в виді обмеження волі, з звільненням від відбування покарання, на підставі ст.75 КК України з випробуванням та застосуванням обмежень, передбачених ст.76 КК України.
Також, враховуючи викладене, а також те, що обвинувачений не займав посаду, з якою безпосередньо пов»язаний злочин, відсутні підстави для позбавлення обвинуваченого права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю.
Відповідно до ст.100 КПК України, речові докази по справі : флеш-носій та СД-диски - слід залишити при справі.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України,
суд,
ОСОБА_1 визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ст. 333 ч.1 КК України і призначити покарання у виді 2-х років обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання, з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до ст.76 КК України, зобов»язати засудженого ОСОБА_1 періодично з»являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції та не виїжджати без згоди останньої, за межі України.
Запобіжний захід, засудженому, до вступу вироку в законну силу - не обирати.
Речові докази по справі: флеш-носій та диски - залишити при справі.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Київської області через Бориспільський міськрайсуд протягом 30 днів з дня оголошення.
Суддя О.О. Мельник