Справа № 2610/25185/2012
Провадження №2/761/2123/2013
02 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді: Волошина В.О.
при секретарі: Бойчук С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
В лютому 2012 р. позивач ДП АТ «НАК «Украгролізинг» звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до відповідачів: ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 2), в якому позивач просив суд: стягнути з відповідача 1 на свою користь 15474,02 грн., з відповідача 2 - 4445,4 грн., а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору покласти на відповідачів 1,2.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що Державною фінансовою інспекцією України встановлено перерахування позивачем коштів ТОВ «Супутник» за фактично не поставлені зернозбиральні комбайни КЗС 9-1-01 «Славутич» в загальній сумі 3999000,0 грн., чим порушено вимоги ст. 193 ГК України; ст.ст. 525, 526 ЦК України. Порушення допущено з вини колишнього голови правління позивача - відповідача 1 (з 15 лютого 2007 р. генерального директора), яким прийнято рішення про перерахування коштів товариству за фактично не поставлення 7 зернозбиральних комбайнів КЗС 9-1-01 «Славутич» та заступника генерального директора позивача - відповідача 1, яким підписані договори відповідального зберігання та акти приймання-передачі фактично непоставлених ТОВ «Супутник» зернозбиральних комбайнів.
На підставі положень ст. ст. 132, 133 КЗпП України, позивач вважає, що за заподіяну шкоду при виконанні трудових обов'язків відповідачі 1, 2 мають понести відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, тобто відповідач 1 у розмірі середнього місячного заробітку, що складає 15474,02 грн. та відповідач 2 - 4 445,40 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 вересня 2012р. заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2012р. було скасовано і призначено справу до розгляду в загальному порядку.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених в позові, просив суд позов задовольнити.
Відповідачі 1, 2 та представник відповідача 1, проти позову заперечували, зазначаючи, що діями відповідачів 1, 2 не було спричинено шкоду стороні позивача, що заявлені позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону.
В подальшому відповідачі 1, 2 в судові засідання не з'явилися, поважності причин неявки суду не повідомили.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено судом 20 січня 2006 р. між ВАТ «НАК «Украгролізинг» та ТОВ «Супутник» укладено договір поставки за номером № 06-2/2 (а. с. 5). Згідно з його вимогами ТОВ «Супутник» зобов'язується передати у встановлені договором строки сільськогосподарську техніку, вантажні автомобілі та обладнання для сільгосппереробки щодо яких немає обмеження надання її в лізинг (п. 1.1 договору). Товар передається у власність позивача з метою надання його у користування на визначений строк третім особам (лізингоодержувачам) на умовах договору фінансового лізингу(п. 1.2 договору).
На виконання умов договору поставки № 06-2/2 від 20 січня 2006 р. позивачем неодноразово здійснювалось придбання (оплата) товару для лізингоотримувачів, згідно з укладеними договорами фінансового лізину та актами приймання-передачі до них.
Як зазначає позивач, за дорученням відповідача 1 позивачем перераховано остаточну оплату за 8 зернозбиральних комбайнів в розмірі 50 %, що становить 2255243,50 грн. в порушення умов п. 7.4.2. договору поставки № 06-2/2 від 20 січня 2006р., яким визначено, що остаточний розрахунок за кожну одиницю товару, вартість якого не є оплаченою здійснюється в місячний строк після укладення тристороннього акту, за умови надходження бюджетних коштів для закупівлі.
Як вбачається з матеріалів справи такі акти приймання-передачі не укладались, тобто відповідач 1 свідомо порушив умови договору поставки та безпідставно дав доручення перерахувати кошти. В судовому засіданні відповідач 1 вказані обставини не спростував.
В подальшому придбані комбайни, згідно з договорами зберігання від 31 травня 2007р. № 134 (а. с. 26-28), від 31 серпня 2007р. за № 31-08/1 (а. с. 34-36), від 28 вересня 2007р. № 28-09 (а. с. 40-42) укладеного з ТОВ «ВКТ «Супутник» та позивачем в особі відповідача 2 передано на зберігання.
Судом встановлено, що в ході перевірки проведеної Державною фінансовою інспекцією України на виконання постанови Апеляційного суду міста Києва від 26 жовтня 2011 р. № 01-9241-ПП, проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача, на підставі якої складено акт від 09 грудня 2011 р. (а. с. 54-92).
Згідно з актом Державної фінансової інспекції України встановлено, що за наданою інформацією Інспекцією Держтехнагляду 7 зернозбиральних комбайнів КЗС 9-1-01 «Славутич», що передані позивачем на зберігання, зареєстровано на праві власності за суб'єктами господарювання, які придбали їх самостійно за власні кошти, а не у позивача.
Державною фінансовою інспекцією України, також встановлено перерахування позивачем коштів ТОВ «Супутник» за фактично не поставлені зернозбиральні комбайни КЗС 9-1-01 «Славутич» в загальній сумі 3999000,0 грн., чим порушено вимоги ст. 193 ГК України , ст.ст. 525, 526 ЦК України.
Даним актом встановлено, що порушення допущено з вини колишнього голови правління позивача - відповідача 1 (з 15 лютого 2007 р. генерального директора), яким прийнято рішення про перерахування коштів товариству за фактично не поставлення 7 зернозбиральних комбайнів КЗС 9-1-01 «Славутич» та заступника генерального директора позивача - відповідача 2, яким підписані договори відповідального зберігання та акти приймання-передачі фактично непоставлених ТОВ «Супутник» зернозбиральних комбайнів.
Таким чином, внаслідок протиправних дій відповідачів 1, 2 позивачу завдано збитки на суму 3990000,0 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Згідно положень ст. 133 цього Кодексу, у відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть: керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних, грошових чи культурних цінностей.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що за заподіяну шкоду позивачу при виконанні трудових обов'язків, відповідач 1 та відповідач 2 мають понести відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, тобто відповідач 1 у розмірі середнього місячного заробітку, що складає 15 474,02 грн. та відповідач 2 - 4 445,40 грн.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача 1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмір 166,75 грн.; з відповідача 2 - 47,85 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 169, 179, 208, 209, 213 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. ст. 132, 133 КЗпП України; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992р. за № 9 з подальшими змінами та доповненнями, суд, -
Позов Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» 15474 /п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири/ грн. 02 коп.; судовий збір у розмірі 166 /сто шістдесят шість/ грн. 75 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» 4445 /чотири тисячі чотириста сорок п'ять/ грн. 40 коп.; судовий збір у розмірі 47 /сорок сім/ грн. 85 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: