Провадження:№ 22ц/790/4670/13 Головуючий 1 інст. - Іванова І.В.
Справа № 2012/1184/12 Доповідач - Карімова Л.В.
Категорія: договірна
24 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного
суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Карімової Л.В.,
суддів колегії: Бурлака І.В.,
Яцини В.Б.,
при секретарі Гопко А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Дельта Банк» про розірвання договору, визнання зобов'язання зупиненим, визнання додаткового договору недійсним,
У лютому 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду в порядку вимог ст..203,652,653 ЦК України з позовом до ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» про розірвання кредитного договору №712-006/ФКВ-08 від 21.08.2008 р., укладеного між нею та ТОВ«Укрпромбанк», та визнання недійсними додаткового договору № 712-006/ФКВ-08 від 18.08.2010 р. до вказаного кредитного договору та додаткового договору № 1 до договору банківського рахунку № НОМЕР_1, укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк».
Посилалася на те, що відповідно до умов кредитного договору №712-006/ФКВ-08 від 21.08.2008 р. ТОВ «Укрпромбанк» зобов'язався надати їй кредит в розмірі 102 510 доларів США, , що відповідає еквіваленту 496 537 грн., на строк 216 місяців - до 17.09. 2026 р. з відсотковою ставкою за користування кредитом 11,2 % річних, з метою придбання нею нерухомості на вторинному ринку житла. Погашення заборгованості по цьому договору повинно було відбуватися в розмірі , порядку та строки, встановлені цим договором та графіком (невід'ємною частиною даного договору) платежів відносно погашення суми кредиту, процентів за користування ним, комісії та інших послуг банку.
В додатку №1 до договору зафіксували курс долару США в розмірі 1 долар США 4,8435 грн. строком до 20 серпня 2010 року.
20.08.2008 року вона отримала кредит і 21.08.2008 року уклала договір купівлі -
продажу квартири АДРЕСА_1.
Після отримання кредиту нею через касу 21.08.2008 р. було сплачено ТОВ «Укрпромбанк» комісію за надання кредиту в сумі 49665,38 грн., що є підтвердженням того, що кредит фактично був виданий в національній валюті - гривні.
Протягом всього періоду дії кредитного договору та додатку №1 вона в повному обсязі виконувала свої обов'язки, достроково сплачувала кредит, однак на порушення договору ТОВ «Укрпромбанк» постійно не зараховував сплачені суми у достроково сплачені платежі.
Позивач зазначала, що погодилася укласти вказаний кредитний договір за умови, що щомісячна плата буде складати не більш 7500 грн., у іншому випадку вона б не укладала договір.
Зазначала, що всупереч умовам додатку №1 до кредитного договору ТОВ «Укрпромбанк» в односторонньому порядку змінив умови кредитного договору та став вимагати її виконати зобов'язання, виходячи не із встановленої у додатку суми, а з курсу долара США на день виконання зобов'язання, що є істотним порушенням умов договору.
Вказувала, що підставою для розірвання договору є той факт, що вона самостійно несе валютні ризики за час виконання зобов'язань за кредитним договором.
Крім того посилалася на те, що вона була введена в оману при підписанні нею 18.08.2011 року з ПАТ «Дельта Банк» додаткового договору до кредитного договору та додатковий договір №1 до договору банківського рахунку, оскільки предметом цих угод є
відкриття розрахункових рахунків у валюті кредиту для його погашення, однак банківська ліцензія на здійснення валютних операцій у ТОВ «Укрпромбанк» відізвана ще 21 січня 2010 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.10.2012 р. проведена заміна відповідача ТОВ «Укрпромбанк» на ПAT «Дельта Банк», представник якого позовні вимоги не визнав, посилаючсичь на їх безпідставність.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 травня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.
Вказує, що висновки суду про те, що вимоги додатку № 1 до кредитного договору, які є суттєвими умовами договору, мають тільки інформаційний характер і не тягли за собою взаємних прав та обов'язків сторін, не підтверджені матеріалами справи та вимогам глави 71 ЦК України, ч.2 ст. 345 ГК України.
Зазначає, що районним судом не враховано, що в порушення вимог кредитного договору відповідач неправильно зараховував суми, сплачені нею в погашення заборгованості за кредитом, у зв'язку з чим не зарахував в дострокове погашення кредиту за період з 18.09.2008 р. до 31.08.2009 р. 43 702,95 грн., за період з 16.09.2009 р. до 31.08.2010 р.- 61 417,57 грн., а в додатку № 2 до договору про передачу активів за кредитними зобов'язаннями ТОВ «Укрпромбанк» до ПAT «Дельта Банк» від 30.06.2010 р. фактичний розмір невиконаного грошового зобов'язання інший, ніж у розрахунках банку.
Також посилається на те, що судом не враховано, що відповідач в одноособовому порядку змінив суттєві умови договору, абсолютне подорожчання кредиту (ціна договору) збільшилася більш ніж у два рази, тому вона втратила в значній мірі те, на що розраховувала при укладенні оспорюваного договору.
Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Як встановлено районним судом та підтверджується матеріалами справи 21 серпня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» в особі Харківської філії ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 712-006/ФКВ-08, відповідно до умов якого ТОВ «Укрпромбанк» зобов'язався надати ОСОБА_3 кредит у розмірі 102 510 доларів США на строк 216 місяців, з терміном погашення кредиту до 17.08.2026 р. з метою придбання нерухомості на вторинному ринку житла з процентною ставка за користування кредитом в розмірі 11,2 % річних ( п.п. 1.1-1.4, 1.5)
При цьому ОСОБА_3 згідно даних заяви-анкети позичальника від 21.08.2008 р. та п. 1.1 кредитного договору № 712-006/ФКВ-08 від 21.08.2008р. визначила свої кредитні зобов'язання не в гривні, а в доларах США, отримавши кредит в розмірі 102 510 доларів США.
Перед укладанням кредитного договору ОСОБА_3 підписала лист-повідомлення про умови кредитування та орієнтовану сукупну вартість кредиту, де зазначені валютні ризики, що притаманні кредитам, отриманим в іноземній валюті, збитки від настання яких відшкодовуються за рахунок позичальника (п.29), що свідчить про відповідність дій кредитодавця Правилам надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту( затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року за № 168).
На час укладання кредитного договору ОСОБА_3 була належним чином проін формована про всі істотні умови договору ( в тому числі й пунктів 1.6, 2.5, 2.7, 2.8 щодо повернення кредиту в тій валюті, у якій він був наданий, повернення процентів та комісії відповідно до графік платежів Додаток № 1, що є невід'ємною частиною кредитного договору) про згоду з якими зазначила особистим підписом в договорі.
Доводи апеляційної скарги про те, що районний суд помилково зазначив, що колонки додатку № 1 з зазначенням сум по договору в національній валюті не є встановленими сторонами договору його істотними умовами, є вільним тлумаченням судового рішення і не ґрунтуються на матеріалах справи.
Останні свідчать про те, що кредитний договір не містить умов незмінності розміру щомісячного платежу боржником кредитних зобов'язань, а містить
зазначення сум за договором у валюті та їх еквіваленту в національній валюті по курсу Національньтого Банку України (НБУ) на день укладення договору, що передбачено Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 12.11. 2003 р. N 496.
При цьому судом було враховано, що ОСОБА_3 на виконання умов кредитного договору сплатила комісію саме у гривні ( що є гривневим еквівалентом комісії за надання кредиту у розмірі 1 % від суми кредиту, що дорівнює 1025,10 доларів США) та тривалий час виконувала умови кредитного договору й після підвищення курсу гривні до долару США.
У зв'язку з цим районним судом обґрунтовано зроблений висновок про те, що укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, його сторони приймали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу, та і на час укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане, а також те, що сума щомісячного платежу буде незміною та не буде перевищувати 7 500 грн.
Доводи апеляційної скарги на те, що на порушення вимог кредитного договору відповідач неправильно зараховував суми, сплачені в погашення заборгованості за кредитом, у зв'язку з чим не зарахував в дострокове погашення кредиту за період з 18.09.2008 р. до 31.08.2009 р. - 43 702,95 грн., за період з 16.09.2009 р. до 31.08.2010 р.- 61 417,57 грн., судова колегія вважає безпідставними.
Черговість зарахування грошових коштів на виконання зобов'язань позичальника за цим договором передбачена п. 4.2.2. кредитного договору, а згідно п. 4.3.6 цього ж договору банку надано право направляти кошти, що надійшли від позичальника на повернення заборгованості, у відповідності із встановленою в п. 4.2.2 цього договору черговістю.
Згідно наданих банком розрахунків та копії платіжних доручень (квитанцій) про сплату ОСОБА_3 кредитної заборгованості позикодавцем у відповідності до умов кредитного договору було правомірно зараховано в рахунок погашення заборгованості спочатку суму відсотків за користування кредитними коштами, а потім й суму основного боргу.
З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2010 р. між ТОВ «Укрпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір про передачу активів та кредитних зобов'язань в рахунок погашення заборгованості, відповідно до якого до ПАТ «Дельта Банк» згідно ст.ст. 512-516 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 712-006/ФКВ-08 від 21.08.2008 р.
16 липня 2010 р. ОСОБА_3 звернулась до ПАТ «Дельта Банк» з заявою про реструктуризацію кредитного договору, зниження процентної ставки та розстрочення платежу по основному боргу на більший строк, а 08 жовтня 2010 р. - із заявою про перегляд умов кредитного договору та сплачувала до березня 2012 року на користь ПАТ «Дельта Банк» платежі за кредитним договором.
18 серпня 2011 р. між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір № НОМЕР_1 банківського рахунку, згідно якого банк після отримання усіх необхідних документів відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 у доларах США та регулює порядок здійснення банком розрахунково - касового обслуговування рахунку клієнта.
У зв'язку з зазначеним судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про безпідставність доводів ОСОБА_3 про введення її в оману щодо суті цих документів та відсутності правових підстав щодо визнання недійсними
додаткових договорів.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Оскаржуване рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1.ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: