Провадження1-кп/258/435/13 №258/10492/13-к
Провадження №1-кп/258/136/13
27 вересня 2013 року Кіровський районний суд м. Донецька
в складі: головуючого - судді Леонова О.С.,
при секретарі судового засідання - Ярошенко І.О.,
за участю:
прокурора - Байрачного В.І.,
підозрюваного - ОСОБА_1,
підозрюваного - ОСОБА_2,
підозрюваного - ОСОБА_3,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Донецька матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050010000178 від 01.08.2013 року відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Кемеревської області, Росії, громадянина України, освіта вища, працює заступником директора по виробництву ВП «Шахта ім. О.О. Скочинського» ДВЕК, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Донецьк, громадянина України, освіта вища, працює начальником дільниці №4 по здобичі вугілля ВП «Шахта ім. О.О. Скочинського» ДВЕК, одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Донецька, громадянина України, освіта вища, працює механіком дільниці №4 по здобичі вугілля ВП «Шахта ім. О.О. Скочинського» ДВЕК, одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, -
У січні 2012 року, ОСОБА_1, займаючи посаду начальника 4-ї дільниці по здобичі вугілля Відокремленого підрозділу «Шахта імені Олександра Олександровича Скочинського» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», вирішив заволодіти грошовими коштами зазначеного підприємства шляхом привласнення заробітної плати формально працевлаштованих на ньому працівників.
Реалізуючи свій злочинний намір, у січні 2012 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1 ініціював працевлаштування до ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» ДП «ДВЕК» раніше не знайомого йому громадянина ОСОБА_5, якого, не посвячуючи у свої злочинні наміри, влаштував на підпорядковану йому 4-ту дільницю по здобичі вугілля. На шахті ОСОБА_5 був офіційно працевлаштований в якості прохідника 5-го розряду та отримав особисту банківську картку для нарахування заробітної плати. Однак, у кінці серпня 2012 року ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 про звільнення внаслідок скорочення штату та наказав передати йому особистий жетон- перепустку, банківську заробітну картку та пін-код до неї. Таким чином, з вересня 2012 року ОСОБА_5 фактично перестав працювати на шахті, а ОСОБА_1, не повідомивши керівництво шахти про звільнення ОСОБА_5, та не надавши відповідні документи до бухгалтерії та відділу кадрів, отримав доступ до грошових коштів в якості заробітної плати останнього.
Усвідомлюючи неможливість реалізації злочину без допомоги підпорядкованих йому працівників, ОСОБА_1, з метою заволодіння грошовими коштами у вигляді заробітної плати ОСОБА_5, використовуючи своє службове становище, схилив до співучасті у скоєнні даного злочину свого заступника - ОСОБА_2, та механіка 4-ї дільниці - ОСОБА_3.
За злочинним планом ОСОБА_1, ОСОБА_2, будучі заступником начальника 4-ї дільниці по здобичі вугілля ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» ДП «ДВЕК», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з механіком даної дільниці - ОСОБА_3, використовуючи своє службове становище, з метою заволодіння грошовими коштами ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» у вигляді заробітної плати ОСОБА_5, повинні були ставити відмітки про вихід на роботу працівника ОСОБА_5 та вносити завідомо хибні відомості про нього до книг щомісячних, позапланових, цільових, первинних та повторних інструктажів працівників шахти, тобто, створювати помилкове враження про нібито дійсну трудову діяльність громадянина ОСОБА_5 на шахті, формувати та заповнювати первинні робочі документи: табеля виходів дільниці №4, книги нарядів дільниці, на підставі яких внаслідок фіктивних відомостей про час та обсяг виконаних ОСОБА_5 робіт останньому безпідставно нараховувалась заробітна плата, а ОСОБА_1, займаючи посаду начальника 4-ї дільниці по здобичі вугілля ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» ДП «ДВЕК», повинен був затверджувати вказані документи та надавати їх до бухгалтерії шахти, з метою нарахування та переведення заробітної плати на банківську картку ОСОБА_5, із подальшим зняттям з неї грошових коштів.
