Справа № 408/7453/12
Провадження №4-с/210/1/13
"23" жовтня 2013 р.
Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Костенко В.В.
при секретарі Панчук О.І.
за участі позивача ОСОБА_1
представників відповідача Степаненко Т.М.
Рибальченко Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, Управління Державної казначейської служби України у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачів Приватне підприємство « Нива-ВШ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неправомірними діями державного виконавця,-
Звернувшись до суду із вищеназваним позовом 15.10.2012 року, позивач ОСОБА_1 по посилається на ті обставини, що внаслідок неправомірних дій ст. державного виконавця Дзержинського відділу ДВС Криворізького МУЮ Басс О.Е. він був незаконно позбавлений права на користування та володіння належним йому рухомим майном, а саме:автомобілем « Дачія Логан» р.н.НОМЕР_1, який був вилучений у нього працівниками ДАІ 28.10.2011 року та поставлений на стоянку. Тільки 14.12.2011 року він зміг забрати із стоянки належний йому автомобіль, при цьому було встановлено, що під час перебування ТЗ на стоянці була розбита ліва задня фара, що підтверджено актом- приймання передачі та актом опису майна і арешту майна від 31.10.12 року, складеного державним виконавцем Басс О.Е. .
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 07.12.2011 року дії старшого державного виконавця відділу ДВС Криворізького МУЮ Басс О.Е. були визнані неправомірними . Зазначена ухвала була оскаржена Дзержинським ВДВС КМУЮ , але ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.05.2012 року їх скарга залишена без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.
Позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому була заподіяна матеріальна та моральна шкода. Матеріальну шкоду він оцінює у 10618 грн., з яких 618.00 грн. - за ушкодження автомобіля та 10000 грн. збитки приватного підприємця , у зв»язку із неможливістю вести підприємницьку діяльність внаслідок несподіваного і тривалого розладу здоров»я та позбавлення можливості використовувати автомобіль у підприємницькі діяльності з метою надання послуг населанню. Моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, розладі здоров»я, пов»язаних із незаконним вилученням автомобіля, вимушеними змінами у звичному ритмі життя позивач оцінює у 37000 грн.
В ході судового розгляду третьою особою по справі Приватним підприємством « Нива-ВШ» була відшкодована позивачеві матеріальна шкода, завдана внаслідок ушкодження його автомобіля під час знаходження на стоянці , у зв»язку із чим, позивач на підставі ст.31 ЦПК України, уточнивши заявлені позовні вимоги в остаточній редакції позову від 20.05.2013 року, просить стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України шкоди з Дзержинського відділу ДВС Криворізького МУЮ на його користь у відшкодування завданої йому матеріальної 10000 грн. , у відшкодування моральної шкоди 37000 грн. та витрати на юридичну допомогу у разі її надання.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені в остаточній редакції позову від 20.05.2013 року вимоги та пояснив, що факт неправомірних дій посадових осіб щодо незаконного вилучення належного йому рухомого майна встановлений рішенням суду.
