Справа №745/759/13-ц
Провадження №2/745/180/2013
04.11.2013 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Данькова О.М., при секретарі Петрикій І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Сосниця справу за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
17.09.2013 року ПАТ КБ «Приват Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №СNН0R000331131 від 20.11.2003 року, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 був виданий кредит в розмірі 3397,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.11.2005 року.
Оскільки, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, утворилася прострочена заборгованість по кредитному договору, яка станом на 25.06.2013 року становить 27040,13 грн.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №СNН0R000331131 від 20.11.2003 року у розмірі 27040,13 грн. та стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 270,40 грн.
В судове засідання представник позивача ПАТ КБ «Приват Банк» не з"явився, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, з якої вбачається, що заявлені позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує. В судове засіданя відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. За таких обставин, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до умов кредитного договору №СNН0R000331131 від 20.11.2003 року ОСОБА_1 було надано споживчий кредит в розмірі 3397,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.11.2005 року.
В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач умови договору не виконує, в зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом, станом на 25.06.2013 року в розмірі 27040,13 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 2840,21 грн., заборгованість по процентам - 8489,70 грн., пеня - 15710,22 грн.
Судом також встановлено, що вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 06.05.2005 року відповідач був засуджений за ст.ст. ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, зокрема, за те, що 19.11.2003 року ОСОБА_1, на підставі завідомо підробленої довідки про доходи сім'ї, в заяві на отримання споживчого кредиту вказав суму заробітної плати та, шляхом обману, повторно, за кредитним договором №1131 від 20.11.2003 року отримав без мети повернути споживчий кредит в розмірі 3397,00 грн. з платою за користування в розмірі 943,71 грн., яким розпорядився у власних цілях та не проплатив заборгованість по кредиту у повному обсязі, а також не сплатив відсотки за користування, чим спричинив ЗАТ "ПриватБанк" матеріальну шкоду в розмірі 4340,71 грн.
Цим же вироком з ОСОБА_1, в рахунок відшкодування завданих збитків, на користь ЗАТ "ПриватБанк" стягнуто 3762,65 грн. Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно з п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України ( 254к/96-ВР )); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК України).
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 228 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", ст.ст. 10, 11, 212 - 214, 215, 224-228 ЦПК України,
В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Чернігівської області через Сосницький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.М.Даньков