ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
04 листопада 2013 року Справа № 913/2525/13
Провадження № 6/913/2525/13
За позовом Державного підприємства «Одеська залізниця», м. Одеса
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», смт. Дубівський, м. Антрацит Луганської області
про стягнення 29 645 грн. 00 коп.
Суддя Василенко Т.А.
Секретар судового засідання Лисенко В.П.
У засідання брали участь:
від позивача - не прибув;
від відповідача - не прибув.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у сумі 29 645 грн. 00 коп. за неправильно зазначену масу вантажу.
Сторони правом на участь своїх представників у судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
В той же час, від позивача на адресу суду надійшов лист б/н від 14.10.2013, за яким останній зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, надав витребувані судом документи та просить суд розглянути справу без участі представника ДП «Одеська залізниця».
Суд надані позивачем документи прийняв до розгляду, залучив до матеріалів справи та задовольнив клопотання позивача, викладене у листі, виходячи з того, що ухвалою суду від 07.10.2013 суд не визнавав явку сторін обов'язковою.
Так, суд вважає за можливе розглянути дану справу за умови відсутності представників позивача і відповідача, оскільки відповідно до ст. 22 ГПК України участь у судовому засіданні є правом сторін, яким позивач і відповідач не скористалися.
Відповідач, в свою чергу, за відзивом № 05/1074 від 03.10.2013 на позовну заяву, проти позову заперечує та зазначає, що станцією «Знам'янка» не було запрошено представників ТОВ ЦЗФ «Нагольчанська» для сумісного зважування спірного вагону 23.04.2013. При цьому, вагон був прийнятий до перевезення без зауважень.
Крім того, відповідачем подано клопотання з відповідними додатками до нього про зменшення розміру штрафних санкцій до однієї провізної плати.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що позивач не зазнав збитків у зв'язку із недовантаженням вантажу. Товариство вживає всі необхідні заходи для усунення причин недовантажень або перевантажень, а саме: вантаж зважується на вагах, що пройшли державну перевірку; неодноразово надсилалися листи до начальника Дебальцевської дирекції Донецької залізниці та генеральному директору ДП «Укрзалізниці» з проханнями проводити переважування вантажів на станції Карахаш за участю представників залізниці.
В той же час, підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані. Так, підприємство має заборгованість перед ПФУ в сумі 3 627 546 грн. 88 коп. та кредиторську заборгованість перед третіми особами в сумі 82 016 645 грн. 32 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд
20.04.2013 зі станції Карахаш Донецької залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська» здійснило відправлення вагону № 68536846 за накладною № 50681154 на станцію призначення - Трипілля - Дніпровське Південно - Західної залізниці, вантажоодержувачу - «Трипільська ТЕЦ» ПАТ «Центренерго».
23.04.2013 при прибутті вагону на станцію Знам'янка Одеської залізниці було проведено переважування маси вантажу у вказаному вагоні.
За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні № 68536846 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 57 450 кг, замість 69 000 кг, що на 11 550 кг менше, ніж визначено у накладній.
Переважування здійснено за участю представників станції, за результатами складено акт загальної форми № 9549 від 22.04.2013 і комерційний акт АА № 023291/179 від 23.04.2013.
Крім цього, невідповідність маси вантажу була підтверджена при повторному переважуванні на станції призначення - Черкаси Одеської залізниці, що зафіксовано в комерційному акті АА № 023291/179/92 від 23.04.2013 в розділі «Є», де зазначено, що при перевірці вантажу - різниці проти цього акту не виявилось.
Оскільки відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф відповідно до положень ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України у сумі 29 645 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.
Відповідач проти позову заперечує та просить суд зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати.
Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
В даному випадку, відповідач за накладною № 50681154 від 20.04.2013 зі станції Карахаш Донецької залізниці здійснив відправлення вагону № 68536846 за накладною № 50681154 на станцію призначення - Трипілля - Дніпровське Південно - Західної залізниці, вантажоодержувачу - «Трипільська ТЕЦ» ПАТ «Центренерго».
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
23.04.2013 при прибутті вагону на станцію Знам'янка Одеської залізниці було проведено переважування маси вантажу у вказаному вагоні.
За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні № 68536846 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 57 450 кг, замість 69 000 кг, що на 11 550 кг менше, ніж визначено у накладній.
Переважування здійснено за участю представників станції і за результатами складено акт загальної форми № 9549 від 22.04.2013 і комерційний акт АА № 023291/179/92 від 23.04.2013.
Переважування здійснювалося на справних 150 - тонних вагонних вагах.
В той же час, в комерційному акті АА № 023291/179/92 від 23.04.2013 зазначено, що навантаження навалом, вище бортів, мається захисне маркування вантажу бороздами, слідів втрати та крадіжки вантажу не виявлено.
Відповідно до відмітки в розділі «Є» комерційного акту АА № 023291/179/92 від 23.04.2013 станції призначення - Трипілля - Дніпровське Південно - Західної залізниці, зазначено, що при перевірці вантажу - різниці проти цього акту не виявилось.
Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) (z0763-11), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правил оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Пунктом 22 "Правил видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правил складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту контрольне переважування маси вантажу у спірних вагонах проводилось на 150-тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
При цьому, невідповідність маси вантажу у вказаному вище вагоні була підтверджена при повторному переважуванні на станції призначення.
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).
Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно із п. 5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.
Як було наведено вище, факт невірного зазначення відомостей у накладній зафіксований актом загальної форми № 9549 від 22.04.2013 і комерційним актом АА № 023291/179/92 від 23.04.2013.
В той же час, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає відповідальність для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.
Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно накладної № 50681154 провізна плата на вагон становить 5 929 грн. 00 коп., у зв'язку з чим сума штрафу складає 29 645 грн. 00 коп. (5 929 х 5 = 29 645).
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій слід зазначити наступне.
У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Виходячи з норм діючого законодавства та обставин справи, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір штрафних санкцій до 17 787 грн. 00 коп. (3 провізні плати).
За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача штраф у сумі 17 787 грн. 00 коп., в решті вимог відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги чинного законодавства у повному обсязі.
На підставі викладеного, ст. ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», м. Антрацит Луганської області, смт. Дубівський, вул. Гагаріна, буд. 51, код 00179648, на користь:
- Державного підприємства «Одеська залізниця», м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код 01071315, штраф в сумі 17 787 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1 720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 06.11.2013.
Суддя Т.А. Василенко