Справа №641/8915/13. Головуючий 1 інст.: - Курганникова О.А.
Провадження №22-ц/790/6683/13. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.
Категорія: визнання договорів частково недійсними.
30 жовтня 2013 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: - Кокоші В.В.,
суддів: - Шевченко Н.Ф., Пономаренко Н.Ф.,
при секретарі: - Гелашвілі Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 3 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Харківського національного університету внутрішніх справ, Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області - про визнання договорів частково недійсними,
13 серпня 2013 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до Харківського національного університету внутрішніх справ, Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, в якому просив визнати недійсним п.2.3.5 договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 21 вересня 2007 року, який укладено між ним та ХНУВС, ГУ МВС України в Харківській області; визнати відсутнім його обов'язок після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначений ГУМВС у Харківській області і відпрацювати не менше трьох років; визнати недійсним п. 3.2 договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 21 вересня 2007 року, який укладено між ним та ХНУВС, ГУМВС України у Харківській області; визнати що його відмова від подальшого проходження служби на посадах навчальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання не є підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України; визнати недійсним п. 2.5 угоди про підготовку фахівців в ХНУВС за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування від 1 вересня 2006 року, яку укладено між ним ХНУВС; визнати відсутнім його обов'язок у разі звільнення з органів внутрішніх справ після закінчення навчання до встановленого трьох річного терміну за підставами, передбаченими п. 3 угоди про підготовку фахівців в ХНУВС за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування від 1 вересня 2006 року відшкодувати МВС України витрати за період навчання; визнати недійсним п. 3.1 угоди про підготовку фахівців в ХНУВС за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування від 1 вересня 2006 року, яку укладено між ним та ХНУВС; визнати що звільнення його з органів внутрішніх справ до закінчення 3-х річного терміну перебування на службі за власним бажанням без поважних причин не є підставою відшкодування МВС України вартості навчання в разі дострокового розірвання угоди про підготовку фахівців в ХНУВС за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування від 1 вересня 2006 року.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що вказані правочини порушують публічний порядок, спрямовані на порушення його конституційних прав і свобод
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 3 вересня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі з підстав, передбачених п. 3. ч. 2 ст. 122 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд виходив з того, що в провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться інша справа за тотожнім позовом ОСОБА_6 до Харківського національного університету внутрішніх справ, Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про захист прав споживача та визнання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 21 вересня 2007 року, угоди про підготовку фахівців в Харківському національному університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування від 1 вересня 2006 року частково недійсними.
Такий висновок суду відповідає нормам процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2013 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до Харківського національного університету внутрішніх справ, Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, в якому просив визнати недійсним п.2.3.5 договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 21 вересня 2007 року, який укладено між ним та ХНУВС, ГУ МВС України в Харківській області; визнати відсутнім його обов'язок після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначений ГУМВС у Харківській області і відпрацювати не менше трьох років; визнати недійсним п. 3.2 договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 21 вересня 2007 року, який укладено між ним та ХНУВС, ГУМВС України у Харківській області; визнати що його відмова від подальшого проходження служби на посадах навчальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання не є підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України; визнати недійсним п. 2.5 угоди про підготовку фахівців в ХНУВС за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування від 1 вересня 2006 року, яку укладено між ним ХНУВС; визнати відсутнім його обов'язок у разі звільнення з органів внутрішніх справ після закінчення навчання до встановленого трьох річного терміну за підставами, передбаченими п. 3 угоди про підготовку фахівців в ХНУВС за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування від 1 вересня 2006 року відшкодувати МВС України витрати за період навчання; визнати недійсним п. 3.1 угоди про підготовку фахівців в ХНУВС за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування від 1 вересня 2006 року, яку укладено між ним та ХНУВС; визнати що звільнення його з органів внутрішніх справ до закінчення 3-х річного терміну перебування на службі за власним бажанням без поважних причин не є підставою відшкодування МВС України вартості навчання в разі дострокового розірвання угоди про підготовку фахівців в ХНУВС за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування від 1 вересня 2006 року.
Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 2 вересня 2013 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до Харківського національного університету внутрішніх справ, Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про захист прав споживачів, визнання договорів частково недійсними, а справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду на 10 вересня 2013 року ( а. с.9-10).
У зв'язку з цим, ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 3 вересня 2013 року суддею відмовлено у відкритті провадження у даній справі з підстав, передбачених п. 3. ч. 2 ст. 122 ЦПК України. Повернуто ОСОБА_6 115 грн. судового збору, сплаченого ними при поданні позовної заяви (а. с.11-12).
Зважаючи на те, що в провадженні цього ж суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у відкритті провадження у справі за тотожнім позовом ОСОБА_6 до Харківського національного університету внутрішніх справ, Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання договорів частково недійсними.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6, не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 3 вересня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: