ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
04 листопада 2013 року Справа № 17/258
За позовом Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт", м. Луганськ
до відповідача Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ
про стягнення 51 223 грн. 08 коп.
орган виконання судових рішень - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області
Суддя Василенко Т.А.
Секретар судового засідання Лисенко В.П.
У засіданні брали участь:
від позивача - Кузовова О.Ю., дов. б/н від 21.05.2013;
від відповідача - не прибув;
від органу виконання судового рішення - не прибув.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: розгляд скарги Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" від 09.09.2013 на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, яка надійшла до суду 10.09.2013, з наступними вимогами:
1. Визнати незаконною бездіяльність УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР щодо не відповіді та не реагування на звернення від 21.06.2013, щодо здійснення дій по виконавчому провадженню ВП № 16264764;
2. Визнати незаконною бездіяльність УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР щодо не відповіді на звернення від 21.06.2013 щодо здійснення дій по виконавчому провадженню ВП № 16264764 у встановлений законом термін;
3. Визнати незаконною бездіяльність УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР щодо не поновлення виконавчого провадження ВП № 16264764, відкритого за наказом господарського суду № 17/258;
4. Визнати незаконною бездіяльність УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР щодо не реагування відповідно до законодавства на заяву про передачу виконавчого провадження ВП № 16264764 від 15.08.2013;
5. Визнати незаконною бездіяльність УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР щодо не реагування на скаргу на бездіяльність державних виконавців від 28.08.2013;
6. Визнати незаконною бездіяльність УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР щодо не проведення всіх передбачених законом виконавчих дій для виконання судового рішення по справі № 17/258, при здійсненні виконавчого провадження ВП №16264764;
7. Зобов'язати УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР поновити виконавче провадження ВП № 16264764, відкрите за наказом господарського суду № 17/258;
8. Зобов'язати УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР розглянути заяву про передачу виконавчого провадження ВП № 16264764, відкритого за наказом господарського суду № 17/258 від 15.08.2013 та винести постанову згідно діючого законодавства;
9. Зобов'язати УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР розглянути скаргу від 28.08.2013 та винести відповідну постанову за результатами її розгляду;
10. Зобов'язати УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР здійснити усі, передбачені законом дії щодо виконання рішення господарського суду за виконавчим провадженням ВП № 16264764, відкритим за наказом господарського суду № 17/258.
Представником позивача до суду надані додаткові пояснення від 04.11.2013 з додатковим обґрунтуванням заявлених вимог.
В той же час, як свідчать подані пояснення, заявником фактично змінені вимоги за скаргою. Так, за поясненнями позивач просить суд:
1. Визнати незаконною бездіяльність УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР щодо не відповіді на звернення від 21.06.2013, щодо здійснення дій по виконавчому провадженню ВП № 16264764 у встановлений законом термін;
2. Визнати незаконною бездіяльність УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР щодо не поновлення виконавчого провадження ВП № 16264764, відкритого за наказом господарського суду № 17/258;
3. Визнати незаконною бездіяльність УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР щодо не реагування відповідно до законодавства на заяву про передачу виконавчого провадження ВП № 16264764 від 15.08.2013;
4. Визнати незаконною бездіяльність УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР щодо не реагування на скаргу на бездіяльність державних виконавців від 28.08.2013;
5. Зобов'язати УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР поновити виконавче провадження ВП № 16264764, відкрите за наказом господарського суду № 17/258;
6. Зобов'язати УДВС ГУЮ у Луганській області розглянути заяву про передачу виконавчого провадження ВП № 16264764, відкритого за наказом господарського суду №17/258 від 15.08.2013 та винести постанову згідно діючого законодавства;
7. Зобов'язати УДВС ГУЮ у Луганській області розглянути скаргу від 28.08.2013 та винести відповідну постанову за результатами її розгляду.
Відповідно до п. 9.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".
У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31,41, 42, 62, пунктів 1-3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів ХІ, ХІІ, ХІІ ГПК тощо.
В той же час, нормами ГПК України не передбачено можливості зміни стороною вимог за таким документом як «письмові пояснення».
Так, відповідно до п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Так, в п. 3.11 вказаної постанови зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі
надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.
В даному випадку, за письмовими поясненнями від 04.11.2013 позивач фактично змінив предмет скарги, але при цьому не дотримався вказаних вище правил вчинення відповідної процесуальної дії, а також не направив відповідну заяву позивачу та Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області.
Виходячи з цього, письмові пояснення долучаються до матеріалів справи, але змінені вимоги до розгляду не приймаються, у зв'язку з чим суд розглядає скаргу за первісно заявленими вимогами.
Позивач за поясненнями від 18.09.2013 проти скарги заперечує та вказує, що дії ДВС щодо зупинення виконавчого провадження відносно ДП «Луганськвугілля» є правомірними та відповідають нормам ст.ст. 15,37 Закону України «Про виконавче провадження».
В той же час, представники позивача і Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Луганській області в дане судове засідання не з'явилися та не надали витребувані документи. Відповідно до ст. 121-1 ГПК України неявка представників сторін та ДВС не є перешкодою для розгляду скарги по суті. В даному випадку, всі заінтересовані особи були належним чином повідомлені про дату та час судових засідань і мали реальну можливість забезпечити явку своїх представників до суду та надавати відповідні пояснення та заперечення.
Виходячи з наведеного, суд розглядає скаргу в присутності представника позивача.
В обґрунтування вимог за скаргою позивач посилається на наступне.
Відповідно до постанови від 05.04.2013 Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області зупинив виконавче провадження № 16264764, відкрите за наказом суду від 23.11.2009 № 17/258, у зв'язку з порушенням господарським судом Луганської області провадження у справі № 913/206/13-г про банкрутство Державного підприємства "Луганськвугілля".
Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.06.2013 провадження у справі № 913/206/13-г було припинено.
21.06.2013 позивачем до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, було направлено заяву від 20.06.2013 за якою повідомлено про припинення провадження у справі № 913/206/13-г. Також, за заявою, стягувач просив поновити виконавче провадження і надіслати на його адресу копію відповідної постанови, але відповіді на зазначену заяву ним отримано не було.
16.08.2013 підприємство звернулось до начальника Головного управління юстиції у Луганській області із заявою від 15.08.2013 про передачу виконавчого провадження №16264764 на виконання до Відділу державної виконавчої служби Перевальського районного управління юстиції. Але відповіді на вказану заяву також отримано не було та інформація щодо передачі виконавчого провадження в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень відсутня.
Виходячи з наведеного, позивачем 28.08.2013 було оскаржено бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень до начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області.
Так, згідно ч. 8 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду.
Але відповіді на скаргу стягувач не отримав та в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень постанова про відмову у задоволенні скарги або постанова про поновлення виконавчого провадження відсутні.
Частиною 5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.
На даний час підстави для зупинення виконавчого провадження відсутні, але виконавче провадження не поновлено.
Відповідач вважає дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області щодо не поновлення виконавчого провадження № 16264764 порушують його права та інтереси та суперечать нормам Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач проти скарги заперечує з підстав наведених у письмових поясненнях та вказаних вище.
Орган виконання судових рішень заперечень на скаргу позивача не надав, явку своїх представників у судові засідання двічі не забезпечив, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Оцінивши матеріали справи, подану скаргу та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обов'язковими для виконання на всій території України. Обов'язковість рішення суду, як одна з засад судочинства також встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.
Статтею 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов, господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службою підлягають рішення, ухвали і постави судів загальної юрисдикції у цивільних справах та господарських судів.
Рішенням господарського суду Луганської області від 09.11.2009 у справі № 17/258 позов задоволено та стягнуто з Державного підприємства "Луганськвугілля" на користь Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" інфляційні нарахування у сумі 39 290 грн. 90 коп., 3 % річних у сумі 11 932 грн. 18 коп. витрати по сплаті державного мита у сумі 512 грн. 23 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп.