Майнова шкода , заподіяна ушкодженням належного йому ТЗ , під час незаконного вилучення та знаходження його на стоянці, йому відшкодована ПП « Нива- ВШ», але він вважає, що незаконними діями державного виконавця йому заподіяна більш значна шкода. Так, він отримав від центру зайнятості дотацію на розвиток підприємницької діяльності, але не міг нею займатися , т.я. предметом цієї діяльності є надання послуг населенню в сфері комп»ютерних технологій, для чого необхідно швидко пересуватись по місту , але без автомобіля це неможливо. Внаслідок незаконного позбавлення його права на користування належним йому автомобілем йому була заподіяна матеріальна шкода на суму 10000 грн. Він вимушений був вкладати гроші на проїзд, звертатися до державної виконавчої служби, писати різні заяви, тобто змінився звичний ритм його життя . Крім того, погіршився стан здоров»я, він знаходився на лікуванні тривалий час , не міг спокійно спати вночі, переживав щодо несправедливого відношення до нього з боку посадових осіб, які уповноважені діяти від імені держави. Заподіяну моральну шкоду оцінює у 37000 грн. Просить задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача Дзержинського відділу ДВС Криворізького МУЮ Рибальченко Є.С. заперечував проти позову та вважає, що заявлені позовні вимоги недоведені належними доказами в частині самого факту заподіяння матеріальної та моральної шкоди, а також щодо розміру такої шкоди. У 4 кварталі 2011 року ОСОБА_1 був зареєстрований як суб»єкт підприємницької діяльності і центром зайнятості за наданим ним бізнес-планом було виділено 14000 грн. на розвиток підприємницької діяльності. Куди були витрачені ці кошти позивачем невідомо, доказів того, що саме з вини виконавчої служби він не міг здійснювати свою підприємницьку діяльність позивачем не надано. Не доведені також вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди у зв»язку із погіршенням стану здоров»я, оскільки безпосередньо виконавча служба не здійснювала вилучення автомобіля у ОСОБА_1, затримання проводили працівники ДАІ, належний йому автомобіль був ушкоджений також не у зв»язку із конкретними діями виконавця. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Другий представник відповідача Степаненко Т.М. підтримала думку представника відповідача Рибальченка Є.С. і також просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представник відповідача Управління Державної казначейської служби України у м.Кривому Розі Дніпропетровської області Садовська М.А. заперечувала проти позову до них та вважає, що територіальний орган Державного казначейства України є неналежним відповідачем по справі, оскільки безпосередньо діями посадових осіб цього органу ніякої шкоди ОСОБА_1 не було заподіяно. Органи Держказначейства не несуть відповідальність за дії посадових осіб ДВС, вони тільки виконують функції обслуговування бюджетних коштів. Просила у задоволенні позову до них відмовити.
Представник третьої особи Приватного підприємства « Нива-ВШ» до суду не з»явився , про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, у зв»язку з чим, суд розглядає справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Вислухавши думку сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі , що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 07 грудня 2011 року була задоволена скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дзержинського відділу ДВС Криворізького міського управління юстиції Басс О.Є. Судом встановлена неправомірність дій вищеназваної посадової особи щодо винесення постанови про накладення арешту на автомобіль «Дачія- Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1, належний ОСОБА_1 та зобов»язаний державний виконавець усунути порушення, зняти арешт з автомобіля та повернути його власнику ( а.с.2). Вищеназвана ухвала суду була оскаржена Дзержинським ВДВС Криворізького МУЮ до апеляційного суду, але ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.05.2012 року апеляційна скарга відхилена та ухвала Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від залишена без змін ( а.с.3), тобто набрала законної сили.
Таким чином, неправомірність дій посадової особи Дзержинського ВДВС Криворізького МУЮ Дніпропетровської області в частині накладення арешту та вилучення майна, належного ОСОБА_1, а саме: автомобіля «Дачія- Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлена рішенням суду та ці обставини доведенню в даному процесі не підлягають.
Відповідно до ст.1174 ЦК України шкода ( матеріальна та моральна), завдана фізичній або юридичній особі незаконними діями, рішеннями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Між тим, відповідно до ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на підставі змагальності, сторони є рівними у наданні доказів та зобов»язані належними та допустимими доказами довести заявлені вимоги та заперечення.
Звернувшись до суду із вищеназваним позовом , ОСОБА_1 заявив початково вимоги про відшкодування на його користь матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями державного виконавця Дзержинського ВДВС в сумі10618,00 грн., з яких 618,00 грн. є вартістю ушкодженого ліхтаря заднього лівого білого на автомобілі «Дачія- Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1 під час перебування його на стоянці ПП « Нива-ВШ» , але у зв»язку із відшкодуванням ПП « Нива-ВШ» матеріальної шкоди на вищеназвану суму, позивачем були зменшені заявлені позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди до 10000 грн. В судовому засіданні позивач вказав, що це сума збитків, які він поніс внаслідок неможливості здійснювати підприємницьку діяльність, т.я. посадова особа відповідача позбавила його транспортного засобу , який він планував використовувати в проці підприємницької діяльності.
Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є витрати , яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено( упущена вигода).
Стверджуючи ,що внаслідок неправомірних дій посадової особи відділу Дзержинського ДВС Криворізького МУЮ йому була заподіяна матеріальна шкода, оскільки він не міг займатися підприємницької діяльністю, не отримував доходи від неї, позивач не надав жодного доказу на підтвердження заявлених позовних вимог. Не довів обставини, що його підприємницька діяльність була безпосередньо пов»язана із використанням транспортного засобу та у зв»язку з цим, він не зміг виконати свої зобов»язання по укладеним між ним і споживачами чи іншими суб»єктами підприємницької діяльності договорам, документи на підтвердження відсутності у нього доходів в період вилучення ТЗ, інші обставини, а також те, що є причинно - наслідковий зв»язок між неправомірними діями посадової особи відповідача та заподіяною матеріальною шкодою.
Суд вважає, що позивач ОСОБА_1 на підставі ст. 60 ЦПК України не довів належними доказами ні сам факт заподіяння такої шкоди та її розмір і у задоволенні позову в цій частині слід відмовити в повному обсязі.
Що стосується заявлених позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями держвиконавця, то суд вважає, що вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.
Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті ( в даному випадку вимоги ч.2 не розповсюджуються на спірні правовідносини).
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо). Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості і справедливості. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Необхідно з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позначених моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду, та з чого він при цьому виходить.
З урахуванням вимог діючого законодавства, суд обговорюючи розмір відшкодування позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди, виходить із суми, яку визначив сам позивач, тобто - 37 000 грн., також, суд враховує, характер та об'єм його фізичних, душевних, психічних страждань в зв'язку з незаконним тимчасовим вилученням належного йому майна, тривалість лікування. Так, рішенням суду , яке набрало законної чинності, встановлений факт неправомірності дій державного виконавця Дзержинського відділу ДВС Криворізького МУЮ щодо винесення арешту майна відповідача та у подальшому вилучення транспортного засобу. В якості доказів заподіяння моральної шкоди та понесених внаслідок цього душевних та фізичних страждань, позивач надав суду довідку , видану КЗ « Міська лікарня № 1» 28.10.2011 року з якої убачається, що в цей день ОСОБА_1 був доставлений швидкою допомогою до лікарні із скаргами на погіршення стану здоров»я після стресу. При огляді було встановлено, що він страждає на гіпертонічну хворобу, систематично не лікується, стан середньої ступені важкості , встановлений діагноз - гіпертонічна хвороба 2 ст., а також 02.11.2011 року позивач звертався до терапевта із скаргами на головний біль. Між тим, із цих документів не убачається, що він проходив стаціонарне чи амбулаторне лікування та з якого часу по якій, тобто не доведена тривалість перенесених ним фізичних страждань. Інших доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди та обгрунтування заявленого в позові розміру суду не було надано. Суд, вважає, що позивач ніс певні моральні страждання, пов»язанні з незаконним арештом та вилученням належного йому майна, але з урахуванням наданих доказів та, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вражає, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 300 грн., а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.
На підставі ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно частині ухвалених на користь позивача вимог.
Керуючись ст. ст. 22, 23, 1167, 1174 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, Управління Державної казначейської служби України у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідачів Приватне підприємство « Нива-ВШ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неправомірними діями державного виконавця задовольнити частково.
Стягнути з Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області за рахунок коштів Державного бюджету шляхом безспірного списання з рахунку відділу , який обслуговується Управлінням Державної казначейської служби України у м.Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 300 грн.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області за рахунок коштів Державного бюджету шляхом безспірного списання з рахунку відділу , який обслуговується Управлінням Державної казначейської служби України у м.Кривому Розі Дніпропетровської області на користь держави судовий збір пропорційно частині задоволених на користь позивача вимог в сумі 114 грн.70 коп.
Судові витрати в іншій частині віднести на рахунок Державного бюджету України.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу апеляційної скарги протягом 10 днів із дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми при його оголошенні , у той же строк із дня отримання копії рішення.
Повне рішення суду буде виготовлено на протязі п"яти днів із дня проголошення його вступної та резолютивної частини.
Суддя: В. В. Костенко