Таким чином, по розробленому ОСОБА_1 злочинному плану, в період часу з вересня 2012 року, ОСОБА_2, займаючи посаду заступника начальника 4-ї дільниці по здобичі вугілля ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» ДП «ДВЕК», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб разом із механіком даної дільниці - ОСОБА_3, використовуючи своє службове становище, з метою реалізації злочинного наміру ОСОБА_1 щодо заволодіння грошовими коштами ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» у вигляді заробітної плати ОСОБА_5, за фактичної відсутності вказаного працівника на шахті та не виконані ним робіт, ставили відмітки про вихід на роботу працівника ОСОБА_5 та вносили завідомо хибні відомості до книг щомісячних, позапланових, цільових, первинних та повторних інструктажів працівників шахти, створюючи помилкове враження про нібито дійсну трудову діяльність громадянина ОСОБА_5 на шахті, формували та заповнювали табеля виходів дільниці №4, книги нарядів дільниці, які особисто затверджував начальник 4- ї дільниці ОСОБА_1 та, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, надавав до бухгалтерії шахти, що призводило до безпідставного нарахування заробітної плати на ім'я ОСОБА_5 Маючи в розпорядженні банківську картку ОСОБА_5 та відповідний пін-код до карткового рахунку, ОСОБА_1 особисто отримував та заволодівав наявними на ній грошовими коштами.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, з жовтня 2012 року, займаючи посаду заступника директора ВП «Шахта ім. Скочинського м. Донецька» по виробництву на підставі наказу №1272 від 25.10.2012р., діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб з механіком 4-ї дільниці по здобичі вугілля - ОСОБА_3, який згідно наказу №1277 від 26.10.2012р. протягом жовтня 2012 року також виконував обов'язки начальника 4-ї дільниці, та начальником 4-ї дільниці по здобичі вугілля - ОСОБА_2, призначеним на посаду згідно наказу №1411-к від 29.11.2012р., аналогічним чином продовжували заволодівати грошовими коштами в якості заробітної плати ОСОБА_5, розпоряджуючись ними на власний розсуд, чим за період з вересня 2012 року по червень 2013 року спричинили Відокремленому підрозділу «Шахта імені Олександра Олександровича Скочинського» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», матеріальні збитки на суму 99 082, 64 гривень.
Крім того, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді заступника директора ВП «Шахта ім. Скочинського м. Донецька» по виробництву, та ОСОБА_2, перебуваючи на посаді начальника 4-ї дільниці по здобичі вугілля, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб із механіком вказаної дільниці - ОСОБА_3, з метою заволодіння грошовими коштами зазначеного підприємства шляхом привласнення заробітної плати формально працевлаштованих на ньому працівників, в січні 2013 року ініціювали прийняття на роботу до ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» ДП «ДВЕК» раніше не знайомого їм громадянина ОСОБА_6, та не посвячуючи останнього у свої злочинні наміри, влаштували його на підпорядковану ОСОБА_2 4-ту дільницю по здобичі вугілля ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» ДП «ДВЕК», що призвело до офіційного працевлаштування ОСОБА_6 на шахті в якості прохідника 4-го розряду та отримання останнім особистої банківської картки для нарахування заробітної плати. Однак, у кінці лютого 2013 року ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_6 про звільнення внаслідок скорочення штату, після чого наказав передати йому особистий жетон-перепустку, банківську заробітну картку та пін-код до неї. Таким чином, ОСОБА_6 фактично перестав працювати на шахті, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не повідомивши керівництво шахти про звільнення ОСОБА_6, та не надавши відповідні документи до бухгалтерії та відділу кадрів, отримали доступ до грошових коштів в якості заробітної плати останнього.
По розробленому ОСОБА_1 злочинному плану, в період часу з березня 2013 року по червень 2013 року, ОСОБА_2, займаючи посаду начальника 4-ї дільниці по здобичі вугілля ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» ДП «ДВЕК», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з механіком ОСОБА_3, використовуючи своє службове становище, з метою реалізації злочинного наміру ОСОБА_1 та заволодіння грошовими коштами ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» у вигляді заробітної плати ОСОБА_6, за фактичної відсутності вказаного працівника на шахті, ставили відмітки про вихід на роботу працівника ОСОБА_6 та вносили завідомо хибні відомості до книг щомісячних, позапланових, цільових, первинних та повторних інструктажів працівників шахти, створюючи помилкове враження про нібито дійсну трудову діяльність громадянина ОСОБА_6 на шахті, формували та заповнювали табеля виходів дільниці №4, книги нарядів дільниці, які ОСОБА_2 затверджував та надавав до бухгалтерії шахти, що призводило до безпідставного нарахування заробітної плати на ім'я ОСОБА_6 В свою чергу, ОСОБА_1, маючи в розпорядженні банківську картку ОСОБА_6 та відповідний пін-код до карткового рахунку, отримував та заволодівав наявними на ній грошовими коштами, чим разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спричинив ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» ДП «ДВЕК» матеріальні збитки на суму 28 535, 09 гривень.
Таким чином, ОСОБА_1, який у вересні 2012 року займав посаду начальника 4-ї дільниці по здобичі вугілля ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» ДП «ДВЕК», а з жовтня 2012 року - посаду заступника директора ВП «Шахта ім. Скочинського м. Донецька» по виробництву, разом із ОСОБА_2, який у вересні 2012 року займав посаду заступника начальника 4-ї дільниці по здобичі вугілля ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» ДП «ДВЕК», а з листопада 2012 року - посаду начальника 4-ї дільниці по здобичі вугілля, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб з механіком вказаної дільниці - ОСОБА_3, який протягом жовтня також обіймав посаду начальника 4-ї дільниці по здобичі вугілля ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» ДП «ДВЕК», використовуючи своє службове становище, з метою заволодіння грошовими коштами ВП «Шахта імені О.О. Скочинського» ДП «ДВЕК», в період часу з вересня 2012 року по червень 2013 року, заволоділи грошовими коштами у вигляді заробітної плати на ім'я ОСОБА_5 у розмірі 99 082, 64 гривень, та грошовими коштами у вигляді заробітної плати на ім'я ОСОБА_6 у розмірі 28 535, 09 гривень, чим спричинили вищевказаному підприємству матеріальні збитки на загальну суму 127 618, 54 гривень.
Органом досудового розслідування протиправні дії ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 3 ст. 191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб.
12.09.2013 року між заступником прокурора м. Донецька старшим радником юстиції Байрачним В.І., який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні за № 12013050010000178 від 01.08.2013 року, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, з іншого боку, укладено угоду про визнання винуватості. Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 191 КК України, підозрюваний ОСОБА_1 зобов'язався під час судового провадження у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторони угоди визначили узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 191 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст.ст. 74, 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, без позбавлення права займати певні посади або займатися певними видами діяльності. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
Також, 12.09.2013 року між заступником прокурора м. Донецька старшим радником юстиції Байрачним В.І., який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні за № 12013050010000178 від 01.08.2013 року, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, з іншого боку, укладено угоду про визнання винуватості. Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 191 КК України, підозрюваний ОСОБА_2 зобов'язався під час судового провадження у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторони угоди визначили узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 191 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст.ст. 74, 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, без позбавлення права займати певні посади або займатися певними видами діяльності. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
12.09.2013 року між заступником прокурора м. Донецька старшим радником юстиції Байрачним В.І., який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні за № 12013050010000178 від 01.08.2013 року, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7, з іншого боку, укладено угоду про визнання винуватості. Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 191 КК України, підозрюваний ОСОБА_3 зобов'язався під час судового провадження у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторони угоди визначили узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 191 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст.ст. 74, 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, без позбавлення права займати певні посади або займатися певними видами діяльності. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даних угод дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив ці угоди затвердити і призначити підозрюваним узгоджену в угодах міру покарання.
Підозрювані ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні також просили вказані угоди з прокурором затвердити і призначити узгоджену в них міру покарання, при цьому ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 беззастережно визнали себе винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, в обсязі обвинувачення, дали згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди, заявивши, що щиро розкаюються у вчиненому, усвідомлюють свою провину і засуджують свою протиправну поведінку та готові виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 беззастережно визнали себе винуватими, згідно із ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, від якого немає потерпілих.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, кожний окремо, повністю усвідомлюють зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнали себе винуватим, цілком розуміють свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угод про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України. Умови угод не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, держави.
Враховуючи викладене, оскільки умови угод (кожної окремо) про визнання винуватості між прокурором та підозрюваними ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, їх форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цих угод.
За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що своїми умисними діями, що виразилися в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ст. 191 ч. 3 КК України.
Суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що своїми умисними діями, що виразилися в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ст. 191 ч. 3 КК України.