На виконання вказаного рішення господарським судом Луганської області видано наказ від 23.11.2009 № 17/258.
Постановою від 09.12.2009 Відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Луганській області було відкрито виконавче провадження № 16264764 з виконання наказу суду № 17/258.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.03.2013 порушено провадження у справі № 913/206/13-г про банкрутство ДП "Луганськвугілля" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою державного виконавця ВПВР від 05.04.2013 у зв'язку з порушенням справи про банкрутство боржника, виконавче провадження зупинено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.06.2013 провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Луганськвугілля" припинено, скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, копія ухвали направлена всім кредиторам, які звернулись з кредиторськими вимогами, у тому числі і ДП "Донбаснафтопродукт" ТОВ "Донбаснафтопродукт".
В свою чергу, ДП "Донбаснафтопродукт" ТОВ "Донбаснафтопродукт" 21.06.2013 звернулось до ВПВР із заявою від 20.06.2013 про поновлення відповідного виконавчого провадження у зв'язку з припиненням провадження у справі про банкрутство боржника. Вказана заява була одержана ВПВР 25.06.2013, що підтверджено відомостями з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", що з огляду на п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 є доказом отримання адресатом відповідного поштового відправлення.
У зв'язку з тим, що стягувач не одержав постанову державного виконавця про поновлення виконавчого провадження протягом 30-денного терміну, встановленого Законом України "Про звернення громадян", який за розрахунком скаржника закінчився 28.07.2013 (з урахуванням 3 днів на доставку кореспонденції), стягувач в 10-денний термін, а саме: 07.08.2013 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність ВПВР.
В той же час, 16.08.2013 стягувач звернувся до начальника Головного управління юстиції у Луганській області із заявою від 15.08.2013 про передачу виконавчого провадження №16264764 на виконання до Відділу державної виконавчої служби Перевальського районного управління юстиції.
Але відповіді на цю заяву скаржником не отримало, інформації щодо передачі виконавчого провадження до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень не внесено.
28.08.2013 позивачем оскаржено бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень до начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області.
Відповіді на скаргу підприємство не отримало, в Єдиному державно реєстрі виконавчих проваджень постанова про відмову у задоволенні скарги або постанова про поновлення виконавчого провадження відсутні.
Наведені вище обставини та, власне, тексти зазначених заяв та скарг свідчать про те, що суть поданих звернень зводиться до того, що ВПВР своєчасно не поновив виконавче провадження і не розпочав виконавчі дії, а органи державної виконавчої служби, в свою чергу, взагалі не реагували на звернення стягувача та не надавали відповіді на них.
Відповідно до Положення про Управління державної виконавчої служби головних управлінь юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.04.2012 № 549/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.2012 за № 547/20860, Управління державної виконавчої служби головних управлінь юстиції в областях є структурним підрозділом головних управлінь юстиції в областях, що забезпечує реалізацію повноважень Державної виконавчої служби України. До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.
Згідно Положення про ВПВР, затвердженого наказом Головного управління юстиції у Луганській області 21.06.2012 № 861-13, основним завданням Відділу є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень у порядку, встановленому законодавством.
Тобто, обов'язок виконання судових рішень покладено безпосередньо на ВПВР, який діє відповідно до ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження".
Як свідчать матеріали справи, виконавче провадження № 16264764, було зупинено у зв'язку з порушенням стосовно боржника - ДП «Луганськвугілля» справи про банкрутство на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Статтею 39 вказаного Закону визначено, що за даних обставин виконавче провадження зупиняється до закінчення строку дії зазначеної обставини. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача.
Стягувач звернувся до ВПВР із заявою, за якою повідомив про припинення провадження у справі про банкрутство боржника і дана заява одержана відповідним органом 25.06.2013.
