30.10.13р. Справа № 904/7280/13
За позовом Приватного підприємства "ТЄД", м. Алчевськ, Луганська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електродпостач", м.Дніпропетровськ, Дніпропетровська обл.
про стягнення 44 625,79 грн. боргу за договором на виконання робіт
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
Позивача - Тур А.Д., директор Приватного підприємства "ТЄД", розпорядження №1 від 16.08.2002 року.
Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)
Позивач просить стягнути з Відповідача 44 625,79 грн. боргу за договором на виконання робіт, з яких: 37 720 грн. - основного боргу, 1 029,38 грн. - збитків від інфляції, 2 432,18 грн. - 3 % річних, 3 444,23 грн. - пені. Позовні вимоги мотивовані порушенням Відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд
29.09.2010р. сторонами укладено договір № 2909/10 (далі Договір) на виготовлення, поставку та введення в експлуатацію устаткування згідно з вимогами Технічного Завдання (Додаток № 1) і в комплектності відповідно до Додатку № 2, а саме силового випрямляча до печі ДАПТ-0,4.
Загальна сума Договору, згідно з п. 2.1 - 188 600,00 грн.
Відповідно до п. 2.2 Договору оплата проводиться у наступному порядку:
2.2.1 - 60% від суми Договору - попередня оплата протягом 5 банківських днів після підписання даного Договору;
2.2.2 - 20 % від суми Договору - попередня оплата протягом 5 банківських днів за повідомленням про готовність обладнання для проведення пуско-налагоджувальних робіт;
2.2.3 - 20 % від суми Договору - оплата протягом 5 банківських днів після підписання сторонами акту вводу в експлуатацію обладнання.
На виконання умов Договору, 07.10.2010р. проведена передоплата - 113 160,00 грн., у зв'язку з чим виписано податкову накладну ТОВ "Електродпостач" № 126 від 07.10.2010р. Роботи на цю суму виконані й оформлені актом приймання-здачі робіт від 30.12.2010р.
Також, на виконання умов Договору, 09.02.2011р. сплачено - 37 720,00 грн., у зв'язку з чим виписано податкову накладну ТОВ "Електродпостач" № 26 від 09.02.2011 року. Роботи на цю суму виконані й оформлені актом приймання-здачі робіт від 17.02.2011р.
Відповідно до п.2.2.3 Договору залишок 20% від суми договору - сплачується протягом 5 банківських днів після підписання сторонами акту введення в експлуатацію обладнання.
Остаточно роботи виконані, про що оформлено акт прийому-передачі робіт від 12.07.2011р. на суму 37 720,00 грн. і виписана податкова накладна № 8 від 12.07.2011р. на вказану суму.
У порушення п. 2.2.3 Договору, ці роботи до теперішнього часу не оплачені.
Згідно з п. 4.4 Договору за несвоєчасну оплату за виготовлене обладнання Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діє в цей період, від неоплаченої суми Устаткування, за кожен день прострочення.
05.03.2013р. Позивач направив Відповідачеві претензію з вимогою сплатити борг, але до тепер відповіді не отримав.
На прострочений борг Відповідача, Позивачем нараховані: 1 029,38 грн. - збитків від інфляції, 2 432,18 грн. - 3 % річних, 3 444,23 грн. - пені, які також Відповідачем не сплачені.
Наведене стало причиною звернення Позивачем з даним позовом до суду.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Спірний Договір за своїм змістом є договором підряду.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.
Перевіривши розрахунок пені, збитків від інфляції та 3% річних, господарський суд встановив, що Позивачем невірно визначено період прострочення, який згідно з умовами Договору почався з 20.07.11р., а не з 17.07.13р., як те зазначено Позивачем.
3 % річних за період з 20.07.11р. по 21.08.13р. за перерахунком суду становлять 2 365,51 грн., пеня за період з 20.07.11р. по 17.01.12р. - 2 898,53 грн. У період з 20.07.11р. по 01.07.13р. мала місце дефляція, тому вимоги Позивача в цій частині задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню: 37 720 грн. - основного боргу, 2 365,51 грн. - 3 % річних, 2 898,53 грн. - пені, решта вимог задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електродпостач" (49038, Дніпропетровська обл., м.Дніпропетровськ, вул. Пастера, буд.4, офіс 118, код ЄДРПОУ 336 118 32) на користь Приватного підприємства "ТЄД" (94203, Україна, м. Алчевськ, Луганської області, вул. Шевцової, 5, код ЄДРПОУ 321 492 27) 37 720,00 грн. - основного боргу, 2 365,51 грн. - 3 % річних, 2 898,53 грн. - пені, 1 643,39 грн. - судового збору.
У решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане_______________