Також, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що своїми умисними діями, що виразилися в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ст. 191 ч. 3 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд бере до уваги конкретні обставини скоєного, ступінь тяжкості вчиненого злочину: віднесеного законодавцем до категорії тяжких злочинів, характер і ступінь його суспільної небезпеки, сукупність всіх характеризуючих його обставин: обстановку і спосіб вчинення злочинного діяння; дані про особу кожного із підозрюваних.
Суд враховує обставини пом'якшуючі покарання кожного із підозрюваних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме - їх щире каяття, що виразилося в усвідомленні своєї провини і засудженні своєї протиправної поведінки, готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність за вчинене; сприяння органу досудового слідства в розкритті злочину та у встановленні всіх його обставин, вчинення злочину. Обставини, що обтяжували б покарання підозрюваних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судом при розгляді справи не встановлено. Суд враховує також особи підозрюваних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які раніше не судимі, характеризуються позитивно, мають в м. Донецьку постійне місце проживання; одружені; враховує стан здоров'я підозрюваних вік і повне визнання ними своєї провини.
Відповідно до санкції ч. 3 ст. 191 КК України, крім основного покарання у виді обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, передбачено також обов'язкове застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені судом конкретні обставини по справі, ступінь тяжкості злочину, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, враховуючі вищезазначені данні характеризуючі особу ОСОБА_1, суд доходить висновку, що виправлення підозрюваного ОСОБА_1 можливе без реального виконання покарання та вважає необхідним призначити йому покарання передбачене законом і узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості за ч.3 ст.191 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями на строк 1 (один) рік. Згідно ст. 75 КК України, ОСОБА_1 слід звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік. Згідно ст.76 КК України, на ОСОБА_1 слід покласти обов'язки періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Суд, приймаючи до уваги встановлені судом конкретні обставини по справі, ступінь тяжкості злочину, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, враховуючі вищезазначені данні характеризуючі особу ОСОБА_2, суд приходить до переконання, що виправлення підозрюваного ОСОБА_2 можливе без реального виконання покарання та вважає необхідним призначити йому покарання передбачене законом і узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості за ч.3 ст.191 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями на строк 1 (один) рік. Згідно ст. 75 КК України, ОСОБА_2 слід звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік. Згідно ст.76 КК України, на ОСОБА_2 слід покласти обов'язки періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Приймаючи до уваги встановлені судом конкретні обставини по справі, ступінь тяжкості злочину, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, враховуючі вищезазначені данні характеризуючі особу ОСОБА_3, суд приходить до переконання, що виправлення підозрюваного ОСОБА_3 можливе без реального виконання покарання та вважає необхідним призначити йому покарання передбачене законом і узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості за ч.3 ст.191 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями на строк 1 (один) рік. Згідно ст. 75 КК України, ОСОБА_3 слід звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік. Згідно ст.76 КК України, на ОСОБА_3 слід покласти обов'язки періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
У відповідності з ч. 2 ст. 124 КПК України, витрати на залучення експерта, в сумі 2940.66 гривень, підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави.
Речові докази по справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 368, 373, 374, 472, 474 та 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12.09.2013 року між заступником прокурора м. Донецька старшим радником юстиції Байрачним В.І., який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні за № 12013050010000178 від 01.08.2013 року, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, з іншого боку.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості за ч. 3 ст. 191 КК України покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями на строк 1 (один) рік.
Застосувавши ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Застосувавши п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12.09.2013 року між заступником прокурора м. Донецька старшим радником юстиції Байрачним В.І., який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні за № 12013050010000178 від 01.08.2013 року, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, з іншого боку.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Призначити ОСОБА_2 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості за ч. 3 ст. 191 КК України покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями на строк 1 (один) рік.
Застосувавши ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Застосувавши п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12.09.2013 року між заступником прокурора м. Донецька старшим радником юстиції Байрачним В.І., який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні за № 12013050010000178 від 01.08.2013 року, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7, з іншого боку.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості за ч. 3 ст. 191 КК України покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями на строк 1 (один) рік.
Застосувавши ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Застосувавши п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не обирався.
Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 процесуальні витрати, за проведення судово-економічної та судово-почеркознавчої експертиз - в сумі 2940.66 гривень на користь держави.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: О.С. Леонов