Матеріали справи свідчать про те, що ДВС не вчинено жодних дій, спрямованих на поновлення відповідного виконавчого провадження, не надано відповіді про неможливість такого поновлення або інше. При цьому, в ході судового розгляду скарги, ВПВР жодного разу не забезпечив явку повноважного представника в засідання суду, не надав жодної інформації про наявність і стан виконання заяви стягувача. Також не було надано жодних відомостей про поновлення виконавчого провадження або будь-яких пояснень чи заперечень за скаргою.
Згідно ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.
В даному випадку, про усунення обставин, що стали підставою для зупинення виконавчого провадження, ДВС стало відомо 25.06.2013.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 04.11.2013 відомості про поновлення виконавчого провадження з виконання наказу суду № 17/258 до Реєстру не вносилися.
Виходячи з наведеного вище та матеріалів справи, слід зазначити, що доводи скаржника про визнання незаконною бездіяльності УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР щодо не поновлення виконавчого провадження ВП № 16264764, відкритого за наказом господарського суду № 17/258, є обґрунтованими.
За таких обставин, вимога про зобов'язання УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР щодо поновлення виконавчого провадження ВП № 16264764 з виконання наказу господарського суду № 17/258, підлягає задоволенню. В той же час, виходячи з того, що державною виконавчою службою була припущена неправомірна бездіяльність щодо непоновлення відповідного виконавчого провадження, то також слід задовольнити і вимоги за скаргою щодо зобов'язання ВПВРУ здійснити всі дії, передбачені законом, щодо виконання відповідного рішення суду.
Стосовно вимог про визнання незаконною бездіяльності УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР щодо не відповіді та не реагування на звернення від 21.06.2013, щодо здійснення дій по виконавчому провадженню ВП № 1626476, то фактично вказані вимоги дублюють одна одну та були задоволені судом вище за ухвалою шляхом визнання незаконною бездіяльності в частині непоновлення відповідного виконавчого провадження.
Стосовно вимоги про нереагування відповідно до законодавства на заяву від 15.08.2013 про передачу виконавчого провадження № 29615706, то у задоволенні цієї вимоги слід відмовити, оскільки за змістом п. 6.3 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС, територіальних органів ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника регіонального органу ДВС щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС. Вказана заява адресована іншій особі - начальнику Головного управління юстиції у Луганській області, який не має відповідних повноважень, а Головне управління юстиції не є органом Державної виконавчої служби в розумінні ст. 121-2 ГПК України.
Стосовно вимог, пов'язаних з поданням скарги на бездіяльність державного виконавця начальнику Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, то відповідно до ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Частиною 6 даної статті врегульовано, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо їх оскарження передбачено цим Законом. Пунктом 8 цієї статті передбачено, що скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
Тобто, 10-денний строк розгляду скарги встановлено у разі подання відповідної скарги начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Стягувач подав скаргу начальнику Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, а Закон України "Про виконавче провадження" не регулює строки розгляду таких скарг. Скарга за дорученням начальника Управління державної виконавчої служби була розглянута начальником ВПВР і заявнику направлена відповідна постанова.
Оскільки позивачем не доведено, що Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області порушено строки розгляду скарги, вимоги в частині, що стосуються нереагування на скаргу від 28.08.2013 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області задовольнити частково.
2. Визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області щодо не поновлення виконавчого провадження № 16264764, відкритого на підставі наказу господарського суду Луганської області № 17/258.
3. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області поновити виконавче провадження № 16264764, відкрите на підставі наказу господарського суду Луганської області № 17/258, і направити копії постанови сторонам виконавчого провадження.
4. Зобов'язати УДВС ГУЮ у Луганській області в особі Відділу ПВР здійснити усі, передбачені законом дії щодо виконання рішення господарського суду за виконавчим провадженням ВП № 16264764, відкритим за наказом господарського суду № 17/258.
5. В решті вимог скаргу відхилити.
Суддя Т.А. Василенко